Президент УАФ Андрій Шевченко в інтерв’ю виданню «Il Messaggero» відповів на актуальні запитання, пов’язані з поточною ситуацією в українському футболі.
Андрій Шевченко— Яка зараз футбольна ситуація в Україні?
— Ситуація в Україні неймовірно складна через війну, що триває. Матчі проводяться за суворими протоколами безпеки, часто без глядачів і в регіонах, де ризик мінімальний. Наші клуби і збірні беруть участь у національних і міжнародних турнірах. Для нас футбол — це не просто спорт: це символ надії та опору. Українська асоціація футболу робить усе можливе, щоб підтримати гравців, тренерів і вболівальників, щоб футбол процвітав навіть у ці важкі часи.
— Скільки людських життів серед спортсменів і футболістів забрала війна?
— Уже підтверджено дані про те, що від початку масштабної війни загинуло понад 200 представників футбольної спільноти. Сюди входять гравці, тренери та інші спортивні професіонали, і їхня кількість продовжує зростати.
— Чи зазнала ваша сім’я якихось втрат?
— Війна глибоко зачепила кожну українську сім’ю. Я бачу багато болю навколо себе. Втрати, яких зазнала наша нація — як у житті людей, так і внаслідок руйнування будинків і спільнот — несамовиті. Ця трагедія об’єднує нас у горі, але також зміцнює нашу рішучість боротися за мирне та вільне майбутнє України. Кожен українець несе із собою ці втрати, які мотивують нас рухатися вперед.
— Скільки футбольних полів і споруд зазнали руйнувань?
— Спорт, як і багато інших сфер життя, сильно постраждав через війну. Унаслідок ударів ворога постраждало понад 500 спортивних об’єктів: 77 стадіонів, 102 спортивні бази та школи, 174 спортивні зали. З них повністю або частково зруйновано 101 будівлю. У деяких регіонах України знищено понад 60% спортивної інфраструктури.
Через війну складно говорити про реконструкцію та будівництво нових споруд, але тим не менш прогрес є. Після вторгнення Росії як посол United24 я брав участь у численних благодійних заходах зі збору коштів на відновлення футбольної інфраструктури. Одним із них став футбольний матч Game4Ukraine на стадіоні «Стемфорд Брідж» у Лондоні. Завдяки цій ініціативі нам вдалося зібрати кошти на відновлення школи в Чернігівській області, зруйнованої російською ракетою. Роботи з реконструкції вже розпочалися.
— Який образ ранить вас найбільше?
— Один із найбільш несамовитих для мене образів — це маленькі пацієнти дитячих лікарень, які дістали поранення на цій війні, та цілі міста, знищені килимовими бомбардуваннями ворога.
Що стосується моїх особистих емоційних зв’язків, то я б назвав зруйнований стадіон «Сонячний» у Харкові. Він був побудований до Євро-2012 і символізував надію, єдність і радість футболу. Сьогодні він перебуває в руїнах і є нагадуванням про спустошення, заподіяне війною. Щоб переконатися, що світ усвідомлює глибину цієї втрати, ми привезли на Євро-2024 частину трибуни стадіону «Сонячний». Її вже виставляли в таких містах, як Дюссельдорф, Мюнхен, Берлін і Париж. Вигляд цих руїн зворушив тисячі людей, нагадавши їм про ціну війни та опір України.
— Чого ви очікуєте від 2025 року?
— У 2025 році я очікую продовження зростання і прогресу українського футболу, незважаючи на труднощі, з якими ми стикаємося. Ситуація складна, але наші збірні, як дорослі, так і молодіжні, подають великі надії. Ми будемо старанно працювати для того, щоб український футбол став сильнішим на міжнародній арені, приділяючи особливу увагу розвитку молодих талантів і досягненню успіхів на європейських і світових змаганнях. Ба більше, я передбачаю розвиток масового, адаптивного футболу й особливо футболу для людей з ампутованими кінцівками, використовуючи можливості цього виду спорту для подолання емоційних і фізичних травм війни.
— Захід був близький до України, але чи немає у вас відчуття, що він звик до війни і це може призвести до поступового зниження допомоги вашій країні?
— Підтримка Заходу зіграла фундаментальну роль у допомозі Україні захистити себе і відстоювати цінності свободи, демократії та єдності. Однак з часом увага світової громадськості може змінитися. Щоб цього не сталося, ми маємо продовжувати ділитися нашою історією, наголошуючи, що війна — це не просто щось локальне, а битва за універсальні принципи. Продемонструвавши стійкість нашого народу, ми зможемо зберегти Україну в центрі уваги міжнародної спільноти. Я використовую свій голос і свою платформу, щоб розповісти світу про нашу боротьбу.
— Вам боляче бачити, що футбол триває, з його звичайними проблемами і протиріччями, а українські команди змушені проводити свої домашні міжнародні матчі за межами країни?
— Футбол завжди був для українців більше, ніж гра. Бачити, як футбол триває в інших частинах світу, в той час як наші команди змушені весь час грати за кордоном або в надзвичайних умовах, є яскравим нагадуванням про те, що ми переживаємо. Наші клуби та гравці продемонстрували неймовірну рішучість, представляючи Україну на міжнародній арені, незважаючи на неймовірні труднощі. Вони грають не просто заради трофеїв, а щоб нагадати світові про боротьбу та стійкість України.
Переклад і стилістична адаптація — Dynamo.kiev.ua, при використанні матеріалу гіперпосилання обов’язкове!
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар