Про лицарське ставлення до арбітрів

Абсолютно несподівано одна з головних і найбільш обговорюваних подій в українському футболі принесла матч першої ліги між житомирським «Поліссям» та запорізьким «Металургом». А точніше, лише один епізод цієї зустрічі.

На останній хвилині поєдинку одне з рішень головного арбітра матчу Софії Причини викликало невдоволення гравців «Полісся». А захисник цієї команди Вадим Червак настільки сильно виявився охоплений емоціями, що на великій швидкості підбіг до рефері і, в результаті, штовхнув її в спину (відео тут).

Неналежна поведінка. Взагалі без питань і всякої іронії! Неналежне як по відношенню до жінки, так і по відношенню до арбітра матчу.

Штовхнути жінку — тут взагалі обговорювати нічого. У моїй життєвій системі координат, у системі координат будь-якого чоловіка, який є для мене адекватним, підняти руку на жінку ти можеш в одній і тільки одній ситуації: якщо ти точно знаєш, що вона на це відреагує... ну, скажімо, вигуком «Так!». Або пошле тобі будь-який інший сигнал, що однозначно говорить про те, що в житті зараз сталося те саме, чого їй зараз і хотілося отримати від цього світу (ну і від тебе, звичайно, як від повноважного представника цього світу і). у обставинах, що склалися).

А штовхнути арбітра — це категорично неприпустимо вже правилами гри у футбол. І різноманітні регламентні норми наказують дисциплінарні стягнення за такі дії.

Що відбувається далі.

Насамперед арбітр цілком закономірно показав футболістові червону картку і той був видалений з поля. З точки зору правил гри футбол все чітко. А з точки зору ставлення до жінки? Нічого не трапилося. По-перше, сам Червак перед жінкою, на яку він підняв руку, не вибачився (він зробив пізніше, і в соціальній мережі). По-друге, ніхто з інших футболістів винуватцеві в морду не дав і навіть нічого не пояснив «по-чоловічому», а тільки так чоловіки повинні реагувати, коли в їхній присутності інший чоловік піднімає руку на жінку (якщо це тільки не є тією самою єдино можливою ситуацією).

Тож, з точки зору поведінки щодо жінки це кінець історії. Поганий кінець поганої історії.

Але з точки зору поведінки щодо відношення до арбітра і правив футболу історія на цьому закінчитися ніяк не могла. У таких ситуаціях дисциплінарні органи розглядають епізод і приймають рішення про покарання для футболіста — вони вирішують, наскільки його усунути від футболу. На один матч, на п’ять, на десять. Або на місяць, на два, на три.

Зазвичай, за такі інциденти, коли футболіст в емоційному пориві налітає на арбітра, дискваліфікація призначається у вигляді досить обмеженої кількості матчів — три, ну, ок, п’ять. Рідкісність, коли футболіст отримує дискваліфікацію на три місяці, скажімо. Це має бути щось особливе з точки зору порушень правил футболу.

Приклад, коли після матчу Кубка України 2016 року гравці «Дніпра» Роман Зозуля та Руслан Ротань отримали півроку, наводити в цьому випадку, думаю, зовсім некоректно. Тому що тоді мова йшла не про одиничний емоційний сплеск, який привів до одиничного фізичного впливу по відношенню до арбітра, тоді йшлося, по суті, про напад на арбітра, про тривалу агресію, яка зумовлена . Ось призвідники цього всього відповідно і отримали. Загалом інша історія!

Так ось. У підсумку, гравець «Полісся» Червак, який штовхнув арбітра-жінку, отримав від КДК УАФ... півроку усунення від футболу! Півроку! А ще до цього «Полісся» розірвало з ним контракт, звільнило.

Ніхто з чоловіків цього футбольного клубу не став «говорити по-чоловічому» з тим, хто штовхнув жінку, але футболіста звільнили. Ніхто з членів КДК УАФ не став «говорити по-чоловічому» з Черваком за його неприпустиму поведінку стосовно жінки, але зате вони йому «впаяли» півроку дискваліфікації. Оце мужики! Оце кремні! Лицарі без страху і докору!

Але Бог з ними, з тими «лицарями» (особливо, якщо вони в УАФ складаються). Тут виникає інше і, вважаю, головне питання: а такими ж самими були наслідки у футболі (!!!) для цього футболіста, якщо би арбітр, якого він штовхнув, був чоловіком? Він точно отримав би цілих півроку дискваліфікації, а клуб розірвав би з ним контракт?

Якщо відповідь на це питання — «так», то все добре. Але, думаю, багато хто, якщо не все, розуміє, що насправді відповідь — «ні». Думаю, в цій ситуації футболіст отримав типову дискваліфікацію матчів на п’ять, а футбольний клуб його максимум оштрафував би (і те, особисто я дуже сумніваюся в цьому).

Але справа в тому, що якщо відповідь — таки «ні», то все погано. Тому що правила гри футбол, які не містять жодних відмінностей за статевою ознакою, виявляється трактуються по-різному саме для різних полів. І тут варіанта два: або такого двоякого трактування бути не повинно, або в правилах чітко має бути сказано — які вони для ситуацій, в яких задіяні тільки чоловіки, які вони для ситуацій, в яких задіяні і чоловіки, і жінки, і ситуацій, у яких задіяні лише жінки.

У футболі не може бути чоловіків і жінок з точки зору дотримання правил цієї гри і регламенту тільки учасники футбольного матчу. Для яких є єдині правила.

Так, завжди жінки залишаються жінками, а чоловіки — чоловіками. Саме тому перед початком матчу арбітру часто дарують квіти, якщо в даному випадку арбітр — жінка, а футболісти — чоловіки. Але якщо ти взяв свисток у руки, то ти — арбітр, а не чоловік! А якщо ти взяла свисток у руки, то ти — знову-таки арбітр, а не жінка. Футбол — безперечно, жорсткий вид спорту. Але адже в нього всі йдуть за бажанням, розуміючи всі особливості цієї гри.

Одним словом, моє тверде переконання щодо підсумків цієї всієї історії таке, що Черваку треба було дати в морду в роздягальні після матчу (бо жінка завжди залишається жінкою — всім начхати на твої емоції, не смій піднімати руку на жінку!), але його чином не можна було карати піврічним усуненням від футболу і позбавленням роботи за дану провину по відношенню до арбітра матчу.

Олександр ПОПОВ