Наступна гра національної збірної України з футболу, яка відбудеться у Харкові 11 жовтня проти команди Польщі, скоріше за все відбудеться за закритими трибунами. 27 вересня ФІФА ухвалила рішення покарати у такий спосіб українську збірну за поведінку фанатів під час матчу відбору проти Сан-Марино у Львові.
Дисциплінарне покарання передбачає також заборону проводити на стадіоні у Львові ігри національної команди аж до закінчення відбірного раунду до Чемпіонату світу 2018 року! Таке суворе рішення через «вогнепальні фаєри на стадіоні, а також неонацистські та расистські вигуки вболівальників», як стверджує ФАРЄ.Щодо наявності фаєрів на стадіоні у Львові футбольні вболівальники не заперечують. А от на звинуваченні щодо нацистських вигуків потрібно зупинитися детальніше. Адже для частини українців зображення учасників національно-визвольних змагань та їхньої символіки — героїчні речі.
Міський голова Львова Андрій Садовий уже звернувся з відкритим листом до Федерації футболу України з проханням вжити усіх необхідних заходів, щоб відмінити рішення ФІФА. «Львів готовий залучити усіх друзів Львова та України в світі, аби переконати футбольну громадськість, що національно-визвольні символи та герої України, іменами яких названо вулиці, не є нацистами, — йдеться у листі Андрія Садового до президента Федерації футболу України Анатолія Конькова. — Вкрай суворе рішення викликає багато запитань, особливо враховуючи, що підставою для нього стали нібито масові прояви нацизму та расизму з боку вболівальників. Вразили також критерії, з якими працюють експерти організації ФАРЄ, відповідно до яких символи та герої національно-визвольної боротьби українців визначено як «дискримінаційні».
Утім, у Федерації футболу України й без звернення мера Львова вирішили подавати апеляцію, адже вважають дисциплінарний вирок надто великим. Президент ФФУ Анатолій Коньков уже відбув до Швейцарії у штаб-квартиру ФІФА, щоб представити інтереси України у цій справі.
Учора на прес-конференції в Будинку футболу перший віце-президент ФФУ Сергій Стороженко повідомив журналістам, що Україна обов’язково оскаржуватиме рішення. Але... «потрібно витримати процедурні моменти».
— Досі немає повного рішення від ФІФА по цій справі. А щоб подати апеляцію на вердикт, треба мати в розпорядженні повний об’єм цієї справи. Немає і мотиваційної частини. Ми просимо ФІФА піти нам назустріч, — заявив Стороженко. — Наша позиція така: ми визнаємо перераховані ФІФА факти порушення правил. Але наполягаємо на тому, що поодинокі вивідки футбольних радикалів на стадіоні не свідчать про неонацистські чи расистські настрої всіх вболівальників.
За його словами, Україна може скільки завгодно виправдовуватися, але факт є факт: уповноважена ФІФА організація ФАРЄ чітко зафіксувала не лише фаєри, але й нацистські рухи правою рукою, нацистські вигуки, плакати та вдавання мавпи групою із 30 людей, які у такий спосіб «привітали» гол натуралізованого українця Едмара. Ці факти Стороженко продемонстрував журналістам на відео.
КОМУ ЦЕ ВИГІДНО?
Апеляція мера Львова Садового до того, що ФІФА називає нацистами «героїв національно-визвольної боротьби українців», людей, іменами яких названі вулиці та площі, на думку членів ФФУ, немає жодного значення. ФІФА забороняє будь-яку політичну агітацію на стадіонах. А вона у Львові була. Як і були расистські прояви вболівальників. Їх чітко зафіксувала камера представників ФАРЄ. Тож порушення правил ФІФА, які діють для всіх країн, були. І, за словами, Стороженка, це вже не перше попередження для українських вболівальників.
Рішення ФІФА упродовж кількох днів активно обговорюється у медіа. Почала з’являтися інформація про те, кому це вигідно.
Одні називають замовниками скандалу Польщу, вказуючи на причетність ФАРЕ до цієї країни. Ситуація в групі така, що Україні в наступному матчі конче потрібно перемагати Польщу, а при порожніх трибунах це буде зробити важче. Інші — замовниками називають Росію, адже «Газпром» напередодні став ключовим партнером ФІФА.
