Назад в Історію: чи повторять нащадки перемогу козаків над Іспанцями 1645 року

Велике відчуття важливості сьогоднішнього матчу спонукало мене до нагадування фанам ЗБУ про непересічну подію, що сталася майже рівно 370 років тому, а саме 11 жовтня 1645 року біля міста - фортеці Дюнкерк на европейському побережжі Атлантики (сучасна Франція).

Отож, трохи історії:

У березні 1645 року Б.

Хмельницький та Іван Сірко їздили у Фонтенбло, неподалік від Парижу. А 19 квітня Хмельницький особисто вів переговори з французьким командуванням. Домовились про найм на службу 2600 українських козаків (1800 піхотинців і 800 кінних) сроком на два роки. За надані військові послуги козакам зобов'язалися платити по 12 талерів кожному і по 120 - полковникам і сотникам.

У вересні 1645 року запорожці виступили в похід, їх було переправлено морем з Гданська (Польща) в Кале (Франція). Козаки відразу взяли участь у війні Франції проти Іспанії за Фландрію.

Кардинал і перший міністр Франції Мазаріні проводив таємну політику послаблення сусідніх країн і зміцнення феодального абсолютизму у Франції. Він хотів приєднати деякі райони іспанських Нідерландів і частину Саксонії. Фортеця, яку не могли взяти протягом 10 років, розміщена на березі Ла-Манша. Дюнкерк був важливим портом при вході із Північного моря в Па-де-Кале та Ла-Манш.

Іспанці потурбувались про неприступність Дюнкерка. Опоясали його глибоким ровом, наповненим водою, з високим валом, на якому розмістили десять бастіонів. На дальших підступах укріпили міста Мандрик, Берге, Фюрне та інші. Грандіозними виявились не лише циклопічні стіни численних фортів, а й складною - система оборонних споруд довкола фортеці. По руслах мілководних річок викопано канали, все узбережжя оточене укріпленнями. З морем місто сполучалося каналом «Мардик». Шлюзований вхід до міста охороняв однойменний форт, що зависав над гаванню, її відгороджували від моря високий мол з муром та грізна лоцманська башта, з якої визирали десятки гармат.

Така система оборони Дюнкерка робила його на той час невразливим з суходолу й моря. Ось чому французький уряд вирішив знайти силу, яка 6 здобула це місто-фортецю у іспанців, та ще й за дешеву ціну.

Об'єднані французько-козацькі війська спершу захопили навколишні міста. Кільце біля Дюнкерка постійно звужувалось, але фортеця залишалась міцною і неприступною. Австрійські союзники іспанців у кінці вересня 1646 року намагалися прорвати оточення, однак потерпіли поразку.

Іван Сірко привіз до стін фортеці двома французькими фрегатами лише 2200 козаків. Однією з умов домовленості було те, що козаки діятимуть самостійно. До їхньої стратегії і тактики французьке командування дало згоду не втручатись. Французьким фрегатам з козаками на борту вдалося захопити три швидкохідні іспанські сторожові бриги, на одному з яких перебував командир форту «Мардик».

Сірко дарував йому життя за умови, що командир, знаючи пароль, проведе козаків на своїх кораблях у гавань і відкриє форт. А коли почався приплив, інший загін козаків вночі на очеретяних снопах з мушкетами напоготові через канал також підійшов до шлюзу. Командир виконав обіцянку: назвав пароль, імена вартових. Брама відчинилася. Запорожці ввірвалися в фортецю, повністю захопили форт «Мардик» і з його гармат вели вогонь по лоцманській вежі та інших фортах Дюнкерка.

Головна частина запорожців зайняла вулиці і майдан міста. Іспанське командування побачивши, що боротися далі безглуздо 11 жовтня 1646 року склало зброю.

Ну, що ж. Чи візьмемо ми іспанську фортецю, стане відомо за кілька годин.

Або добути, або на Євро не бути. З Богом, браття!!!

за матеріалом http://www.sich.in.ua/

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости