Вчора на стадіон прийшло трохи менше ніж 8 тисяч чоловік. А після матчу особисто я так і не побачив жодного матеріалу, де б хтось спробував подякувати команді за перемогу. Тиша, бо кожна перемога Динамо не дає можливостей критикувати. Навпаки всі сприймають такі перемоги як такі, що нічого не відбулось.
Ну, мол а що таке, 6:0 – легкотня. Нащьолкали собі і що? Всі чекають на 17 квітня. Затаїлись у самих далеких ямах. Вболівання – таки важка справа. Бо ми знову бачимо, що дякувати гравцям за гарну гру не навчились. Ми вміємо виключно критикувати після складних матчів. Це наш коник.Знаю, що є і, хто скажуть про вилучення. Так, безумовно. Як і той фактор, що Динамо на порядок сильніше за Олександрію. Та не так давно ця Олександрія за грою повністю переграла Шахтар. І хоча там Шахтар переміг, але саме за грою команда Шарана була на порядок сильнішою. Можна казати про слабкого суперника. Можна знайти тисячі виправдань. І, це улюблений коник, головне випробування – ігри із Шахтарем. А чемпіонат ми бездарно профукали жахливими іграми восени, та й на весні програли у Кропивницькому в одні ворота. Та найважливіше – те, що з’явилась гра. Бо я так часто чую, що не має гри, хоча і є перемоги. А зараз є гра, є голи, є яскраві перемоги. І є молодь, яка стабільно грає. Більше того, ця молодь робить величезний вклад у перемоги голами, передачами. І всі вимагають ще більше молоді в основі. Перспектива цього Динамо очевидна. Недоліки грі є. І дійсно є проблемні позиції, коди б хотілося побачити молодь. Та це справа наживна. Головне – перспектива. Головне – наявність гри. Це не оптимізм. Просто хочеться подякувати команді за якісну перемогу.
Дякую за увагу!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости