Перший капітан національної збірної України Юрій Шелепницький поділився своїми враженнями від матчу заключного, 6-го туру групового етапу Ліги націй Україна — Грузія (1:0).
Юрій Шелепницький— Виграли, і це вже добре, важливо, що є результат, — зазначив Юрій Григорович. – З такою грою нашій національній команді зарано ще в Дивізіон «A» Ліги націй переходити. Багато неузгоджених дій у збірної України, дуже помітна її незіграність. Мальдера знову зробив суттєву ротацію — 4−5 чоловік.
— Але ми вчасно забили…
— Безумовно, це швидкий гол дуже нам допоміг, дав свободу. Я не зовсім згоден, що пропущений Грузією м’яч — це виключно помилка захисника. Тут все 50 на 50. Був і пресинг з боку українців, і майстерне завершення гольового епізоду Сіканом. От такого хочеться бачити більше.
— Збірна України могла подвоїти рахунок до перерви?
— Так, бо саме в перші 20−25 хвилин наша команда грала у футбол, і ключове слово тут: грала! Грузини після такого шокуючого для них початку знітились, було помітно, що психологічно їм дуже важко. Десь з середини першого тайму збірна Грузії розбігалась, захопила ініціативу. Однак, в цілому, футболу було мало — у виконанні обох команд.
— Після попередніх невдач на адресу Мальдери звучало багато критики. Що можна сказати після цієї перемоги?
— На все потрібен час. Вважаю, що за такий короткий період поставити гру важко. Команда повинна зрозуміти, що від неї хоче тренер. А поки що у нас серйозні проблеми в атаці, і оборона, м’яко кажучи, надійністю не відзначається.
— Що можна сказати по персоналіям?
— Я чекав більшого від Ярмолюка. Але його чомусь цього разу поставили на фланг, де він певним чином загубився. Дивно… Ярмолюк, на мою думку, корисний в центрі, і чому така ситуація з ним, не знаю.
Розчарував Судаков. Від нього треба чекати і вимагати більшого. Він футболіст топ-рівня, виступає в європейській топ-лізі, тож і збірну повинен вести за собою. А виходить так, що нині ми бачимо «не того» Судакова…
З тих, кого можна відзначити, виділю Кащука, який якісно вийшов на заміну, продемонстрував хорошу швидкість в плані пересування, і швидкість прийняття рішень. Матвієнко, звичайно, додав обороні надійності, бо в першу чергу — це досвідчений футболіст. Хоча, всі ми добре знаємо, що не завжди Матвієнко грає чисто в захисті, допускаючи іноді очевидні помилки. Сарапій міг забивати — є у нього відчуття голу, але не вийшло цього разу. Очеретько дуже старався.
— Збірна Грузії, як показав цей матч, занадто залежна від гри Кварацхелії?
— Так, є дуже значна залежність… Він сам здатен створювати чимало гольових моментів, тримати у величезній напрузі оборону суперника, і забивати. Для Грузії це була значна втрата. У збірній України зараз, нажаль, немає такого футболіста. Хоча, й без Кварацхелії грузини могли забити — особливо при розіграші стандартів. Взагалі, справедливим результатом цього поєдинку була б нічия.
— А якби збірна України програла, Мальдеру б звільнили?
— Ні. І в цьому я впевнений. Він би залишився до повного завершення циклу, на перехідні матчі — точно. Враховуючи той факт, що Мальдера — кандидатура Андрія Шевченка, йому б виписали кредит довіри.
— Можна стверджувати, що в нашій національній команді відбувається активна зміна поколінь?
— Так. Але в цьому процесі необхідно чітко визначитися — якщо даний турнір був не дуже неважливим, і головним було кадрове питання, то значні ротації — це зрозумілий і навіть правильний крок. Однак, розумно буде на майбутнє — звертати увагу на стан того чи іншого футболіста. Той же Зубков, наприклад, якщо в клубі буде виглядати класно, то чому б його, незважаючи на вік, не викликати в збірну?
Звичайно, якщо хтось не тягне, то треба попрощатись. Думаю, що Мальдера вже відчепив Ярмоленка, і те саме може зробити і з Яремчуком. До речі, не здивуюсь, коли ми знову побачимо у збірній України Мудрика, Зінченка й Малиновського.
— Яка подальша перспектива національної команди, і яких кроків з боку тренерського штабу можна очікувати?
— Весною і літом 2027 року необхідно чітко визначатися зі складом — основою і резервом. На мій погляд, Мальдера вже почав це робити, він переглядає значну кількість футболістів, особливо в УПЛ. І окрім нього, на багатьох матчах присутні його помічники — Степаненко і Єзерський. Іде процес. Але, що важливо, — хочеться й гру класну бачити, бо нині футбол у виконанні збірної України не радує, не той стан душі після її матчів…
Олег Семенченко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
