Відкинувши у бік набридлий айкос, містер Рахмільссон дістав із коробки сигару. Акуратно відрізав край, підпалив і повільно зробив кілька легких затяжок.
Ось справжнє блаженство! Який аромат…У погляд попав відкинутий айкос. Останнім часом ділові справи у містера Рахмільссона нагадували цей штучний виріб. Здавалося, вони йшли непогано, але без емоцій, однотонно. Набридло. Хочеться свята, перемог, куражу.
«Ваші ставки, панове!»,-почулося від сивого круп’є. Містер Рахмільссон озирнувся. За спиною стояли його друзі, знайомі, партнери. У їх очах була тривога. Вони розуміли, що зараз може почати змінюватись їхній світ. Дехто вже почав виходити з казино з повним розчаруванням. Розігнавши дим від сигари, містер Рахмільссон згорнув всі фішки на «Зеро».
- Ва-банк!!!
Містер розумів що він поставив не тільки усі фішки на столі, не тільки свій п’ятизірковий готель «Олімп», не тільки свою репутацію, але і репутацію людей, які стояли за спиною. Не оглядаючись, він розумів, що людей за спиною поменшало. Їх майже не залишилось. Зате поки крутилася рулетка, перед столом створився натовп з простих зівак, конкурентів. Папараці тут як тут. Пишуть, телефонують, сліплять швейцарів на вході.
Тааак!! Як не крути, а містер Рахмільссон став головним news-мейкером на кілька місяців!
«Ставки зроблені. Ставок більше немає»,- сухо попередив смуглий круп’є. Накрутивши кола, кулька опустилася нижче і застрибала, як футбольний м’яч, по комірках. Ще мить…Щемить…
На соту долю секунди круглий завис на перегородці між «Зеро» і сусідньою коміркою. «Зеро» чи повний нуль? Шкала між любов’ю і ненавистю.
Хтось вийшов і не вернеться.
Хтось, виходячи, обнадійливо озирнувся на мить.
Хтось заскрипів зубами.
Хтось спокійно покладе сигару у попільничку.
І тільки старий , смуглявий, сивочолий круп’є байдуже дивився як кулька опустилася в комірку. Свої фішки він отримає у будь-якому випадку.
(Уривок з ще не написаного бестселера А.Франшахова «Троянський кріт»)
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости