Відомий український тренер Володимир Шаран поділився думками про футбольні події року, що минає.
Володимир Шаран. Фото — Ю. Юр’єв— Що б відзначили насамперед?
— До позитивних у 2024 році відніс би дві події, які запам’яталися найбільше. Перша — це виступ збірної України в Лізі націй, де наша національна збірна вийшла з групового етапу, а друга — дебют України в Олімпійських Іграх.
— Національна збірна вас більше розчарувала чи порадувала?
— Можна сказати, 50 на 50. Адже не було стабільності. Та все ж головне — це кінцівка. А вона була проведена на хорошому рівні і, слава Богу, Україна вийшла в плей-офф і наступного року боротиметься за потрапити вище. А щодо розчарувань, то це невдалий виступ на чемпіонаті Європи в Німеччині. Усі ми сподівалися на гідний виступ нашої головної команди, але, на жаль, не вийшло. Усе вирішила гра з Румунією. Тому і є розчарування.
— З усіх учасників, які нинішнього року стартували в єврокубкових турнірах, двоє — «Полісся» і «Кривбас» — зійшли з дистанції достроково, а один — «Дніпро-1» взагалі припинив своє існування. Ще двоє — «Динамо» та «Шахтар» продовжують грати, проте не так, як усім хотілося б.
— Так, звісно. Виступ наших клубів у єврокубках — це, мабуть, найголовніше розчарування на клубному рівні. Це стосується всіх команд без винятку. Але є об’єктивні причини. Нашим командам було важко, адже під час війни проблемою стала логістика. Та й наш чемпіонат через лихоліття переживає не найкращі часи, у зв’язку з чим його рівень топчеться на місці. Команди вирівнялися і це не могло не позначитися в єврокубкових турнірах.
— Якщо брати наші внутрішні змагання, щоб відзначили насамперед?
— Зросла конкуренція в боротьбі за медалі. Усі зрозуміли, що проти «Шахтаря» та «Динамо» можна спокійно грати й досягати позитивних результатів, навіть перемог. Слід констатувати, що наш чемпіонат порівняно з минулим роком, на жаль, за своїм рівнем не підвищився. А навпаки — не можна визначити явного лідера.
«Динамо» в осінній частині нинішнього сезону виглядало яскравіше і більш стабільно грало на результат. Ще мені сподобалася на цьому змаганні «Олександрія». Я майже за всіма її домашніми матчами спостерігав на стадіоні Ніка, і можу сказати, що гра команди мені імпонує.
У кінцівці значно додав «Кривбас», що теж не можна не відзначити. Адже на початку чемпіонату на результатах криворіжців позначалися виступи в Лізі Європи. Але потім команда додала і набрала ті очки, які планувала перед чемпіонатом. Тому «Кривбас» перебуває на тій позиції, на якій має перебувати на даному етапі.
— Ще півтора року тому було багато скептичних висловлювань щодо виступу «Олександрії» у весняній частині сезону-2022/23, коли команда 11 разів зіграла внічию в 17 матчах. На що можуть розраховувати олександрійці в нинішньому чемпіонаті і що б сказали про роботу Руслана Ротаня?
— Щодо підсумку чемпіонату, важко сказати, адже багато чого залежатиме від зимового антракту: кого з футболістів «Олександрія» візьме, а кого продасть. Тому, звісно, непросто щось прогнозувати. Можу сказати, що президентом клубу була правильно обрана політика. Маю на увазі, що взяли потрібних гравців. Вони хоч і не молоді, але досвідчені.
На мій погляд, цим і пояснюється позитивний результат Олександрії. А ще олександрійці відійшли від футболу, прозваного «Ротань-style». Команда стала діяти більш прагматично, більше грати вперед. Та й у захисті було наведено лад, і не було таких пропущених м’ячів, які ми бачили в минулому чемпіонаті, — особливо в кінцівках поєдинків. За нинішньою грою «Олександрії» цікаво було дивитися.
— Схоже, що «Олександрія» належить до категорії команд, які вас приємно дивували. А хто в чемпіонаті України розчарував?
— Це не одна команда. До цього списку входить черкаський ЛНЗ, який влітку змінив тренера, але маючи стабільні фінансові умови результату так і не досяг. Це «Колос» і полтавська «Ворскла». Від цих трьох клубів очікувалося, що всі вони демонструватимуть стабільну гру і перебуватимуть у турнірній таблиці вище, ніж виявилося на сьогодні.
— Кого б занесли до трійки найкращих гравців УПЛ?
— Напевно, насамперед виділив би гравця «Шахтаря» Георгія Судакова. Він провів осінній період більш стабільно, навіть незважаючи на те, що грав практично без замін. Слід зважати й на те, що молода людина виступала ще й у єврокубковому турнірі та в матчах за національну збірну. Хоча критики на адресу Судакова було достатньо. Та все ж він футболіст хорошого рівня, та й коефіцієнт корисної дії у нього непоганий.
Другим би поставив бразильського легіонера «Олександрії» Безерру. Це креативний гравець, у якого хороший дриблінг і який не боїться йти в обігрування. Вміє він і вирішувати хід поєдинку, що робив у трьох-чотирьох турах. Для нашого чемпіонату, по-моєму, бразилець — гравець високого рівня.
А щодо третього місця, то на нього в мене одразу ж два претенденти — це два представники житомирського «Полісся» Олександр Назаренко та Олексій Гуцуляк.
— Яким, на ваш погляд, може бути розвиток подій у допінговій справі Михайла Мудрика?
— Ой, важко сказати. Якщо відповідні структури, які визначатимуть результати повторного допінг-тесту, підтвердять наявність забороненого препарату, то для всіх це стане шоком. Як для Челсі, так і для збірної України. Тому що за Мудриком усі стежили, вболівали і чекали від нього прогресу.
Тож якщо в цій ситуації станеться найгірше, то це буде трагедія. Чотири роки не грати — це взагалі! У такий період у його долі може статися все що завгодно — як втрата кваліфікації, так і навпаки. Можна заграти ще краще, чому достатньо прикладів. Раптом Мудрик за чотири роки заграє так, як ніхто навіть не очікуватиме — мудріше, виваженіше, ефективніше. Утім, не хотілося б, щоб справа дійшла до дискваліфікації взагалі. Або щоб термін хоча б був меншим.
Але як би там не було, а навіть якщо припустити чотирирічну дискваліфікацію, Мудрик такий хлопець, що опускати руки не стане. Принаймні, наскільки мені відомо від людей, які його характеризують.
— Які ваші найближчі особисті плани?
— Щоб я через місяць міг ходити без милиць (восени Володимир Шаран переніс складну операцію на нозі — прим. авт.). Це найголовніший мій план. А далі, як кажуть в Одесі, «будемо подивитися».
Якщо говорити загалом, то хочеться зустріти Новий рік, привітати всіх із цим святом і побажати якнайшвидшого настання миру. І, звичайно, щоб усі були здорові. А ще дуже хочеться дочекатися того моменту, коли на трибунах наших стадіонів не буде глядацьких обмежень. Щоб люди могли спокійно прийти на футбол, вболівати за свою команду і радіти хорошій грі та забитим м’ячам. Будемо вірити, що 2025 рік стане щасливим для України.
Андрій Писаренко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар