Колишній головний тренер запорізького «Металурга», «Львова» та «Вереса» Олег Лутков поділився своїми враженнями від гри збірної України в матчі 2-го туру Ліги націй зі збірною Грузії (0:0).
Олег Лутков— Мені сподобалося, що був помітний настрій команди на гру. Андреа Мальдера змінив склад порівняно з попереднім матчем з угорцями, довіривши місце в «старті» десятьом іншим футболістам. І було приємно спостерігати, що кожен його підопічний, який вийшов на поле, — як з першої хвилини поєдинку, так і після виходу на заміну, горів бажанням проявити себе з найкращого боку, завоювати довіру тренерського штабу та зберегти місце у збірній.
Усе це одразу ж впадало в око. Давно збірну України я такою не бачив — бойовою і по-спортивному агресивною, яка з великим бажанням бореться за результат і грає в хороший футбол. Приємно вразило й те, що Мальдера перед початком матчу разом із командою співав гімн України. Італійцеві слід віддати належне за його людські якості та громадянську позицію.
Наскільки відомо, він зараз живе в Україні й нікуди не виїжджає. Видно, що ця людина по-справжньому перейнялася нашою країною. Упевнений, що Андреа Мальдера віддаватиметься роботі на довіреній йому посаді максимально, намагаючись зробити все можливе для того, щоб наша збірна посіла в групі Ліги націй перше місце і вийшла до Дивізіону А.
На мою думку, він чудово розуміє, що потрібно дати українській команді, щоб вона досягла високого результату. Це простежувалося вже за його впевненими діями в товариських іграх із Польщею та Данією, коли Мальдера тільки прийняв збірну України.
— Кожен із таймів виглядав трохи по-різному, адже після перерви на полі один за одним з’явилися п’ятеро гравців.
— Говорячи про перший тайм, варто зазначити, що наші хлопці не поступалися в боротьбі грузинській команді. Вони — молодці, все було добре. Друга половина матчу щодо дій нашої збірної також заслуговує на добрі слова.
Якщо говорити загалом, то гра мені дуже сподобалася. І хоча не завжди все вдавалося в атаці й подекуди траплялися помилки, нічия в Грузії, на мою думку, хороший результат.
— Що стосується другого тайму, то в ньому тренерський штаб нашої національної команди використав максимальну кількість замін, увівши в гру Олега Очеретька, Данила Сікана, Романа Яремчука, Миколу Шапаренка та Віктора Циганкова. Наскільки ефективними були ці рішення Андреа Мальдери?
— Мені важко сказати: чи були це заздалегідь сплановані заміни, чи рішення було ухвалене по ходу гри. Усе визначав тренерський штаб. Але як мені здалося, всі футболісти, які вийшли на заміну, нічим не зіпсували гру.
Не скажу, що вона стала гіршою. Хоча ми й стали більше уваги приділяти обороні, все ж могли кілька разів упіймати суперника на контратаках. Але другий тайм був у доволі хорошому виконанні нашої команди.
— Може, варто було довірити певний ігровий відрізок досвідченому «дядькові» та ватажку команди Андрію Ярмоленку?
— Хіба що наприкінці матчу, коли футболісти грузинської збірної були втомленими. Можливо, досвід і клас Ярмоленка і позначився б під час завершення атаки. Судячи з усього, тренерський штаб України не став ризикувати, адже не хотілося програти цей матч.
Нашу збірну цілком влаштовував нічийний результат, і щоб не програти, саме тому Мальдера й не став вдаватися до такої заміни. Він віддав перевагу іншим, молодшим і перевіреним футболістам.
— Особливо якщо зважати на те, що на посаді головного тренера збірної Грузії відбулася зміна тренера, а футболісти команди господарів прагнули будь-що реабілітуватися за прикру поразку в першому матчі з Північною Ірландією…
— Саме так. Грузини палали бажанням перемогти — і це було видно. Зрозуміло, що після невдалого старту в групі з поразкою північноірландцям їм був потрібен максимальний результат. І все для цього робилося: відбулася зміна тренера, було психологічне піднесення команди.
Усе, здавалося б, пішло у грузинської збірної так, як потрібно — і потрібно було перемагати українців на своєму полі. Саме тому я й кажу, що наші хлопці молодці. За таких обставин вони ні на хвилину не здавалися, добре усвідомлюючи, що грузини бігтимуть в атаку з прагненням здобути перемогу в цій зустрічі.
