У продовження теми статті «Як український футбол став політикою» https://newwest.media/article/2018/1/3/yak-ukrayinskiy-futbol-stav-politikoyu та її публікації на цьому ресурсі http://dynamo.kiev.ua/news/291681-kak-ukrainskij-futbol-stal-politikoj#comment-5092349, а також нотаток Andrey Bogushevsky щодо політичного минулого діючого президента Німецького футбольного союзу пана Рейнхарда Грінделя (Reinhard Grindel) дозволю собі ще раз привернути увагу до рівня політичного забарвлення українського футболу у порівнянні із так званими європейськими стандартами якості, при цьому пам’ятаючи про існування відповідних статутних норм ФІФА та Кодексу Етики ФІФА щодо необхідності притримуватись політичного нейтралітету футбольним асоціаціям членам ФІФА.
- Имя:
- Mykyta Kalitenko
- Статус:
- Читатель (25 комментариев)
- Зарегистрирован:
- 27.10.2017 11:19
- Карма:
- 1915
- Топ-10 блогеров:
- Да
-
-
Одразу хочу подякувати автору блогу http://dynamo.kiev.ua/blog/291050-zachem-mutko-obmanul-putina-a-fig-ego-znaet під гучною назвою «Зачем Мутко обманул Путина? А фиг его знает…» який доторкнувся, на мою думку, до дуже тонкої матерії, і навіть більше, до тематики, яка в авторитарних або пост-авторитарних, якщо так можна говорити, країнах практично не розглядається як така, що заслуговує на будь яку повагу, особливо в світі футболу, хоча статутні та регламентні норми ФІФА дуже не двозначно говорять про зворотне.
-
Як би не "війна" так званих компроматів або битва «бульдогів» (майже по Вінстону Черчілю) на ім’я НАБУ, НАЗК та САП під ковдрою Генеральної прокуратори України, одним з можливих наслідків якої стала госпіталізація Назара Холодницького (http://www.pravda.com.ua/news/2017/11/22/7162954/), першого віце-президента ФФУ та, одночасно, заступника Генерального прокурора та керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ця тема вже давно охолонула і втратила свою актуальність.
-
Продовжуючи міркування на тему «Грати чи не грати» http://dynamo.kiev.ua/blog/287482-grati-chi-ne-grati поговоримо про наступне.
Прибравши за дужки імена головних тренерів та персоналії гравців чи політичних діячів, включаючи лідерів національних футбольних асоціацій, а також часи які не вибирають, а в них живуть та помирають подивимось на деяку статистику, адже як казав Піфагор – все є число.
-
«Купатись чи не купатись?» Лесь Подерв'янський. Гамлєт, або Феномен датського кацапізма
Сьогодні, на передодні матчів національних збірних команд, можна почути питання про необхідність взагалі проводити подібні заходи для збірних, які нікуди не потрапили, або не призначений новий тренер, який потребує швидкого початку роботу із командою та ще й на фоні балачок про відміну або радикальне скорочення дат для матчів так званих перших національних збірних команд, що представляють футбольні асоціації члени ФІФА.
-
Зараз Гамлетівське питання «Бути чи не бути» для тренера на ім’я Шевченко абсолютно не актуальне, навіть не зважаючи на англійське походження цієї фрази та місце проживання Шевченка – столицю Великобританії, звідки родом автор Гамлета. «Битви» експертів, уболівальників, диванних критиків і шевченкоботів та шевченкофобів все ще дуже популярні на тлі невдачі збірної команди України на шляху до фінальної частини Кубку світу ФІФА 2018 у країні назву якої асоціюється в Україні із чим завгодно, але не з футболом.
