Наставник збірної Польщі Ян Урбан дав перед товариською грою проти збірної України інтерв’ю спеціалізованому журналу «Polska pilka».
Ян Урбан— Чи емоції після невдалого плей-оф за вихід на ЧС-2026 вже вщухли?
— Певною мірою так, але про них важко забути. Це була ставка не лише на цей рік, а на більшу частину моєї тренерської кар’єри. Усе було підпорядковано досягненню цієї мети, тому вона ще певний час залишатиметься десь у нас.
Звісно, зараз не час постійно повертатися до старту відбору на чемпіонат світу, бо тоді думатимемо лише про це. Було дуже близько, не відчуваю, що ми в тому матчі проти Швеції були явно слабшими. Якби шведи зіграли гірше, усе могло виглядати інакше.
Тішуся за вболівальників, які після матчу з нами змогли сказати, що команда провела дуже хороший поєдинок. Нам лише потрібно виправити «гол», зробити висновки. Маємо попереду наступні завдання, які повинні виконати.
— Для вас стало великим полегшенням те, що після матчу зі Швецією Чезари Кулеша повідомив про продовження співпраці?
— Я був трохи здивований, що це сталося саме тоді. Чесно кажучи, готуючись до матчів плей-оф, зовсім не думав про це. Для мене було важливо, щоб збірна зіграла в плей-оф якнайкраще й досягла поставленої мети, аби вивести польський футбол уперед.
Матч зі Швецією завершився не так, як ми хотіли, але було видно, що команда рухається в правильному напрямку. Звичайно, усі усвідомлюємо, що через не вихід на чемпіонат світу федерація втратила значні кошти, але весь час ми розвивали команду.
Коли президент Польського футбольного союзу Кулеша повідомив мене про своє рішення, я знав, що збірній Польщі можу ще багато дати, якщо буде потрібна моя допомога. На мою думку, ми зі штабом ще здатні зробити чимало хорошого. Час зосередитися на майбутньому.
— Важко не запитати про майбутнє капітана збірної — Роберта Левандовського. Як ви бачите його в контексті національної команди після відходу з «Барселони»?
— Роберт — безумовно велика постать. Легенда не лише польського, а й світового футболу. Він побив багато рекордів і досяг видатної статистики. Про те, яким він є футболістом, свідчить його прощання на «Камп Ноу». У «Барселоні» він провів кілька років і вже вписав своє ім’я в історію клубу, допомігши виграти сім титулів.
Поки що не знаю, де він продовжить кар’єру, але одне можна сказати напевно — двері збірної для нього завжди відкриті. Роберт сам вирішуватиме, чи здатен надалі відповідати очікуванням команди.
Пам’ятаймо, що він дуже амбітний футболіст. На мою думку, він усе ще перебуває в такій формі, яка точно може допомогти збірній. Поки він хоче грати у футбол, це приносить мені велике задоволення. Попереду в нього рішення щодо нового клубу, і я переконаний, що воно буде дуже добре обдуманим.
— За час роботи зі збірною Польщі ви ще не мали можливості провести два товариські матчі в одному вікні ФІФА. Як ставитеся до цього — як до полігону для експериментів чи можливості стабілізувати команду після косметичних змін?
— Не можу сказати, що сумував за цим, бо волів би розглядати цей період як підготовку до чемпіонату світу. Але сталося інакше, тому маємо використати цей час якнайкраще.
Звісно, це інший досвід, ніж наші попередні збори. Більшість футболістів уже мали кілька днів відпочинку після сезону й не приїжджають на збір у розпал циклу. Але не забуваймо, що це все одно матчі національної команди.
Мене тішить, що всі футболісти без винятку висловили готовність приїхати до збірної. Розумію, що незалежно від статусу матчу вболівальники хочуть перемог. Запевняю, що цього хочуть і гравці. Вони виходять на поле, щоб вигравати.
Звісно, товариські матчі також є можливістю протестувати певні рішення, які можуть знадобитися пізніше. Хочемо використати це вікно, щоб перевірити окремі елементи гри, які потребують покращення. Але я не очікую жодної революції.
Такі матчі мають іншу ментальну відповідальність. Наслідки результату не настільки серйозні, як у поєдинках із високими турнірними ставками, тому не все можна оцінювати лише у відсотках. Намагатимемося отримати з цих зустрічей максимум користі.
— Про кадрову революцію перед початком нового циклу говорити зарано?
— Щоб запроваджувати кадрову революцію й залучати велику групу нових футболістів, треба пам’ятати про одне — кого замінити? Наша команда не є надто чисельною. Запрошуючи до збірної нових гравців, ми змушені відмовлятися від інших.
Друга річ — кожен футболіст, який приходить до команди, має демонструвати відповідний рівень, бо когось потрібно замінити. У нас немає такого широкого кола виконавців, з якого можна довільно обирати й ротувати.
Проте з’являються цікаві прізвища, ми спостерігаємо за кількома десятками футболістів. Але маємо відповісти собі на запитання, чи справді вже зараз вони готові до рівня національної збірної та чи готові з’явитися в цій команді. Усе повинно відбуватися у правильний час і в правильному місці.
Іноді варто трохи зачекати. Найбільше змін під час моєї каденції відбулося після товариського матчу з Новою Зеландією, коли команді бракувало плавності гри та взаєморозуміння. Тоді це виглядало досить посередньо.
— Тобто два товариські матчі відкривають новий цикл?
— Так, але ще раз підкреслю: це не означає революцію і повне відсторонення нинішніх гравців. Ми вже маємо думати про команду в контексті кваліфікації до чемпіонату Європи.
Насправді ця збірна не має у своєму складі надто багато вікових футболістів. Переважна більшість гравців ще матиме можливість виступати за збірну Польщі багато років.
Усі ми маємо великі надії, що попереду на нас чекає ще багато моментів великої радості від гри в футболці з орлом на грудях.
Emil Kopanski
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 29
Загрузка комментариев
