Рауль Ріанчо. Час перегортати сторінку?

Доброго часу доби всім! Подивився інтерв"ю Рауля Про Футболу і, знаєте, є що обговорити.

1) Я впевнений, що в "зоні комфорту" перебувають не тільки 4 футболісти основного складу. Мені здається, що багато хто структурі самого клубу є не є конкурентноздатним якщо команда ставить перед собою завдання прогресувати і продавати лідерів.

Звернему увагу на досвід Шахтаря в розбудові сучасної команди. Я звичайно не цікавлюсь їх справами, але з того що я чув, там було запрошено провідних європейських спеціалістів в якості селекції, в якості загального адміністрування, тренувального процесу і т.і. Як написали про епоху Луческу, за його каденції в Динамо змінилося 10 тренерів (чи більше?). При цьому всьому, і при кишеньковій федерації футболу, ваксовому суддівстві, суто "неформальним підходам" до досягнення поставлених цілей на внутрішній арені, власним мас-медіа, в Європі ШД спромігся здобути лише один кубок - КУЄФА. Про що це говорить? Про те що рівень конкуренції в Європейських турнірах і чемпіонатах, рівень якості організації футбольного та навколо - футбольного процесу є на порядок вищим. Як думаєте, це помітно Ріанчо? Думаю, це просто кидається в очі.

2) Якщо Суркіс хоче щоб в Динамо панувала беззаперечна спадковість футбольних традицій, родинна й дружня атмосфера, навіщо тоді він запрошує в команду легіонерів? Гравців, які після конкуренції в Європі, і можливо, певного цинізму в підході до гравців - (на кшталт порівняння гравців з коровами від Ріанчо), бачать, що тут, це моє припущення, панує непрофесіоналізм в порівнянні з провідними європейськими клубами, і що команда тримається тільки на славній історії, любові вболівальників, що як певний "гуд віл" переноситься на успішність бізнесу і загального відношення до власників клубу. Бачачи це вони швидко розуміють, що в цій системі можна особливо не напружуватись, що вона сама боїться викликів і заважає своєму розвитку. Як наслідок поверхня айсбергу, те що ми, вболівальники бачимо в якості улюбленої команди ДК теж не може повноцінно розвиватися. Так ми за гроші, зароблені в нашому суспільному просторі отримуємо зневагу від власних найманих працівників (легіонерів) через можливість відбувати номер в ЧУ за величезні суми, або швидко залишати клуб, коли ми купили справді якіісного за європейськими мірками гравця.

3) Я не думаю, що Ріанчо насправді так байдужа фінансова складова. Ні. Я думаю, що людина зі свіжими поглядами, іншої футбольною традицією йшла в ДК щоб в першу чергу непогано заробити в клубі з видатним іменем. Але зараз, коли він побачив, що його підходи і поради були справді результативними, він відчув повагу до себе як, спеціаліста, що може досягати футбольного результату. І що в Динамо умови точно не гірші ніж в Севільї, Борусії, Лестері, Бенфіці... Що з цим клубом можна досягнути того, про що мріємо ми всі, вболівальники, президент, тренери, гравці, абсолютно всі! Що для цього потрібно...? Зміни. Для чого... Щоб ще більше не відстати від європейської цивілізації, чи просто триматися на певному середньому рівні... Щоб зіркові гравці продавались в 23-24 роки за рекордні суми, щоб перспективними гравці були до 19-20 років, щоби клубу не треба було постійно латати дірки в складі дорогоими і "не голодними" легіонерами.

4) Чому б Суркісу не ввести систему бонусів для гравців, як наприклад це прописано в контракті Мілевського в румунській Конкордії? Основну частину з/п нехай складають бонуси за показники ефективності гри. От наприклад, вийшов в основному складі більше 50% матчів - така з/п, забив, віддав - ще більша. Якщо на таких умовах не згоден переходити, -значить ти не "голодний". То і не треба. Нехай у нас грають голодні. Як колись сказав Дем"яненко - з вогоньком в очах. До речі один з успішних тренерів після ВВЛ.

5) Немає вогоньку в очах у українця, а Суркіс не хоче продавати гравця, занадто багато в нього вкладено по з/п відмості, здай його на пів-року в оренду, хай понюхає пороху в європейському чемпіонаті, як Кравець, наприклад. Впевнений, що після Німеччини, він дуже багато хоче довести самому собі і всім іншим, і як раз на шляху в нас ЧЄ. Всім вигідно? Безумовно. А якщо і оренда зовсім не рентабельна, ну так знижуй з/п чи не підписуй її на такому рівні для інших гравців. Все чесно. А у виграші при цьому будуть, знов-таки ж усі. Бо навіть гравець, отримає стимул розвиватися, чи переглянути свої апетити в сторону більш реальних, щоб після футболу людина могла знайти себе, а не зпиватися, чи працювати підпивайлом на недружньому ТВ.

6) Спринтери. Як біжить Бейл, як біжить Салах з Роми, як швидко приймає рішення Абамеянг з Борусії. Що дає наявність таких гравців, правильно - видовищність. А якщо повезе, то і результат. А що ще потрібно вболівальникам - практично нічого. Видовищність гри помножена на результати, при працюючій і без цього системі гри видозмінить зсередини склад команди, виявить подальші кадрові ходи, і Ріанчо чітко поставив приорітет, визначив вектор подальшого пошуку футболістів. Потрібні спринтери. І, можливо, ми здивуємо суперників в новому сезоні. Найдемо нових Блохіних, Біланових, Яремчуків, Шевченків, Гусевих. Тут я думаю теж всі ЗА. Скажете як? Читав інтервью Коваленко і Петряка, по моєму їх могли запросити в Динамо. Чи Зінченко. Так в чому ж проблема? Що не правильно? Чи час перегортати сторінку Рауля Ріанчо в Динамо? Людини яка є співавтором 2-х чемпіонств, одного Кубку і одного на 17 років плей-офф Ліги Чемпіонів? Чи може поміняємо щось інше? Менталітет, функціонерів, створимо клубні академії в областях, власні конкурентні мас-медіа, та хоч би й анонси ігор Динамо почнемо розклеювати біля станцій метро. Давайте робити це, а Рауля Ріанчо я б в команді залишив. Є результат.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости