Комментатор телеканалов Setanta Sports и Megogo Игорь Бойко высказал свое мнение об украинских специалистах.
«Немає більш ображених людей, ніж совєцькі тренери.
Леонід Кучук не перший та не останній ображається на тренерів-легіонерів. Про це раз за разом говорять завжди, коли в українському футболі з’являється новий тренер. Сам Кучук ніякий не легіонер. Ментально він наш, нашенський. Не український, а нашефутбольний. Тому що наш футбол він не зовсім український та нерозривно існує в тій старій совєцкій системі з вищою школою тренерів, науково-методичною роботою та заслуженими тренерами.
«Нехай колись цей відомий тренер, яким він сам себе вважає, спробує закласти фундамент із нуля».
Багато років тому був сюжет про тренерські курси в Україні, де Олег Блохін жартував про те, що, мовляв, той ваш Моурінью попрацює в наших умовах. Це було у часи перемоги «Інтера» в Лізі чемпіонів. Деталей більше не пам’ятаю, але сміялися усім класом.
Тільки Де Дзербі розпочинав свою кар’єру в Серії D, а Моурінью до того як отримав банківську картку Романа Абрамовича вражав в Лейрії та виграв Лігу чемпіонів з «Порту».
Заздрість — це погано.
Проте найкращий у цьому списку В’ячеслав Грозний, який впродовж однієї з студій щодо матчу проти Дженоа піднімав свою улюблену тему, що українські тренери дуже здібні, але їх не пускають у Західну Європу. Хто не пускає? Це звичайно мало б бути риторичне запитання, але відповідь добре відома усім. Вони. Найчіткіше визначення з усіх можливих.
Цікавіше було б знати, хто саме з українських тренерів міг би легко працювати в Серії А чи в Бундеслізі? Костишин в Удінезе? Шаран в Герті? Григорчук в Норвічі? Свого часу передовик професії у постсовку Слуцький отримав роботу у «Галлі» та «Віттесі», які тісно були пов’язані з «Челсі», й отримав саме через це.
Зрозуміло, що всюди кличуть тренери зі списку тих, хто пов’язаний з місцевим футболом, відомий чи зробив якийсь неймовірний прорив.
Українська тренерська школа компактно-агресивного футболу нікому не цікава. Це товар для внутрішнього вжитку. А досягнення «Шерифа» чи «Ференцвароша» є локальними досягненнями.
Слава про українську тренерську школу закінчується Перемишлем. Хоча в Польщу їх би ще кликали може, але то занадто слабкий чемпіонат для українських тренерів. Вони хочуть йти лише на серйозні завдання. Ще й мова незрозуміла не те, що російська в Казахстані чи Білорусі.
Моє улюблене запитання після провалу «Шахтаря» в Лізі чемпіонів. Чи пробачили б такий результат українському тренеру? Український тренер в «Шахтарі» — звучить дико", — написал Бойко в своем телеграм-канале.
