Регистрация, после которой вы сможете:

Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог

Ставить прогнозы
и выигрывать

Быть участником
фан-зоны

Зарегистрироваться Это займет 30 секунд, мы проверяли
Вход

По конспектам Гвардіоли Выбор редакции

2019-09-08 12:12 Щоб там не казали, що нині команда Литви слабка, що вона на більш ніж сота в ... По конспектам Гвардіоли

Щоб там не казали, що нині команда Литви слабка, що вона на більш ніж сота в рейтинзі ФІФА, але як згадаю, що литовці в 80-ті роки були найбільш незручними суперниками для Динамо (вони 5 разів перемагали киян та тричі зіграли внічию в 14 матчах) та як вони відправили в відставку Базилевича в 1993 році і обіграли команду Блохіна осінню 2007 року, то, скажу відверто, що хвилювався нехило.

Але, але…

Те що ми побачили, це була пісня, це - казка.
Дуже рідко наша команда так грала з суперниками, що паркували автобуса не тільки на дорозі, а й на тротуарі. Це вперше, так вперше, ми не помітили цю парковку. Пам’ятаєте ті незугарні перемоги та нічиї з грузинами, вірменами, казахами, та й з андорцями... Яких же зусиль було потрібно, щоб здолати ті неоковирні команди. А вчора це вийшло немовби залюбки: спокійно, впевнено, бездоганно, зі знанням справи.

Чому? Та тому, що Шевченко повністю відмовився від так званого українського футболу, який в першу чергу має на увазі силову боротьбу, вертикальний футбол і флангові проходи з подальшими навісами і знову ж силову боротьбу за цей верховий м’яч. Не грати, а терпіти – ось девіз нашого нинішнього футболу. Футбол Шевченко – швидкість гри, швидкість думки, тримання м’яча через гру в один дотик, удари здалеку, про які вже забули, і знову - швидкість, швидкість, швидкість. Тримання м’яча, чи жування, як каже Суркіс, не вітається, бо ми всі, і не тільки футболісти збірної, знаємо, що м’яч літає швише, ніж бігають футболісти (ось тільки здається в Динамо цього не знають, або не вміють так грати).

Пригадайте, що всі голи в ворота господарів були забиті з центру, а третій гол, то як гімн футболу Гвардіоли – після 12 передач через центр з одного флангу на інший, потім повернення на попередній фланг й удар по воротам з середньої дистанції. Так друзі, вчора ми грали по конспектах Гвардіоли.

Згадайте: Миколенко, який є яскравим представником, навіть кращим представником цього українського негвардіолівського футболу, принаймні дуже старався і був суттєво помітним, але його флангові проходи хоч і нагнітали напругу, але майже всі були в нікуди. Єдина ж точна передача Миколенка в другому таймі, як підтвердження правила, була змарнована Яремчуком. Хоч Миколенко в збірній – це не динамівський Миколенко: в збірній він все ж яскравіший, ніж в нинішньому Динамо.

І порівняйте його з лівим захистником МанСіті (знаєте ж хто), який грає в абсолютно інший футбол, передачі якого в основному є не асистами, а передасистами. І дуже частими передасистами. Цей лівий захисник МанСіті вчора грав і натхненно, і корисно, і , наряду з Малиновським й Марлосом, диригував усією грою. Так грою, а не жуванням, терпінням і авось що небуть тай й вийде…

Та такий футбол в виконанні команди Шевченко став можливим тільки тому, що є кому грати в цей неукраїнський, на жаль, футбол: Зінченко, Малиновський, Марлос та й той же Яремчук з Ярмоленко, тобто ті хто обкатався в Європі, або прийшли до нас з інших країн. В такий футбол в Україні нині намагається грати тільки одна команда. І ця команда – не Динамо. Циганков, як ви, колеги, помітили, вийшовши на заміну, дуже старався, намагався бути корисним, навіть взяв участь в підготовці третього голу, але, скажемо відверто, це не його гра. На жаль…

А найкращим в цій грі, як риба в воді, був Марлос, який став по – справжньому Марлосенком, тобто нашим.

Це головне, що я хотів сказати в цьому блозі, тому що все інше ви, друзі, бачили.

Й наостанок. Не можу не сказати про помилки в обороні. На жаль вони були. Навіть в такій грі помилялись наші захисники, особливо центральні. Мені також не здається, що зв’язка Болбата з Яременко не гідна збірної України зв'язка гравців правого флангу. Караваєв з Ярмоленко грали куди цікавіше. Але перехід Караваєва в Динамо, як мені здається, завдав шкоди не тільки гравцеві, але і збірній країни. Він не грає в Динамо на цьому місці (там є Кендзьора), але він не грає й правого вінгера, там є Циганков. Та він і взагалі нині не грає. Біда ж у нас на правих захисників.

І останнє питання, риторичне… Коли ж так заграє наше улюблене Динамо? Вихід в стартовому складі на таку гру лише одного динамівця - це, швидше за все, вирок...

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

08.09.2019, 12:12

Еще на эту тему

Лучшие блоги
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть