Давно вже не було такого матчу, коли мене всього вивернуло. Вивернуло від гніву, відрази, відчуття нерозуміння того, чому таке відбувається. Але реально все легко зрозуміти. Достатньо просто включити мозок. Емоції тут точно не допоможуть. Хоча вчора Динамо саме емоційно поплило. І хто, капітан, здавалось би.
Сама спокійна людина в команді. Однак весь цей настрій стався не просто так. А саме через те, що центр поля просів. Тут є багато складових. Фахівці давно вже кажуть, що тріо Сидорчук, Шепелєв і Буяльський абсолютно не готові грати під тиском. Сидорчука легко накрити, запресингувати, а його партнери погано відкриваються. До того ж вчора Буяльський грав другого форварда, стояв дуже високо. І тому центр поля просідав ще сильніше. Мальме досконало вивчив Динамо. Ранні голи – далеко не випадковість. Команда входить у гру повільно, хвилин 10 йде на розкачку. І це ми побачили по першому голу.
Другий гол. Він показує абсолютно іншу ситуацію. Тут Динамо грає в більш звичній своїй манері. Хоча в основі тут вже не персональна, а зональна побудова. Але що роблять Шабанов, Сидорчук і Кадар у зоні, де немає такої ж кількості гравців. Там 4 проти одного гравця. Циганков тримає 24 номер. Шепелєв грає по передній лінії штрафної. А хто тримає 9 номера? Хто тримає цю зону? Там повинен стояти гравець. Я так розумію, що це знову зона відповідальності Сидорчука чи Шабанова. Бо Бєсєдін грає по гравцю. Це провал тренерського штабу, провал захисту. По 9 номеру повинна завжди бути персональна опіка, бо це капітан, лідер команди, форвард. А його ніхто не тримає. Хто несе за це відповідальність?
Третій гол. Що в ньому такого незвичного? Як стоїть захист Динамо? Іде боротьба на правому фланзі. Нічого страшного не відбувається. Так, є позиційна помилка Кендзьори, який не побіг перекривати центр. Але чому в лінії такий страшений розрив? Чому Шабанов не підтягнувся на 20 метрів правіше, щоб закрити цю зону? Не було б ніякого прориву без розриву. Шалена помилка від Шабанова. Це взагалі ні в які рамки побудови гри у захисті не вписується. Це помилка на рівні дитячого футболу, першої академічної групи дітей віком 6 років.
І четвертий гол. Миколенко сказав, що це його помилка. Так, він дійсно викинувся, побіг на перехоплення. Але навіс у штрафний майданчик йде з дуже далекої відстані. Ця помилка ніяк не повинна була ставати гольовою. Чому ж так сталось? На початку ситуації всі стоять в лінію. А далі Кадар і Кендзьора тримають офсайдну лінію, а Шабанов не грає по Кадару. Тут знову таки питання до принципів. Якщо на тренуваннях у цій ситуації є наказ робити офсайдну лінію, то вина виключно на Шабанові, який провалив лінію. Якщо ж грати по гравцям, то Кадар повинен був закривати зону і перехоплювати легко цей пас. Хай там самі розбираються. Але факт є фактом. Провал гри в лінію і суперник без проблем розстрілює ворота.
Чи варто вішати всіх собак на Сидорчука і Шабанова? Важко сказати. Але розбір епізодів чітко показує, що саме їх помилки стали вирішальними. При цьому все ж варто відзначити групу атаки Динамо. Ми забили 3 голи. І всі вони якісні. 2 стали результатом комбінаційного футболу. Але виграє той, хто менше пропускає. На мою суб’єктивну думку цей матч повністю провалений тренерським штабом, який своєчасно не поміняв Шепелєва і Сидорчука, які в центрі поля грали дуже грубо ,на емоціях. І треба ще подякувати Краловцю за те, що Шепелєв не був вилучений у першому таймі. Він це заслужив своїми фолами. Як не дивно, але перемога 2:0 у домашньому матчі гарантує Динамо вихід у наступну стадію ЛЄ. Після такої лажи шанси збережені. Хоча перше місце нам вже не світить точно.
Дякую за увагу!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости