Віктор Леоненко: «Таке відчуття, що Туран проти молодого Сабо грав!»

Легендарний нападник київського «Динамо» 90-х Віктор Леоненко розібрав поразку «Шахтаря» від «Інтера», розкритикував захист донеччан і порівняв Крістіана Ківу з молодим Йожефом Сабо.

Віктор Леоненко

— Таке відчуття, що Туран проти молодого Сабо грав! Ківу ж зовні на Йожефа Йожефовича схожий. От і виходить, що молодий Сабо обіграв Турана. До речі, раз уже згадав Сабо: щось я не побачив, щоб бразильці «Шахтаря» в цьому матчі себе продавали, як він казав.

— Вікторе Євгеновичу, «Шахтар» отримав більшість, але примудрився програти. Як поясните такий підсумок матчу?

— Мхітарян поховав «Шахтар». Вийшов хлопець із Єревана, віддав передачу — і все. Найприкріше, що нічия вже була в кишені. Інтер залишився вдесятьох, усе було у ваших руках, а ви ще й пропустили.

Одразу згадав матч «Полісся» — «Динамо». У суперника вилучають гравця, а динамівцям від цього чомусь стає складніше і вони тричі пропускають. Мабуть, проти десятьох у нас важче грати.

— Розберімо гол Аугусто. Хто помилився в цьому епізоді?

— Обидва центральні захисники. Бондар загубив свого гравця, а Матвієнко не підстрахував. Капітану 30 років, а він не знає, що таке діагональна підстраховка!

Зрозуміло, передача була хороша, виконання теж треба відзначити. Але коли суперник атакує, захисники мають звужуватися. Матвієнко повинен був бігти ближче до Бондаря. Тоді міг би встигнути завадити удару.

Він, мабуть, сподівався, що партнер зіграє головою й виб’є м’яч. Але ти однаково мусиш страхувати! Це вже має бути в крові, з молоком матері. Тренери люблять говорити про компактну оборону. Ось вам і компактність: захисники зближуються та підстраховують один одного.

— Тобто головний антигерой для вас — Матвієнко?

— Я не називаю його антигероєм. Кажу про серйозну помилку, якої не можна припускатися. Тим паче ти капітан. Один загубив суперника, другий сподівався, що партнер упорається. А м’яч летів достатньо довго, щоб зреагувати. У підсумку гол уже забили, а Матвієнко так і не встиг до гравця. У серйозних матчах таких помилок не пробачають. Це Ліга чемпіонів.

— Як вам перший тайм у виконанні «Шахтаря»?

— На початку могли двічі пропустити, якби не Різник. Він двічі врятував команду. Але потім стало видно, що й Інтер побоюється «Шахтаря».

— Чому ви так вважаєте?

— Тому що італійці давали грати. Були відрізки, коли «Шахтар» довго контролював м’яч. Правда, переважно на місці, але суперник це дозволяв. А чого Інтеру не побоюватися? Чемпіон Італії, а в Лізі чемпіонів перед цим матчем — нуль очок. Звідси й невпевненість.

— Що скажете про гру «Шахтаря» у чисельній більшості?

— Почали правильно: пішли вперед, увімкнули пресинг. Уже перестали боятися. Коли в когось щось виходить, тоді футболісти розуміють, що суперника теж можна притиснути. Ось і тут почали сміливіше, Інтер відійшов назад. Здавалося, нічого не віщувало біди…

— Чому ж після вилучення Бастоні «Шахтар» не зміг дотиснути суперника?

— Коли звикаєш просто контролювати м’яч, потім складно перебудуватися. Катали, катали — і що? Найнеприємніше, що по-справжньому гострих моментів практично не створили.

Матвієнко пробив після кутового, але воротар стояв там, де треба. Просто красиво стрибнув — «на газету», як раніше казали. Бондар теж бив після кутового. А що ще?

Інтер після вилучення зосередився на тому, щоб не пропустити. Попереду хтось один бігав, а решта оборонялися. Італійці захищатися вміють. Подивіться, скільки ударів «Шахтаря» припало в гравців «Інтера». Коли моментів немає, особливо й розбирати нічого. Одні обороняються, інші контролюють м’яч. А потім дві грубі помилки — і програли.

— Підсумковий рахунок закономірний чи ні?

