Давно вже не було такого матчу, коли мене всього вивернуло. Вивернуло від гніву, відрази, відчуття нерозуміння того, чому таке відбувається. Але реально все легко зрозуміти. Достатньо просто включити мозок. Емоції тут точно не допоможуть. Хоча вчора Динамо саме емоційно поплило. І хто, капітан, здавалось би.
Сама спокійна людина в команді. Однак весь цей настрій стався не просто так. А саме через те, що центр поля просів. Тут є багато складових. Фахівці давно вже кажуть, що тріо Сидорчук, Шепелєв і Буяльський абсолютно не готові грати під тиском. Сидорчука легко накрити, запресингувати, а його партнери погано відкриваються. До того ж вчора Буяльський грав другого форварда, стояв дуже високо. І тому центр поля просідав ще сильніше. Мальме досконало вивчив Динамо. Ранні голи – далеко не випадковість. Команда входить у гру повільно, хвилин 10 йде на розкачку. І це ми побачили по першому голу.
Перший гол починається з провалу Кендзьори на фланзі. Він відверто не встигає за своїм опонентом, програючи позиційно вже на старті. У важелезному підкаті рятує ситуацію, привозячи кутовий. Це все на 2 хвилині матчу. Гравець старту Кадри. Далі ми бачимо диспозицію. Шабанов тримає свого гравця. Сидорчук тримає 32-й номер. Динамо грає по гравцям в цьому епізоді, а не позиційно. Далі 5 номер Динамо втрачає свого гравця. Вочевидь, що Кадар не очікує такого розвитку. Сидорчук повинен або передати, або йти до кінця при персональній грі. У підсумку І Сидорчук втрачає свого гравця, і Шабанов. Повний безлад у захисті.
Другий гол. Він показує абсолютно іншу ситуацію. Тут Динамо грає в більш звичній своїй манері. Хоча в основі тут вже не персональна, а зональна побудова. Але що роблять Шабанов, Сидорчук і Кадар у зоні, де немає такої ж кількості гравців. Там 4 проти одного гравця. Циганков тримає 24 номер. Шепелєв грає по передній лінії штрафної. А хто тримає 9 номера? Хто тримає цю зону? Там повинен стояти гравець. Я так розумію, що це знову зона відповідальності Сидорчука чи Шабанова. Бо Бєсєдін грає по гравцю. Це провал тренерського штабу, провал захисту. По 9 номеру повинна завжди бути персональна опіка, бо це капітан, лідер команди, форвард. А його ніхто не тримає. Хто несе за це відповідальність?
Третій гол. Що в ньому такого незвичного? Як стоїть захист Динамо? Іде боротьба на правому фланзі. Нічого страшного не відбувається. Так, є позиційна помилка Кендзьори, який не побіг перекривати центр. Але чому в лінії такий страшений розрив? Чому Шабанов не підтягнувся на 20 метрів правіше, щоб закрити цю зону? Не було б ніякого прориву без розриву. Шалена помилка від Шабанова. Це взагалі ні в які рамки побудови гри у захисті не вписується. Це помилка на рівні дитячого футболу, першої академічної групи дітей віком 6 років.
І четвертий гол. Миколенко сказав, що це його помилка. Так, він дійсно викинувся, побіг на перехоплення. Але навіс у штрафний майданчик йде з дуже далекої відстані. Ця помилка ніяк не повинна була ставати гольовою. Чому ж так сталось? На початку ситуації всі стоять в лінію. А далі Кадар і Кендзьора тримають офсайдну лінію, а Шабанов не грає по Кадару. Тут знову таки питання до принципів. Якщо на тренуваннях у цій ситуації є наказ робити офсайдну лінію, то вина виключно на Шабанові, який провалив лінію. Якщо ж грати по гравцям, то Кадар повинен був закривати зону і перехоплювати легко цей пас. Хай там самі розбираються. Але факт є фактом. Провал гри в лінію і суперник без проблем розстрілює ворота.
Чи варто вішати всіх собак на Сидорчука і Шабанова? Важко сказати. Але розбір епізодів чітко показує, що саме їх помилки стали вирішальними. При цьому все ж варто відзначити групу атаки Динамо. Ми забили 3 голи. І всі вони якісні. 2 стали результатом комбінаційного футболу. Але виграє той, хто менше пропускає. На мою суб’єктивну думку цей матч повністю провалений тренерським штабом, який своєчасно не поміняв Шепелєва і Сидорчука, які в центрі поля грали дуже грубо ,на емоціях. І треба ще подякувати Краловцю за те, що Шепелєв не був вилучений у першому таймі. Він це заслужив своїми фолами. Як не дивно, але перемога 2:0 у домашньому матчі гарантує Динамо вихід у наступну стадію ЛЄ. Після такої лажи шанси збережені. Хоча перше місце нам вже не світить точно.
Дякую за увагу!
Хочу також зазначити, що Михайличенко, на превеликий жаль, не читає гру. Він не може швидко адаптуватися до змін на полі, якщо матч пішов не за наміченим завчасно планом. Тренер Мальме переграв нас такчично в другому таймі. Запізнілі заміни - це лише вершина айсбергу. Команда не може змінювати тактичний малюнок під час гри. До речі, Хацкевич значно краще відчував гру і робив заміни. Сильна сторона Михайличенка - фізика, пресинг, швидкість. Це він навчисвся у Лобановського. Але відчувати гру ніхто не навчить, це має бути вкладено. Так само безпорадно виглядала і збірна України за керівництва цього тренерського штабу (Михайличенко+Євтушенко). На жаль, великих перспектив у команди з цими тренерами я не бачу. Склад то у нас непоганий.
Дякую!
нет слов
учетная запись этого пользователя была удалена
Річ для армії сама по собі безглузда, але Динамо саме цього й не вистачає
Не всі генії нападу і захисту. І тут в поміч тренерському штабу муштра. Тримати лінію, тримати зону, закривати фланг, повертатися в захист.
Що можна вдіяти з дитячими помилками? Муштра!
І ще, Михайличенко заявив, що бачили багато матчей шведів. Не став перегляд в нагоді, бо Мальме киян у другому таймі просто ошелешив, вцідив по лобі важеленним мечем вікінгів.
І повертається Динамо на щиті
Забити Лугано в Києві двічі, завдання зрозуміле.
Та на всілякого мудреця доволі таки простоти
Разумеется, мой комментарий адресован не персонально вам: я просто воспользовался удобным случаем, так что не принимайте это на свой личный счет.
Тут проблема не в тренере: он как раз пытается перестроить психологию игроков в направлении настоящего футбола. Это картина порочного футбола, заученного игроками с детства, основанного на индивидуальном таскании мяча, нелепом прессинге кучей и полном тактическом невежестве в плане контроля над пространствами футбольного поля: они во взрослом футболе так действуют АВТОМАТИЧЕСКИ. И ваш скриншот демонстрирует данный факт практически идеально - вот почему я его использовал.
Оставлять такое гигантское пространство без контроля - это гарантированный проигрыш. Но если команда пытается совместить тренерскую установку на компоненты скоростного футбола с современным дурацким прессингом кучей, то провалы, подобные этому, просто запрограммированы - вот почему шведы вчера имели такую свободу действий.
Индивидуальное мастерство футболистов имеет множество слагаемых. В том числе, и тактическое мышление, вырабатываемое точно так же, как и техническое мастерство. То есть с детства. Говоря проще, эти мальчики сызмальства не обучены самым элементарным вещам настоящего футбола.
Много раз наблюдал работу тренеров в школе Лобановского: все, что выглядит недостатками взрослой игры, закладывается именно там: мяч таскают в одиночку, практически не отрабатывают координацию движений для паса на ходу и совсем не учатся бить по воротам сходу.
Хто намалював таку побудову? Далі?
Ті п'ятеро, що вишикувались у воротарському майданчику, вони на що надіялись?
Мабуть на те, що швед який виконував штрафний попаде в стiнку