«Оцінюючи атмосферу львівського стадіону 6 вересня, представники ФАРЄ , які й склали донос в ФІФА, схоже, підходили з оцінки подій радянської історіографії, слідчих НКВС. Хто ж їм надів замшілі сталінські шинелі? — відзначив у блозі на «Эхо Москвы» журналіст Олександр ГОРОБЕЦЬ. — В Україні, як мені здається, зовсім не випадково кивають на... Москву. 14 вересня 2013 РІА «Новости» поширили ось яку інформацію: ВАТ «Газпром» і Міжнародна федерація футболу (ФІФА) підписали угоду на 2015—2018 роки, згідно з яким компанія отримає статус офіційного партнера проведених федерацією змагань, включаючи чемпіонат світу з футболу в 2018 році в Росії. Ця дружба, замішана на колосальних грошових сумах, не важко здогадатися, має крім усього іншого й досить конкретні цілі. Одне, вважаю, вже точно відомо, — пробити... буквально видряпати згоди ФІФА на реалізацію божевільної, маразматичної ідеї проведення Об’єднаного футбольного чемпіонату Росії і України...
Кому і для чого це потрібно, не важко здогадатися. Ви ж, гадаю, не забули, що під цей проект «Газпром» виділяє мільярд доларів США. Чи не правда, завидна щедрість. Немов би в самій Росії немає більше ніяких проблем, ніж схилити Україну стати з РФ єдиної футбольною державою. Виходить, що комусь дуже хочеться хоч у чомусь, але побути з Україною одним членом... Тому я запитаю: а де гарантія того, що рішення ФІФА від 27.09.2013 р. по збірній Україні і стадіоном «Арена Львів» не плата з боку міжнародної федерації Росії за багате спонсорство?
Як пише українська і зарубіжна преса, дискваліфікація стадіону на такий тривалий термін — безпрецедентний випадок. Зазвичай заборони ФІФА на проведення матчів на провинилися аренах обмежуються кількома іграми. Останнім часом лише збірна Сенегалу понесла в якійсь мірі порівнянне з українським покарання, коли в 2012 році Національний стадіон у Дакарі був дискваліфікований на один рік (!) Через заворушення, який влаштували місцеві вболівальники під час відбіркового матчу Кубка Африки проти Кот д’Івуару. Але тут взагалі не зафіксовано жодного порушення громадського порядку, немає жодного постраждалого, а портрети лідерів національно-визвольного руху і спів гімну України дивними спостерігачами ФАРЄ розцінені, як неонацистські. А що було б, якби львів’яни розгорнули на весь сектор, як це вони іноді роблять, портрет українського генія Шевченка. Адже Тарас Григорович у нас ще й вусатий».
НЕРЕАЛІЗОВАНИЙ КОЗИР
Футбольні функціонери сходяться на загальній думці: потрібно визнати проблему та просити зменшення покарання за рахунок гарантій, що такі інциденти не повторяться в майбутньому. Гарантом цього міг би виступити віце-президента УЄФА, почесний президент ФФУ Григорій Суркіс. Саме він, на думку футбольний експертів, за рахунок свого авторитету може вплинути на зміну рішення.
Г.Суркіс не проти допомогти. Але відверто зізнається: ФФУ його про це не просила. Та навіть не ознайомила з матеріалами справи.
— Рішення ФІФА застало нас з одного боку зненацька, з другого боку — очевидні факти порушення певних тенденцій, які зараз є під мікроскопом УЄФА та ФІФА. Замість того, щоб певним людям у ФФУ, які відповідають за юридичну підтримку, в тому числі тих явищ, що сталися на львівському стадіоні, звернутися за порадою — консультацією, вони вирішили махати гаслами. А зараз ми отримали рішення, яке не дає нам на фінішній прямій у боротьбі за путівку на чемпіона світу мати підтримку вболівальників у Харкові, — сказав в ефірі програми Шустер Live Григорій СУРКІС. — Я, у свою чергу, в рамках апеляції, готовий надати національній асоціації підтримку, якщо в такій вона зацікавлена. Я сподіваюся, що ми поборемося за те, щоб, як мінімум, змінити рішення по Харкову. Можливо, стадіон у Харкові отримає умовне покарання. Дай Бог, щоб нам це спільними зусиллями вдалося. Допоможу, якщо мене ознайомлять з документами, звичайно. Не стояти ж мені з протягнутою рукою під Федерацією футболу та просити, щоб мені дали документи. Але хочу сказати, що мене здивувала відповідь Анатолія Конькова. Про те, що допомога моя не необхідна, і Федерація футболу впорається самостійною.
Чому Коньков не звернувся за допомогою до Суркіса пояснили на прес-конференції в Будинку футболу.
