Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський жорстко розкритикував збірну України за підсумками вчорашнього матчу зі збірною Північної Ірландії (0:3) в 3-му турі Ліги націй.
Артем Мілевський— Артеме, опиши одним словом те, що ми щойно побачили.
— Провал. Чесно, напевно, саме так. Ми вечеряли з Тамілою (дівчина Артема, — прим. ред.) й дивилися футбол, а вона рідко дивиться, скажу чесно. Ми навіть загуглили, де грають футболісти Північної Ірландії. Хтось — з «Оксфорда» (ми ще «приколювалися», що з університету), хтось — ще звідкись. За великим рахунком, просто «ноунейми». Але як вони, блін, б’ються! Як віддаються грі!
— Що тебе найбільше розлютило у грі наших футболістів?
— У нас знову ці піжони, які приїжджають грати за збірну. Знову це повертається, знову чомусь відбувається. Ці Забарні, ці Циганкови… Приїхали з Європи, відіграли — і поїхали далі кататися на своїх тачках.
Вони просто селюки, які вилізли в Європу, і зараз ходять із дружинами по шопінгах. Я цьому не заздрю, повір, я багато чого бачив у житті за свою кар’єру. Але, розумієш, їм на*рати на цю збірну! Ні характеру, ні самовіддачі, одні помилки, якісь «привози». Різник бідний… Чесно, дивишся на все це — ну так не можна!
— У чому побачив головну різницю між командами?
— Я бачив пацанів у білих футболках, які просто ноги відривали! Підкати, боротьба, туди-сюди — вони віддавалися грі. А наші: той грає в ПСЖ, той — в «Аяксі», той — у Греції… Хлопці з Північної Ірландії виступають хрін знає де, але грали так, наче проводили останній матч у житті.
Наші щось намагаються, пижаться… Але у підсумку нічого. Чуваки просто закрили нас — 3:0. Чесно, нічого не придумати за 90 хвилин — у мене немає слів.
— Що скажеш про роботу Мальдери?
— А що Мальдера? Наскільки я розумію, це друг Шевченка, вони можуть разом посидіти, випити вина. І його у підсумку призначають головним тренером збірної. Що з цього вийшло, ми щойно побачили.
Випадково виграли в Угорщини у першому турі. Забили — добре. Пішли далі: з Грузією — ні про що. Якісь «креативи», склади змінює… Що Мальдера, що вони взагалі роблять — я не знаю. Сидять тільки із похмурими обличчями. А по факту ніхто не готовий.
— Чи є у збірній харизматик, який може зібрати всіх і сказати: «Хлопці, давайте прокидайтеся!»?
— Чесно? Після сьогоднішньої гри я нікого такого не бачу. Усе це, звичайно, дивно. Може, сьогодні просто щось не вийшло. Але я бачив, як билися суперники, і бачив наших. У мене немає слів.
— Що для тебе найболючіше в такій поразці?
— Сидиш перед телевізором і хочеш хоч чомусь порадіти: голам, якимось комбінаціям. У країні дуже тяжка ситуація, війна. Ну ви хоч щось зробіть, щоб порадувати людей! А їм на*рати. Циганков зараз поїде в «Аякс», Забарний — у Париж, Зубков — у Грецію, ще хтось — кудись… Чесно, по-людськи так не можна. На трибунах було пів стадіону людей…
— Якби ти просто зараз зайшов до роздягальні збірної, що сказав би футболістам?
— Пацани, подивіться, де грають вони, і подивіться, де граєте ви. На вас дивляться люди, які живуть у Києві, які щоночі перебувають під обстрілами. Люди, які люблять футбол і хочуть хоча б усміхнутися, побачити голи, щоб настрій з’явився. А ви своєю грою ще більше їх пригнічуєте. Прокиньтеся! Вам не повинно бути по*єр на країну. Не ганьбіть себе. От що я сказав би. Чесно.
Андрій Піскун
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
