Рокіровка... у довгий бік!

Ніби живемо у часи демократичні. І набагато більше інформації, щодо того як приймаються ті чи інші важливі для суспільства рішення. А все ж щось бува і важко зрозуміти. Адже хоч якась таїна залишається. І якщо життя це до певної міри гра, і політика теж, то хто ж буде відкривати – а які ж у нього карти.

В українській політиці зміни. На місце Андрія Богдана прийшов Андрій Єрмак. Оцінюється це таким чином, ніби змін у зовнішній політиці не буде. А це виклика у коментаторів сумніви.

Але ж яка квітуча і п’янка українська мова! Яка ж вона чутлива щодо різного роду подій. Не встигла відбутися несподівана зміна на політичному Олімпі одного Андрія на Андрія іншого, як по радіо чуєш від одного з виступаючих таке слово... як міжандрійшина! Ну, треба ж...

Взагалі реакція на зміни на політичному Олімпі у всі часи була досить чутливою. Був момент у горбачовські часи. Генсеком в Україні став тоді Володимир Івашко. Не встиг він ще добре покерувати, а вже чуєш від колеги-інженера, що бував у відрядженнях у Москві і Ленінграді, анекдот. Зважте на те, що часи совкові, а вищезгаданий анекдот розповідався двома мовами – українською і російською.

Отож… запитують:

– Ну, как у вас там дела, на Украине?!

І досить несподівана, але ж і промовиста відповідь:

– Ох… і важко!

І почуте «…і важко!» лунало дуже вже співзвучно з іменем свіжоспеченого генсека. Потім вищезгаданого партійного діяча переманив до Москви Горбачов.

Згідно тогочасних уявлень партійний діяч робив кар’єру. Був політиком республіканського рівня, а ставав політиком вже рівня імперського. Але орієнтири вже змінювались. Ось тоді я і почув від одного досвідченого інженера і мислячої людини і зовсім несподівану думку:

– Дурний він… Тут, в Україні, він би хазяїном був… А там він – ніхто!

Так і сталося. Івашко ніби розчинився у нуртуючій московській круговерті. А, можливо, йому просто не вистачило уміння сухим проходити крізь крапельки дощу. А без такого уміння втриматися на політичному Олімпі вже було важко.

У радянські часи західні журналісти, аналізуючи, хто є ким у імперській ієрархії, уважно придивлялися до того, у якому порядку перераховувалися у пресі члени Політбюро ЦК КПРС. Хто, скажімо, сьомим, хто дев’ятим. І виходячи з цього, робили певні висновки. Совкова преса іронізувала з приводу подібних підходів. Та і мені самому така практика здавалася надуманою.

Однак за плином часу приходила і думка інша. Можливо, журналісти – люди просто спостережливі. І подібний метод аналізу в умовах дефіциту інформації усе ж був і ефективним, якщо вже ним активно користувалися.

Посада, яку займав один Анлрій, а тепер займає Андрій інший, справляє враження досить важливої. Навіть можна сказати – закулісно важливої. Ну, десь до певної міри співзвучною положенню Суслова у радянській ієрархії. І якщо для одного Андрія це ніби пересування з одного положення у Політбюро на більш високе, то для другого Андрія це ніби йому сказали так:

– У Політбюро вам робити нічого, але в ЦК КПРС вас ще залишають...

Коли помітна особа спочатку ніжиться разом з президентом на теплому пляжі, то без вагомих на те причин їй не кажуть:

– А двері ось там... І якщо ви не знайдете їх самі, то вас проконсультують щодо цього.

Отож і можна дійти висновку, що якісь акценти у політиці нової влади не спрацювали. І хоча її політика можливо і не зміниться за суттю, але акценти скоріше всього зміняться. І ці зміни можливо було б доречно характеризувати словами з шахового лексикону – рокіровка у довгий бік..,

Ну, поживемо – побачимо.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости