Колишній воротар «Дніпра» Сергій Краковський згадав, як восени 1983 року команда з Дніпропетровська вперше виграла золоті медалі чемпіонату СРСР.
Сергей Краковский (ліворуч)— У листопаді 1983 року турнірна ситуація склалася таким чином, що в останньому турі за календарем зустрічалися дві команди, які однаково претендували на чемпіонство — наша і московський «Спартак». У вирішальному матчі, який мав статус «золотого», «Дніпру» вдалося у непростій боротьбі перемогти спартаківців — 4:2. Особисто для мене той матч є одним із найпам’ятливіших у професіональній кар’єрі.
— Що окрім золотих медалей отримала команда у вигляді винагород за чемпіонство?
— Різні були привілеї. Кожному з нас дісталось по кольоровому телевізору (на той час це було досить цінним подарунком), ми отримали право на позачергове придбання автомобіля. А ще нам видали почесні грамоти та преміальні. Від заводу «Південьмаш», спортивну честь якого захищав «Дніпро», кожен член команди отримав близько 3000 карбованців, а від Федерації футболу СРСР — по 127 рублів. Хоча гроші грошима, а золото чемпіонату СРСР, погодьтеся, дорогого вартує.
— Творцями «золотого» «Дніпра» був дует наставників — Володимир Ємець та Геннадій Жиздик. Що ці особистості значать у вашому житті?
— Для мене все, що пов’язано з футболом, це були ці двоє людей. Вони не були різними, але доповнювали один одного в різних сферах своєї клубної діяльності. Ємець більше розумівся в питаннях, які стосуються безпосередньо футболу, а Папа, як називали ми Жиздика, був сильний щодо психології та організаційних справ. Втім, і Ємець в психології від нього далеко не відставав.
В’ячеслав Кульчицький
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
