Виконувач обов’язків головного тренера київського «Динамо» Мацей Кендзьорек вкотре висловився про життя в Києві і про те, як це вплинуло на нього.
Мацей Кендзьорек. Фото — O. Попов«Якби мене нічого не турбувало в ситуації, в якій я перебуваю в Києві, це означало б, що я зійшов з розуму. Я маю зберігати пильність і бути готовим до різних сценаріїв.
Навіть перебуваючи в Польщі, якщо я чую якийсь незвичний звук, то одразу озираюся — чи не ракета це або дрон.
Сьогодні Київ — місто контрастів: краси і страждань, вражаючої архітектури і постійної небезпеки. Жителі Києва намагаються жити настільки нормальним життям, наскільки це можливо — так, ніби ніякої війни немає. На їхніх телефонах встановлені застосунки, що попереджають про загрозу повітряних ударів. Удень люди ходять на роботу, відвідують ресторани й намагаються радіти життю настільки, наскільки це дозволяють обставини.
Приходять вони й на матчі, щоб підтримати свої команди. Я бачу, як багато футбол означає для місцевих уболівальників. Він дарує їм кілька хвилин усмішок, заряд позитивної енергії і короткий перепочинок від повсякденного життя та серйозних проблем, — зазначає він. — Гравці відчувають свою місію і ставляться до цього дуже серйозно.
Я відчуваю величезну повагу до українців — до того, як їм вдається продовжувати жити в таких умовах, попри війну.
Ми з командою базуємося практично посеред лісу. З погляду стратегії — якщо говорити про можливі бомбардування — тут немає нічого, що могло б зацікавити ворога. Поблизу немає ні будівель, ні житлових будинків, тож місце здається безпечним. У гравців є свої кімнати, а ще тут є кухня, тренувальні поля, тренажерний зал і зона для відновлення. Усе необхідне — просто на місці.
За минулий рік я став зовсім іншою людиною. Не думав, що в моєму віці це ще можливо. Цей рік тут повністю змінив моє сприйняття. Часом ми не цінуємо те, що маємо: женемося за чимось одним, а інші, значно важливіші речі вислизають від нас — і по-справжньому ми починаємо цінувати їх лише тоді, коли втрачаємо.
Коли я тільки приїхав до Києва, атаки траплялися вночі, тепер же вони відбуваються і вдень. Я відчуваю глибоку відповідальність за команду. І зараз я навіть уявити собі не можу, що міг би поїхати або все покинути», — наводить слова Кендзьорека «SportoweFakty».
Велике інтерв’ю Кендзьорека на тему життя і роботи в Україні
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