— Та ні. Не скажу, що «Шахтар» обов’язково мав програти. Найприкріше, що команда виглядала не гірше, суперник уже майже весь сидів у своєму штрафному майданчику, а ми самі все віддали. Навіть якщо не брати до уваги вилучення, нічия була цілком реальною. А коли вас одинадцять проти десятьох, такі помилки ще важче пояснити.

— Когось із футболістів «Шахтаря» можете відзначити?

— Насамперед Різника — за ті два порятунки в першому таймі. Але взагалі я не люблю когось особливо відзначати, коли команда програла.

Також мені сподобався у «Шахтарі» розкішний кульбіт Аліссона, коли голова ледве під землю не занурилася. Сміх сміхом, проте добре, що вдало приземлився на газон. Але виглядало красиво.

— Що скажете про вилучення Бастоні? Захисник такого рівня отримав дві жовті за кілька хвилин.

— Бастоні теж можна привітати. Тракторист! Я ж кажу: трактористи всюди. Уявіть: Ліга чемпіонів, у твоєї команди нуль очок, моментів не так багато — і ти отримуєш дві безглузді картки. Про що людина думає? Йому ж теж не десять років. Вийшло, що в цьому матчі два герої — Бастоні зі знаком мінус та Мхітарян зі знаком плюс. Один залишив свою команду в меншості, інший допоміг їй виграти.

— Як оціните суддівство?

— Суддівство було слабким. Арбітр багато помилявся, не все бачив. Добре, що асистент допомагав і підказував. На гравцях «Шахтаря» були й справжні, серйозні фоли, які залишалися без свистка. Але самі футболісти теж до цього доклалися: стільки падали, що суддя вже переставав реагувати.

А потім тебе вже справді б’ють — і свистка немає. Починаєш нервувати ти, за тобою вся команда. Є ще удари нишком, які не завжди помітні. Це теж треба враховувати. Але хоч скільки сьогодні помилявся арбітр, Бастоні він вилучив. Ви отримали більшість і могли мати вже п’ять очок. А залишилися з чотирма.

— Чому захисники такого рівня припускаються настільки простих помилок?

— Я вже дивлюся на все це й думаю: може, час ліберо повертати? Щоб один центральний захисник грав позаду іншого й точно знав: йому треба страхувати і праворуч, і ліворуч.

Бо складається враження, що в лінію грати не вміють. І це не лише проблема «Шахтаря». Подивіться, скільки моментів дозволяють створювати навіть найсильніші команди. Для вболівальника — класно. А для захисників? Подивіться на матчі тієї ж «Барселони» з ПСЖ: за кількістю моментів можна й 10:8 зіграти.

Вони що, у хокей грають? Уже хокеїсти заздрять! Ліга чемпіонів — це ж не п’ятсот голів за п’ять матчів. Коли забивають стільки м’ячів, а найкращим гравцем стає воротар, це говорить і про погану гру в обороні. Подивіться, скільки разів Мбаппе виходить сам на сам. Просто перекидають м’яч захисникам за спини, а він усіх обганяє. То як ви обороняєтеся?

— Після нічиєї з ПСВ, перемоги над АЕКом і поразки від «Інтера» «Шахтар» має чотири очки. Як оцінюєте цей старт в ЛЧ?

— АЕК — це що, команда? Де ви той АЕК бачили? Там навіть Зубков грає. Вони он зараз п’ять м’ячів від Манчестер Сіті ковтнули. «Шахтар» переміг греків — добре. Але сьогодні міг брати ще одне очко, і воно вже було в кишені. Могло бути п’ять, залишилося чотири. Інтер тепер когось обіграє — і вже матиме шість. Ось чому так прикро втрачати своє.

— Чи вірите ви, що «Шахтар» вийде до плей-оф? Попереду «Спортінг», «Фенербахче», «Слован», «Лейпциг» та «Реал».

— Треба дивитися на суперників, на те, хто зможе грати, хто буде відсутній, як судитимуть. Нічого ще не закінчилося. Але з такими помилками навіть зі «Слованом» буде непросто. Проти «Інтера» ніщо не віщувало поразки: стали сміливішими, почали пресингувати, суперник залишився в меншості. І все одно програли. Коли так помиляєшся, вже не знаєш, чого чекати від наступного матчу.

Андрій Піскун

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости