Захисник «Евертона» і збірної України Віталій Миколенко в інтерв’ю Youtube-каналу «Взбірна» розповів про підготовку національної команди до вирішальних матчів Ліги націй.
Віталій Миколенко
— Віталію, дуже раді бачити тебе. Збірна в Ужгороді — абсолютно історичне місце для нашої команди. Тут було зіграно перший поєдинок свого часу. Чи бачив ти відео тої гри 1992 року?
— Ні, ні відео, ні фото не бачив.
— Рекомендую подивитися. На стадіоні, де ви вчора тренувався, свого часу писалася історія. І знаєш, я ловлю себе на думці, що ніхто з поточного складу збірної на той момент ще не народився. Просто от уяви, наскільки знакова ця подія для Ужгорода. Ти сам це відчув от коли ви приїхали сюди?
— Ще не встиг відчути, але, звісно, дуже радий провести збір в Україні хоча б три-чотири дні. І я думаю, для вболівальників дуже важливо, дуже важливо і дуже класно те, що ми приділили їм вчора час, з усіма сфотаграфувались і дали автографи. Це потрібно робити, тому що ми граємо для для наших вболівальників, для наших людей.
— Другий збір. Можеш поділитися емоціями? Ти перетнув кордон. Твої перші думки, враження?
— Та просто щасливий був. Я коли перший раз приїхав, в травні, теж така радість була, знаєте, наші заправки, наше все, українською мовою. Прям дуже радий. Зараз, мабуть, вже не такий ефект, як в перший раз, але просто щасливий, що можу тренуватись і грати в Україні. Попереду два матчі Ліги націй.
— Попереду два матчі Ліги націй. Є відчуття тиску, як мені здається, зважаючи на чотири стартових тури. Можливо, не зовсім та позиція, яку очікували вболівальники. Я впевнений, і в команді десь очікували, що трошки інший результат буде. Чи є цей тиск зараз?
— У нас завжди так — перед кожним матчем є тиск незалежно від того, товариський це матч, Ліга націй чи кваліфікація. Тому я б назвав би це робочими буднями і абсолютно нормальною історією. Звісно, хотілося б зараз займати перше місце у групі, але є, як є. Будемо працювати.
— Чи обговорюєте ви між собою вплив Ліги націй на посів команди при кваліфікації на Євро?
— Я люблю, якщо чесно, це все прораховувати. Не буду брехати. Я дивлюсь, знаю те, що нам потрібно, щоб бути у другій корзині чи в третій. І це як для мене ціль — попасти в другу корзину, тому що це логічно, нам буде трохи легше. Але подивимось, як буде. Я не думаю, що якщо ми почнемо з третьої корзини, це буде якась трагедія.
— У списку суперників є твій одноклубник, Рейден Грем. Він ще не дебютував за «Евертон», не дебютував за національну збірну, але тренується з першою командою «Евертона». Чи була якась розмова про цей матч із ним?
— Так, ми розмовляли з ним. Я йому казав: «Ми вам порвем зад, і тоді вони можуть виграти в Угорщини». І в принципі ми можемо закінчити плюс-мінус у нормальному настрої — і він, і я. Дуже хороший хлопець, як на футбольному полі, так і в житті. Ми з ним спілкувались в останню неділю якраз, тому що гра, ми знали, що будемо грати один проти одного.
Я питав у нього трошки про їхню команду. Він казав, що вони прям така команда, як єдине ціле. Вони кайфують на тренуваннях. Ну, в принципі, як і ми. Тому у них і класний результат — вони як єдине ціле. Це, мабуть, найголовніше для збірної, для колективу.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
