Колишній гравець «Зорі» та вихованець «Шахтаря» Максим Білий поділився аналізом гольового трилеру з ісландцями, розповів про спад Миколи Матвієнка, сильні сторони Азербайджану та можливого українського героя в майбутньому матчі.
Максим Білий (фото: М. Руденко)— Наша команда виграла з рахунком 5:3, але моментів було насправді небагато, хоча реалізувати своє вдалося. Можна сказати, що нам певною мірою пощастило в цьому матчі?
— Якщо брати футбол загалом, то ніколи не знаєш, де знайдеш, а де загубиш — так само і гра може десь забрати, а десь віддати. Якщо згадати матч із Азербайджаном, той пенальті був нелогічним, і, можливо, ми тоді й не награли на перемогу, але ж ми вели в рахунку, і нічого не передбачало, що пропустимо той гол. Якщо брати загальну картину, то, напевно, краще вже нічия з Азербайджаном і перемога над Ісландією, ніж навпаки.
З психологічної точки зору після Азербайджану було важко, але тепер, коли ми перемогли Ісландію, команда готується до наступного матчу з позитивом. І тому, якщо дивитися загалом, то десь і нам мало пощастити. Хоча, з іншого боку, сказати, що нам там прям пощастило… По грі, можливо, ми й не награли на перемогу, але відчувалося, що з поверненням Малиновського, Миколенка у склад і нинішньою формою Забарного команда виглядає зовсім інакше.
Все-таки футболісти, які грають у Європі, виділяються в усьому — і з м’ячем, і без м’яча. Саме цей індивідуальний клас збірної України зіграв вирішальну роль. У ісландців також були моменти: і в перекладину влучили, і після кутового не забили, але це теж частина майстерності. А в нас майже всі удари по воротах завершувалися голом. У мене навіть таке враження, що збірна отримала «Томагавки» раніше, ніж наша держава — все точно, все чітко, навіть із дальньої дистанції.
Тому, можливо, десь і пощастило. Але я все ж вважаю, що вирішальною стала індивідуальна майстерність наших гравців збірної.
— У першому таймі було відчуття, що ми провалювалися. Інколи гравців втрачали, ісландці залишалися вільними. Наприкінці тайму, наприклад, Миколенко втратив свого гравця, і вийшла дуже гостра атака. Пощастило, що не завершили ударом. Це наслідок стилю гри ісландців?
— По-перше, ми забили швидкий гол, а наша психологія така, що коли забиваємо — одразу відходимо назад. Це як у боксі: суперник пропустив удар, і треба не просто стояти, а йти вперед, добивати, нагнітати, бо вся боротьба ще попереду. Ми ж забили, трохи відступили, віддали ініціативу ісландцям.
Не можу сказати, що в них було багато моментів. Той епізод, про який ви згадали, стався тоді, коли ми вже грали без Судакова і ще не зробили заміну — саме з того флангу й пішов небезпечний момент.
Якщо брати перший тайм загалом, то в ісландців не було надто багато моментів. Але й у нас їх було ще менше. Якщо відкинути три забиті голи, то, по суті, більше гольових нагод наша збірна не створила.
— Хотілося б почути вашу думку щодо Матвієнка. У епізоді з другим пропущеним м’ячем саме він втратив свого опонента. Під час матчу теж було видно, що він діяв якось необережно, іноді давав грати суперникам. Це тимчасовий спад чи, можливо, вже тривожна тенденція для нашого капітана?
— Якщо згадати ще попередній матч «Шахтаря» проти ЛНЗ, було помітно, що Коля вже, так би мовити, «наївся» футболу. Він практично всі ігри проводить без відпочинку — і за «Шахтар», і за збірну. Мені здається, йому просто потрібна невелика пауза, щоб відновити емоційний стан. Відчувається, що він уже без емоцій, накопичилася втома.
Уявіть, скільки переїздів, перельотів, постійна зміна ритму — збірна, клуб, єврокубки. Навіть попри досвід і статус капітана, таке навантаження дається взнаки. Я думаю, іноді треба просто дати людині відпочити хоча б один матч. Можливо, проти Азербайджану він і не вийде в стартовому складі — і це буде правильне рішення. Бо зараз у нього, схоже, справді певне перенавантаження, і звідси — дві не надто впевнені останні гри.
— Що скажете про дебютні голи Очеретька і Калюжного? Як оціните їхні дії? І взагалі, здатні ці хлопці в майбутньому, через рік чи два, стати основними гравцями та кістяком збірної?
— Зараз у нас багато гравців, які пройшли через молодіжну збірну. Попереднє покоління було дуже серйозним — майже половина тієї команди вже грає за національну збірну. Тому, звісно, це наше майбутнє.
Якщо врахувати нинішні проблеми з фланговими півзахисниками й нападниками — немає Мудрика, Ярмоленко фактично завершив свій етап у збірній, у Циганкова постійні травми — саме зараз з’являється шанс для молодих.
Чесно кажучи, якщо взяти того ж Волошина, то чого бракує багатьом нашим гравцям — це спортивної злості. У ісландців таких десятеро на полі — усі б’ються, кусаються, агресивні. А Волошин, можливо, один із небагатьох, хто має оту «спортивну нахабність»: виходить, штовхається, іде в підкат, не боїться. І саме цей запал, мені здається, додав енергії нашій команді, яка вже трохи «засинала» після забитого й пропущеного м’ячів. Коли в гру увійшов Волошин — з’явився азарт, рух, бажання.
І чим більше таких гравців буде на полі, тим яскравіше виглядатиме збірна. Добре й те, що Сергій Ребров дивиться не лише на футболістів з «Шахтаря», «Динамо» чи інших топ-клубів. От, наприклад, Велетень — ще місяць тому ніхто б не подумав, що він навіть у старті гратиме за «Полісся», а сьогодні вже виклик у збірну. Це правильний сигнал для молодих — двері відкриті для всіх, хто заслуговує.
Я впевнений, що в наших молодих гравців є велика перспектива стати основними. Єдине, що дуже помітна різниця між тими, хто грає в Європі, і тими, хто виступає в Україні. Наш чемпіонат, на жаль, не такий конкурентний та інтенсивний. У тих же Малиновського, Миколенка, Забарного видно і роботу з м’ячем, і без м’яча — це зовсім інший рівень.
А ще важливий фактор — ми граємо без уболівальників. А вболівальники — це емоція, що жене вперед. Це теж частина інтенсивності. І от саме через це десь і з’являється певний дисбаланс.
— А от ви згадали про Ярмоленка. Коли оприлюднили заявку на ці матчі, багато фанатів здивувались: немає Циганкова, Зубкова — треба було б викликати Ярмоленка, а його теж немає. Якби ви були тренером, взяли б такого досвідченого гравця? І чи потрібен він зараз команді?
— Я, до речі, про це теж думав. Одразу після того, як прочитав, що травмувалися Зубков і Тимчик, був здивований. Вважав, що найімовірніше, Ярмоленко та Караваєв будуть довикликані. Коли Юхим Конопля уже трохи підсідав, заміна на правому фланзі напрошувалася сама собою.
Але коли подивився склад — навіть номінальних правих захисників немає. Хіба що Богдан Михайличенко міг би там зіграти. Тому, на мою думку, незалежно від стану — і Караваєв, і Ярмоленко, які мають ігрову практику в «Динамо», могли б хоча б вийти на заміну й підсилити збірну.
Проте це вже рішення головного тренера та штабу. Втім, вважаю, що з урахуванням травм і проблем на цих позиціях їхній виклик був би цілком логічним.
— Зараз команда повернулася з Ісландії — вояж далекий, і одразу ж приїхали до Польщі. Як вважаєте, чи витримають хлопці такий ритм перед матчем з Азербайджаном, враховуючи, що перед цим були клубні матчі, єврокубки?
— Футболісти вже не перший рік грають у такому режимі, особливо ті, хто виступає за «Шахтар», «Динамо» чи європейські клуби. Тому не думаю, що це стане великою проблемою. Азербайджан також провів непростий матч проти Франції — всю гру оборонявся, а це теж забирає багато сил і енергії. Тож, на мою думку, обидві збірні зараз у приблизно рівних умовах.
Єдине, що у нас все ж таки більша глибина складу. Тому впевнений на сто відсотків, що буде ротація. Побачимо, чи зможе зіграти Ярмолюк. Але, як на мене, вже час виходити у два нападники, адже, як показала перша гра, Азербайджан не збирається атакувати — так само, як і в матчі проти Франції.
Тому нам потрібно дуже агресивно розпочати гру і спробувати забити швидкий м’яч, бо інакше буде важко. І Сергій Ребров правильно сказав: якщо ми не обіграємо Азербайджан, то перемога над Ісландією втратить будь-яку вагу. Саме тому в цьому матчі важливо з перших хвилин діяти максимально гостро, атакувально й агресивно.
— А що, на вашу думку, може стати ключовим моментом у матчі з Азербайджаном? Можливо, ви б виділили когось із гравців, хто може стати героєм зустрічі чи забити кілька м’ячів?
— Дуже вчасно повернувся Руслан Малиновський. Коли я побачив його у стартовому складі на Ісландію, я був упевнений, що його «плюшка» залетить. Не очікував, що з правої ноги, але я давно його знаю — можна сказати, на моїх очах зароджувався цей його фірмовий удар. У Запоріжжі він тоді побив усі вікна своїми дальніми неточними спробами. Але з часом ліва нога у нього стала просто магічною.
І саме у матчі з Азербайджаном, коли суперник грає у такий позиційний «гандбол» навколо власного штрафного майданчика, дальні удари можуть стати ключем до успіху. Єдине, що, напевно, Ісландія трохи забула, що у нас у складі є Руслан Малиновський — видно було, що вони не надто акцентували увагу на його фірмових дальніх ударах.
Коли Руслан раніше викликався до збірної, суперники знали про його ліву й намагалися накривати по двоє-троє. Тепер, упевнений, Азербайджан зробить на цьому акцент і спробує перекривати Руслана щільніше. Але нам у будь-якому разі потрібно бити здалеку. Коли суперник щільно обороняється, немає простору, саме дальні удари можуть вирішити долю матчу.
Тому я знову роблю ставку на Руслана. Плюс — стандартні положення. Але ще раз повторю: дуже важливо забити швидкий м’яч. Якщо це станеться у перші 15-20 хвилин, я впевнений, що ми виграємо цей матч.
— А чи потрібні взагалі в такому матчі навіси в штрафний майданчик? Бо якщо ми вийдемо з двома нападниками, то Довбик же головою може переграти суперників.
— Я дивився матч Португалія — Північна Ірландія, і, напевно, у схожому стилі буде грати й Україна проти Азербайджану. У Північної Ірландії вся команда стояла у своєму штрафному майданчику, а Португалія забила лише на дев’яностій хвилині після флангової подачі: вривання з глибини й от вам гол. Тому фланги будуть дуже важливі, як і дальні удари. Це, на мою думку, будуть найважливіші аспекти в цій грі.
— Ми говоримо про Азербайджан, що команда буде грати проти нас з автобусом позаду. А які взагалі в них є сильні сторони, яких нам слід остерігатися?
— Насамперед — організована оборона. Якщо згадати попереднього тренера Сантоса, він намагався прищепити команді комбінаційний футбол, але це не дало жодного результату. І відразу після його відходу та поразки ісландцям з рахунком 0:5 приходить новий тренер, який розуміє і знає своїх хлопців, знає, на що вони здатні. Тому новий коуч зробив ставку на оборонний футбол і гру на самовіддачі. Оця злагоджена, організована оборона — це, думаю, буде найскладніше для нас у цій грі. Звісно, є ще контратаки, стандартні положення, але вони не настільки сильні, як саме оборонні дії. Тож, на мою думку, стиль гри Азербайджану не дуже відрізнятиметься від першого матчу між нами.
— Хто, на вашу думку, стане автором першого гола?
— Усе залежить від стартового складу, бо, швидше за все, буде ротація. Думаю, Довбик вийде з перших хвилин. Але все ж поставлю на Малину — він заб’є, і Україна переможе 2:0.
Андрій Вітренко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
