Ексгравець київського «Динамо» і збірної СРСР, професор кафедри спеціальної фізичної підготовки Національної академії внутрішніх справ Стефан Решко, якому 24 березня виповниться 77 років, продовжує працювати.
Стефан Решко (фото: fcdynamo.com)— Пане Стефане, днями виповнюється 45 років із того моменту, коли ви прийшли працювати в академію. Відпочинок вам тільки сниться?
— Офіційно на пенсію я вийшов у 2005 році. Але весь цей час продовжував працювати. З цього навчального року перейшов на пів ставки. Влітку закінчимо навчальний рік і, мабуть, піду з академії. Нещодавно зробили операції на обох колінах, поміняли суглоби. Важкувато ходити. На жаль, роки беруть своє. Але поки працюю. Готуємо курсантів, щоб вони гідно і професійно захищали нашу країну. Відпрацьовуємо захист від нападу, затримання із застосуванням зброї та ще безліч схожих спеціальних фізичних вправ.
— Як вам виступ «Динамо» при новому тренерові? Шовковський може стати Лобановським?
— Лобановським ніхто вже не зможе стати. А за Шовковського я радий. Добре розпочав. Іноді тренер може загубитися на старті кар’єри. Програв пару матчів і далі все пішло не так. Олександр же може далі розвиватися, набиратися досвіду. А за декілька років стане зрозуміло, який у нього рівень як тренера.
— Якби 10 років тому вам сказали, що Шовковський буде тренувати «Динамо», а Шевченко стане президентом УАФ, чому б більше здивувалися?
— Що Шовковський стане тренером. Шевченко все ж таки поїздив по світу, набрався європейського досвіду. Непогано виходило в Андрія і як тренера збірної України.
— Як вважаєте, Шевченко ще може в майбутньому повернутися до тренерської роботи?
— В нашому житті може бути все, що завгодно. Зараз ми не знаємо, що буде завтра. Але Шевченку може і не сподобатися працювати в УАФ. Не вірю, що він буде працювати президентом УАФ 20 років. Не виключаю його повернення на тренерську роботу в майбутньому.
— Ви навіть під час своєї ігрової кар’єри не приховували, що є баптистом. Баптисти можуть взяти зброю до рук, щоб захищати власну країну?
— Можуть і захищають. В ЗСУ пішло десь 25-30 людей з нашої церкви. Дуже шкода, але деякі вже загинули. Кожен день ми молимося за них. І за нашу Україну. До речі, дехто пішов в українську армію капеланами. Російські окупанти, які прийшли на нашу землю — це сатаністи. Сатана зайшов у мозги Путіну і керує їм. Путін став нікчемністю, ним заволоділи бісівські сили.
— Знаєте багато прикладів баптистів, які відмовилися йти в армію?
— У нас таких немає. Те, що баптисти не можуть брати зброю до рук — це міф, який розганяла ще радянська пропаганда. Вони називали нас сектою. Насправді ж грецьке слово «баптизо» означає хрещення. Баптисти — це віруючі християни, які сповідають хрещення по вірі. Ми — патріоти України. Захищаємо нашу державу. Хочемо, щоб вона була сильна та вільна.
— Нещодавно спілкувався з Йожефом Сабо, який приїхав до Києва, як і ви, з Закарпаття. Шкодував, що йому в 1959 році в столиці України довелося вчити російську мову — тому що на той час в «Динамо» майже ніхто не розмовляв українською. Ви з’явилися в Києві в 1971 році, мовна ситуація була ідентичною?
— На жаль, так. Українською я в «Динамо» на той час розмовляв тільки з Петром Слободяном, який родом з села на Івано-Франківщині. В моєму рідному селі Ключарки на Закарпатті взагалі спілкувалися русинською бесідкою, тож вдома переходив на неї.
— Ветерани «Динамо» під час війни не збиралися?
— Останній раз бачили один одного на базі «Динамо» в Конча-Заспі 15 жовтня 2020 року, коли нас нагороджував президент України Володимир Зеленський. Зустріч була присвячена 45-річчю перемоги «Динамо» в Кубку володарів кубків та Суперкубку УЄФА. Мене тоді нагородили орденом «За заслуги» І ступеня.
Максим Розенко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Читати всі коментарі (4)