20 липня 1969 року апарат Eagle здійснив посадку в Море Спокою. Астронавти Ніл Армстронг і Едвін Олдрін стали першими в історії людьми, які залишили свої сліди на поверхні іншого небесного тіла.
З моменту цієї події, що стала однією з найяскравіших у непростій історії людства, минуло вже 55 років. Але є одна проблема: далеко не всі вірять, що вона була насправді. Різні опитування показують, що від 10% до 25% американців (переважно міленіали) вважають, що люди ніколи не висаджувалися на Місяць. А ситуація в країнах, пропаганда яких побудована на антиамериканізмі, ще гірша. У тій же росії понад половина населення вважає, що ніякої висадки не було і все знято в Голлівуді (що, особливо показово, приблизно стільки ж вважає свою країну світовим лідером в освоєнні космосу).
З нагоди 55-річної річниці висадки Apollo 11, редакція Universe Space Tech вирішила розібрати п’ять найпопулярніших міфів, пов’язаних із висадкою людей на Місяць, які найчастіше згадують прихильники теорій змови.
Зниклі плівки
Твердження
NASA «загубила» оригінали плівок, на яких було зображено історичний вихід Армстронга й Олдріна на Місяць. Це було зроблено для того, щоб ніхто з дослідників не зміг розкрити містифікацію.
Реальність
Забезпечення прямої телевізійної трансляції виходу людей на Місяць було вельми непростим завданням для кінця 1960-х. У вкрай спрощеному вигляді його вирішували так. На модулі Eagle було встановлено телевізійну камеру, що передавала зображення в монохромному форматі SSTV зі швидкістю 10 кадрів за секунду та роздільною здатністю 320 рядків із прогресивною розгорткою. Її сигнали приймали наземні станції.
Проблема полягала в тому, що формат SSTV був несумісний з наявними мовними стандартами NTSC, PAL і SECAM. Для трансляції по телебаченню його необхідно було перетворити. За сучасними масштабами конвертацію здійснювали досить грубим способом: по суті, шляхом використання відеокамери, спрямованої на високоякісний 10-дюймовий телевізійний монітор наземної станції. Потім її сигнал передавався через супутник у ЦУП у Х’юстоні, звідки потім транслювався по всьому світу.
Звісно, такий метод перетворення призводив до серйозної втрати якості. Працівники наземних станцій спостерігали висадку Apollo 11 у значно чіткішій роздільній здатності, ніж глядачі по всьому світу. Цей вихідний сигнал з Місяця вони записували на магнітні стрічки разом з іншою телеметрією. На жаль, коли наприкінці XX – XXI століття дослідники спробували відшукати їх в архівах, то з’ясувалося, що всі стрічки були перезаписані наприкінці 1970-х — початку 1980-х років для потреб програми Landsat, яка тоді мала сильну нестачу плівки. Це було звичайною практикою для того часу. Крім того, співробітники архіву не розуміли, що якість цих записів вища й вони становлять більшу цінність, ніж численні копії телевізійної трансляції, зроблені по всьому світу.
Отже, говорити про зникнення якихось оригінальних плівок некоректно — бо ніяких оригінальних плівок ніколи не було, є лише зроблені на Землі записи трансляції. І в будь-якому разі треба розуміти, що ці записи мають головним чином символічну цінність, бо демонструють перші кроки людей по поверхні іншого світу. Наукову цінність становлять кадри, відзняті астронавтами за допомогою своїх камер. Ці плівки були доставлені на Землю і давно зацифровані. Їх можна знайти у вільному доступі і їхня якість все ще може дати фори сучасним цифровим знімкам.
**Смертоносна радіація**
Твердження
Американські астронавти ніколи б не пережили подорож на Місяць через радіаційні пояси Землі. Тому польотів Apollo не могло бути.
Реальність
З усіх місячних міфів, цей не тільки один із найпопулярніших, а й, мабуть, найабсурдніший. Адже якщо прийняти його на віру, виходить, що точно такою ж фальсифікацією є й місячна програма СРСР. Нагадаємо, що в межах польотів «Зондів», Місяць облітали радянські космічні кораблі, на борту яких перебували прилади для вимірювання рівня випромінювання та різні живі істоти, включно з комахами й черепахами. А отже, радянські вчені знали про смертоносну радіацію і приховали правду від усього світу — видно, щоб зняти свою версію висадки на Місяць на павільйонах Мосфільму. Або ж вони були повними ідіотами, не здатними розібратися в отриманих даних.
Ба більше, виходячи з цієї логіки, у місячній змові просто зараз бере участь Китай, який відправляв станції до Місяця, і який не може не знати про смертоносну радіацію, але однаково не тільки не викриває аферу, а й заявляє про намір висадити туди людей.
Реальність, як зазвичай, набагато тривіальніша. Так, наша планета оточена радіаційними поясами — внутрішнім і зовнішнім. Безумовно, вони становлять значну небезпеку як для людей, так і для техніки. Але річ у тім, що експедиції Apollo не затримувалися на екскурсію в радіаційних поясах. Траєкторія польоту космічних кораблів спеціально була побудована таким чином, щоб якомога швидше подолати їх. Вони пройшли через небезпечніший внутрішній пояс за кілька хвилин, а через зовнішній — приблизно за півтори години.
Крім того, астронавти були захищені від іонізуючого випромінювання корпусом корабля. Вимірювання засвідчили, що дози радіації, отримані астронавтами Apollo за час подорожі до Місяця ненабагато перевищували рівень опромінення учасників польотів на шатлах, які ніколи не залишали навколоземної орбіти та не наближалися до радіаційних поясів.
**Зниклий місячний ґрунт**
Твердження
NASA заявила, що привезла з Місяця понад 300 кг місячного ґрунту. Але, як і оригінальні плівки висадки на Місяць, він «зник» — а всі вивчені незалежними дослідниками зразки, насправді є підробкою.
Реальність
Прихильники теорій місячної змови часто стверджують, що ніхто ніколи не бачив зразків місячного ґрунту, що є нахабною брехнею. Привезені астронавтами зразки, були розділені на дві частини. Приблизно ¾ ґрунту поміщено на довготривале зберігання в сховище місячного ґрунту, розташоване на території Космічного Центру ім. Джонсона. Зразки зберігаються в азотній атмосфері в очікуванні появи нових наукових методів, які дозволять отримати більше інформації.
Частину ґрунту, що залишилася, активно досліджують вчені по всьому світу. Для цього необхідно надіслати NASA письмовий запит за встановленою формою з обґрунтуванням мети дослідження. Щорічно, аерокосмічна адміністрація передає в розпорядження різних наукових колективів приблизно 400 зразків. Результати їх вивчення постійно дають змогу дізнатися щось нове про супутник нашої планети.
Крім того, після завершення програми Apollo частина зразків була безоплатно передана деяким музеям, а також 135 країнам, на той час представлених в ООН. За минулі 55 років деяка кількість із них була вкрадена або втрачена (особливо це характерно для держав із нестабільною політичною ситуацією та диктаторським режимом). Усе це призвело до появи чорного ринку місячних каменів. І, як і на будь-якому чорному ринку, там, звісно ж, трапляються й підроблені експонати.
Також варто зазначити, що всі передані NASA зразки проходять реєстрацію та мають офіційні документи, що підтверджують їхнє походження. Тому настільки улюблена конспірологами історія, коли переданий до нідерландського музею місячний камінь на перевірку виявився шматком скам’янілого дерева, нічого не доводить. У його попереднього власника не було жодних паперів, що підтверджували його місячне походження.
Прапор, що майорить Твердження
Під час встановлення американського прапора він явно майорів. Але це неможливо, адже на Місяці немає атмосфери та вітру!
Реальність
Багато прихильників теорії місячної змови люблять наводити як приклад кадри встановлення американського прапора на Місяць. У цей момент воно почало коливатися ніби під дією вітру. Оскільки на Місяці немає атмосфери, єдине, на їхню думку, пояснення полягає в тому, що насправді все знімали в павільйоні, а вітер створювали вентилятори, які використовують для охолодження астронавтів. Вочевидь, усі учасники фільмування мали великі проблеми із зором і не помітили, що прапор майорить.
І знову, реальне пояснення набагато тривіальніше. У NASA знали, що оскільки на Місяці немає атмосфери, то під час використання звичайного флагштока прапор просто звисатиме. З огляду на всю важливість моменту, це було б не дуже добре. Тому для встановлення прапора використовувався розкладний Г-подібний стрижень. Це гарантувало, що він завжди перебуватиме в розгорнутому положенні, і зірки та смуги потраплять у кадр.
Коли астронавти встановлювали стрижень, вільний кінець прапора почав розгойдуватися немов маятник. Через відсутність повітряного опору, а також нижчу силу тяжіння, цей рух тривав довше, ніж якби прапор встановлювався на Землі. Плюс, оскільки до цього прапор зберігався в складеному стані, під час його встановлення на ньому залишилися брижі, які на знімках можна прийняти за рухи.
Свого часу «Руйнівники міфів» перевірили цю історію, встановивши копію стрижня з прапором у вакуумну камеру і потім протестували, як конструкція поводитиметься, якщо торкнутися її за умов відсутності атмосфери. Результати повністю відповідали тому, що можна побачити на архівних кадрах Apollo.
Висадку на Місяць зняв Стенлі Кубрик Твердження
Висадку на Місяць знімав Стенлі Кубрик. В інтернеті навіть є інтерв’ю з вдовою Кубрика, де вона зізнається, що її чоловік брав участь у підробці.
Реальність
Прихильники теорії місячної змови дуже часто люблять називати одне й те саме прізвище. Мова про режисера Стенлі Кубрика. Мовляв, у NASA доручили йому цю роботу, вразившись тим, наскільки реалістично він зняв сцени на Місяці для «Космічної одіссеї 2001».
Почати варто з того, що хоча «Космічна одіссея 2001» справді була фільмом із передовими для тих років спецефектами, вочевидь те, як у ньому показаний Місяць помітно відрізняється від того, який він має вигляд насправді. Це стосується і характеру руху астронавтів, і особливостей розльоту місячного пилу, і вигляду та кольору Землі в місячному небі. Потрібно бути зовсім сліпим, щоб не помітити більш ніж очевидну різницю між реальністю і фільмом.
Що ще важливіше, прихильники місячної змови чомусь геть ігнорують той факт, що Стенлі Кубрика вважали таким, що «співчуває» лівим поглядам. Його «Спартака» звинувачували в пропаганді комунізму, а «Доктор Стрейнджлав» відкрито висміював політику США. Ніхто й ніколи при здоровому глузді не став би наймати таку людину знімати пропагандистські матеріали. І нарешті, якщо Кубрик зняв висадку Apollo 11 — то хто тоді знімав усі наступні польоти Apollo, які тривали до 1972 року? Стівен Спілберг?
Але що стосовно «інтерв’ю», яке ходить мережею, в якому вдова Кубрика розповідає, що її чоловік зняв висадку на Місяць? Насправді воно вирізане з псевдодокументального фільму «Темна сторона Місяця», що пародіює теорії змови. Під час спілкування з вдовою Кубрика режисер сказав їй, що знімає документальну передачу про «Космічну одіссею» і навмисно ставив максимально розпливчасті запитання, відповіді на які потім можна було вирвати з контексту та зібрати в потрібному порядку. Попри те, що у фільм навмисно вставлено безліч помилок і каламбурів, які впадають у вічі, а в титрах прямо сказано, що це розіграш, деякі конспірологи досі сприймають показане за чисту монету.
У 2015 році на Youtube з’явилося інше інтерв’ю, в якому «Стенлі Кубрик» зізнався в тому, що зняв висадку на Місяць. Попри те, що людина в кадрі мала взагалі не такий вигляд, як знаменитий режисер у тому віці, за кадром її кілька разів називали Томом, і судячи із заявленої дати, відео було записано лише через два місяці після його смерті, все це не завадило конспірологам повідомити про чергове викриття фальсифікації. У реальності досить швидко з’ясувалося, що відео є містифікацією якогось Т. Патріка Мюррея.
Це лише найвідоміші міфи, пов’язані з місячною змовою. Їх, звісно ж, набагато більше. Але, як і ті, що описані в цій статті, вже давно детально розібрані й спростовані експертами. Тому в нашому наступному матеріалі ми розповімо про незалежні докази висадки людей на Місяць.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 1
Загрузка комментариев