— Григорій Суркіс — досвідчений футбольний функціонер. До того ж, почесний голова ФФУ. Ми не повинні його просити. Він повинен був сам зіграти на випередження. Може допомогти — нехай допоможе, — зауважив перший віце-президент ФФУ Анатолій Попов. — Що перед ним на коліна потрібно ставати?
Така позиція керівництва ФФУ видається дивною для футбольних експертів. Вони переконані: у боротьбі за український футбол потрібно використовувати всі засоби та сили.
— Позиція ФФУ просто лякає. У той час як потрібно боротися за інтереси футболу до останнього, вже лунають заяви змиритися і дивитися футбол дома, — зауважив у коментарі «Дню» футбольний експерт, головний редактор журналу «Футбол» Артем ФРАНКОВ. — Апеляцію подадуть, але залишається відкритим питання, наскільки наша федерація спроможна використати ресурс віце-президента УЄФА Григорія Суркіса. Він «вхож» в головні кабінети футбольного світу й вплинути на ці рішення може. Але складається враження, що вони ніяк не планують використовувати цей ресурс. Через антипатію, гордість, нелюбов... Я не знаю.
ЩО ДАЛІ?
Як розповіли у ФФУ, апеляцію ФІФА розглядає упродовж десяти днів. Але до цього часу рішення набуде чинності й українські футболісти 11 жовтня зіграють при порожніх трибунах. ФФУ вірить, що у ФІФА підуть на зустріч й розглянуть справу раніше. Футбольні експерти в цьому сумніваються. Утім, і одні, і інші сходяться на думці — якщо інцидент повторюватиметься й надалі — Україну можуть позбавити очок в групі. Або й взагалі дискваліфікувати. Правила для всіх одні. Й українським футбольним функціонерам, як і уболівальникам, потрібно зрозуміти: або ми граємо за встановленими не нами правилами, або ми не граємо в найпрестижнішому чемпіонаті світу взагалі.
Як пережити рішення ФІФА, хоч яким би воно було, написав у своєму блозі на ua.tribuna.com колишній ультрас Сергій Болотников: «Перш за все, треба зрозуміти одну просту річ — правила поведінки встановлюємо не ми. ФІФА може заборонити хоч зображення Міккі — Мауса. Не подобається — грайте на першість району. Хочете змінити правила — заробіть впливовість і диктуйте умови. Збираєтеся просто сперечатися, так хоч сформулюйте чітку думку — наприклад, що червоно-чорні кольори і все, що з ними пов’язано, це не політика, а історія. Але навряд чи це допоможе. Вихід тільки один. Ультрас, як і всі, легко піддаються моді. Тоді, десять років тому, фанати безбожно пили до і після матчів... Зараз справжній фанат не п’є, не курить і займається спортом. Тоді ми і подумати не могли про модульних шоу і банерах на кілька секторів. Тепер без цього соромно називати себе ультрас. Немає нічого простішого і правильнішого, ніж вселити їм, що модно і гордо бути саме ультрас — їх не повинні плутати з якимось нациками, вважати «представниками партії «Свобода» на стадіоні» і не обов’язково поголовно хуліганами. Вони круті хлопці, що створюють особливу атмосферу, без якої футбол виглядає прісно. Уселите їм це, і вони самі позбудуться зайвого».
Вадим ЛУБЧАК, «День», Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів
Володимир ФЕСЕНКО: «Джерело проблеми слід шукати в нас самих»
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко коментує «Дню» останню заяву ФІФА щодо України.
— Пане Володимире, з вашої точки зору, чого тут більше — політики чи спорту?
— Уже є дискусії навколо організації ФАРЄ, яка моніторить прояви расизму та інші негативні прояви вболівальників на стадіонах під час міжнародних матчів. Наразі ведеться серйозна розмова, наскільки незаангажованими є експерти, які представляють цю організацію в Україні, адже поки відчутний політичний, ідеологічний контекст цього рішення.
Щодо самої ситуації, то очевидно, що були певні порушення з боку українських уболівальників, але чи були вони настільки відчутними, достатніми для таких серйозних санкцій — звинувачення в проявах расизму, які можна назвати пропагандою нацизму, — тут у мене є запитання. І не тільки в мене. Навіть у тих кадрах, які сьогодні демонструють як доказ такої поведінки, це дуже помітно.
Узагалі, мені здається, що навколо цієї ситуації відіграє роль не стільки політика, скільки спрацьовує суто спортивна конкуренція. Україна має великі шанси пройти у фінальну частину ЧС з футболу, й хтозна, можливо, з боку тієї ж Великобританії такі кроки були б виправданими. Утім, це лише припущення.
Далі. Тема обвинувачень у фашизмі, расизмі щодо України може використовуватися в рамках нинішньої інформаційної війни, яку проводять російські ЗМІ проти України. Тобто цей варіант є також цілком імовірним.
Однак поки що я б не поспішав із висновками щодо цього питання. Безумовно, тут, як мінімум, присутній політичний контекст. Також я не виключаю, що, на жаль, наші внутрішні політичні конфлікти теж могли дати імпульси для використання цієї теми на рівні Міжнародної футбольної асоціації.
Зараз головне — відстояти інтереси нашої збірної й фактично всього українського футболу для того, щоб у майбутньому подібні ситуації більше не повторилися. Адже якщо зараз нас можуть гнобити достатньо штучними обвинуваченнями, то що може бути далі, в значно серйозніших ситуаціях? Тому зараз треба всім: і Суркісу, й ФФУ забути про свої минулі конфлікти та об’єднати зусилля заради власної країни й українського футболу. І тут треба забути про внутрішньополітичні конфлікти, тому що ми вже зараз бачимо, що регіонали хочуть використати цю ситуацію для того, щоб реанімувати свою так звану «антифашистську кампанію», яку вони проводили ще навесні. Це — теж своєрідна перевірка. Мовляв, ви бачите, що звинувачення у фашизмі були небезпідставними, і так далі. Але подібні конфлікти руйнують країну й зокрема б’ють по інтересах українського футболу. Тут також треба розуміти, що зараз спорт, і ми це знаємо по братах Кличках, по Андрієві Шевченку, по наших переможцях олімпіад, є одним із головних чинників формування позитивного міжнародного іміджу країни. Тому наразі треба відновлювати справедливість, і це стосується не тільки спорту як такого, не тільки футболу, а й фактору міжнародного престижу.
— Кому може бути вигідним ескалація скандалу?
— Ні, я б не став зараз когось конкретно звинувачувати. Але, приміром, чому я згадав Британію, тому що напередодні Евро-2012 в Україні та Польщі саме в британських ЗМІ з’являлися звинувачення щодо расизму в Україні, криміналу. Сьогоднішній скандал також може використовуватися для створення негативних фобій і критичної атмосфери навколо України.
Проте не будемо поспішати. Поки що очевидно, що є серйозні підозри й небезпідставні звинувачення щодо тих людей, які представляють підрозділ ФІФА або організацію, яка моніторить прояви расизму на українських стадіонах. Якщо люди, котрі нібито працюють на ФІФА в інтересах міжнародного футболу, поєднують свою професійну діяльність або ці функції контролю зі своїми політичними, ідеологічними, спортивними уподобаннями, то це вже доволі серйозне обвинувачення. Тут я бачу певні інтереси. Однак з тим, наскільки об’єктивними є ці підозри та звинувачення, ще треба розібратися. Якщо підстави для оцінок заангажованості все ж є, то, гадаю, ФІФА має зробити певні висновки, проаналізувати цю ситуацію.
— Газпром» став офіційним партнером ФІФА на 2015 — 2018 рр. На вашу думку, про що це свідчить?
— Вплив, безумовно, є, бо Росія — спортивна держава, але я не прихильник того, щоб у всьому вбачати її вплив, якусь таку тотальну війну, котру вона веде проти України. Гадаю, в цій історії є все-таки більше внутрішніх складових. Я маю на увазі, що відгуки тієї «антифашистської» істерії, яка була навесні, виявилися саме в цьому конфлікті. Плюс, я б сказав, що конфуз полягає й у тому, що, звісно, обвинувачення щодо України є несправедливими, але, у той же час, сама проблема існує.
Усім відомі факти проявів, скажімо так, не надто цивілізованої поведінки українських уболівальників, коли грає національна збірна, а отже, вирішення питання треба покласти в площину обов’язків керівництва окремих футбольних керівників, чиновників, представників правоохоронних органів. Варто також співпрацювати з організаціями вболівальницького руху. Якщо цього не трапиться, то, на жаль, ми з такими питаннями стикатимемося й надалі. Тому цілком очевидно, що наразі є певні проблеми всередині самої України, а інші держави можуть просто використовувати їх, виходячи зі своїх спортивних або політичних інтересів. Переконаний, джерело проблеми слід шукати в нас самих.
Іван КАПСАМУН, Юлія ЛУЧИК, «День
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