Однак українські футболісти зіграли чітко й надійно в обороні. Щоправда, не без помилок. Але грубих не було, і це слід відзначити. На мою думку, нинішня збірна України дуже відрізняється від тієї команди, яка була за тренерства Сергія Реброва.
— Як гадаєте, футболісти нинішньої збірної б’ються за тренера чи Андреа Мальдера зумів знайти той алгоритм, який дає змогу створити в колективі так звану хімію між тренерським штабом і його підопічними?
— Я думаю, що має місце друга версія. Це саме вміння наставника збірної знайти підхід до футболістів і визначити той склад, який має хороше взаєморозуміння з тренерським штабом. Те, що й вдалося зробити Мальдері. Видно, що зараз його штаб і команда — одне ціле.
— Чи не було ризиком виставляти на матч із Грузією інший склад, ніж він був у першій переможній грі?
— Ризик, звісно ж, був. Однак я думаю, що тренерський штаб збірної України до матчу в Тбілісі все ретельно проаналізував і знав стан своїх гравців, як і те, що їм можна довіряти. І, вочевидь, був упевнений: якщо їх поставити одразу в стартовий склад, то вони не підведуть. Я думаю, що Мальдера та його помічники в цьому питанні вгадали. Давши можливість гравцям проявити себе в поєдинку з Грузією, вони це і отримали.
— Збірна Грузії з Хвічею Кварацхелією в складі та без нього — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці.
— Так воно і є. Але якщо говорити про дії цього футболіста в матчі з українцями, то було видно, що він старався і хотів проявити себе перед своїми вболівальниками. У його виконанні було кілька цікавих дій, що підтверджують його вміння.
У цій зустрічі Кварацхелія вирізнявся, і було ясно, що він справжня зірка грузинської збірної. Рівень майстерності цього гравця набагато вищий за рівень його партнерів. А от загальнокомандна гра Грузії не вразила. Я б не сказав, що це була така монолітна команда.
— Хто з наших збірників, на ваш погляд, зіграв слабше, ніж очікувалося?
— Мені не хотілося б виокремлювати саме тих, хто зіграв нижче своїх можливостей. Як і тих, хто виглядав краще. Так, були помилки, яких припускалися всі гравці. Тож повторюся: на відміну від збірної України зразка кількох останніх років і до кінця березня нинішнього, це була вже єдина команда.
Такою ми бачили її значно раніше, ще в ті роки, коли Україна була монолітним колективом, що прагнув здобувати результат і грати заради своїх відданих уболівальників і країни. Саме це ми знову побачили у вересневих матчах «синьо-жовтих».
— Чого, на ваш погляд, не вистачило нашій збірній, щоб можна було розраховувати на перемогу?
— Все дуже просто. У завершальній фазі атак потрібно було діяти рішучіше. Адже в грі були фрагменти, де можна було після відбору м’яча швидко перемикатися з оборони в атаку. Але, на жаль, не завжди в нас це виходило. Хоча ми могли ловити грузинів на контратаках.
— На початку жовтня «синьо-жовті» зіграють два чергові матчі в Лізі націй — з Північною Ірландією і знову з Угорщиною. Чого можна очікувати від цих поєдинків?
— Мені здається, що з боку наших суперників буде точно така сама гра, як і в попередніх зустрічах із Грузією та Угорщиною. Очікую, що північноірландці агресивно гратимуть у притаманному британським командам силовому стилі.
Цього ж слід очікувати і з боку угорців, які обов’язково прагнутимуть узяти реванш за поразку на своєму стадіоні в Будапешті. Припускаю, що напруга боротьби в обох жовтневих іграх буде ще більшою, ніж у двох попередніх.
— Які результати в них прогнозуєте?
— Прогнозувати, якими будуть результати обох зустрічей, не буду. Скажу лише про свої відчуття. Думаю, що Північну Ірландію ми повинні обіграти.
А ось з Угорщиною в другому матчі буде важче, ніж у Будапешті. Адже після поразки в рідних стінах мотивація в угорців буде позамежною, вони будь-що прагнутимуть реваншу.
— Чи припускаєте, що в поєдинку з угорцями в Трнаві може статися, що коса знайде на камінь і гра завершиться внічию?
— Може бути й таке. Знаєте, я уважно спостерігав за матчем Північна Ірландія — Угорщина, за яким було видно, що гості дуже хотіли перемогти. Угорці до останньої хвилини багато атакували, намагаючись забити м’яч. Однак не вийшло — і в підсумку зіграли внічию. Думаю, що такою самою буде і гра проти нашої збірної в Трнаві.
В’ячеслав Кульчицький
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
