Наставник збірної Італії Роберто Манчіні згадав свою останню зустріч з Джанлукою Віаллі 29 грудня. 6 січня колишній форвард «Сампдорії» Віаллі помер у Лондоні від раку підшлункової залози. Його госпіталізували до Королівської лікарні Марсден у грудні після того, як він пішов у відставку з посади помічника головного тренера «Скуадри Адзурри».
Роберто Манчіні та Джанлука Віаллі«Він був безсилий, з тихим голосом, але при свідомості. Ми поговорили трішки про все, він навіть запитав мене про грудневу зустріч з молоддю. Він хотів дізнатися про розвиток нашого проекту.
Через кілька днів після прощання з Синишею я втрачаю ще одного брата, молодшого брата, як я любив його називати. Ми познайомилися, коли нам було 16, і після того ніколи не розлучалися. Все життя разом. Молодіжка „Адзурри“, збірна, „Сампа“, радість і біль, перемоги і поразки. Ті дві ночі на "Вемблі". Одного разу ми плакали з сумом і гіркотою, багато років тому. Іншого разу ми плакали від радості, як поєднала нас доля, перед його смертю.
Я дякую президенту „Сампдорії“ Гравіні, який хотів бачити його в національній збірній. Він зробив мене щасливим. Він відіграв вирішальну роль у перемозі на Євро. Гравці любили його. Джанлука мав силу і дав нам ту мужність, про яку ми навіть не підозрювали, що він використав її для боротьби з хворобою, залишаючись з нами, поки міг.
Джанлука був найкращим із нас, бездоганним нападником, ідеальною та мужньою людиною. Це був привілей бути його другом і товаришем по команді у футболі та житті», — цитує Манчіні La Gazzetta dello Sport.
Віаллі та Манчіні були найкращими друзями. Вони виграли перший і єдиний титул «Сампдорії» в Серії А в сезоні-1990/91, програвши у фіналі наступної кампанії Ліги чемпіонів проти «Барселони» (0:1) на стадіоні «Вемблі».
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар