Зіркові гравці та тренери Динамо 1960-х – 70-х років у дружніх шаржах та епіграмах (частина 1)

Учорашній День сміху підштовхнув до того, щоб згадати про особливий прояв популярності майстрів київського Динамо минулих поколінь. Свого часу було поширено звичай малювати дружні шаржі на знаменитостей та писати на них епіграми. Так відзначали найвідоміших літераторів, митців, музикантів, акторів кіно, театру й естради.

.. Після злету нашого Динамо на чемпіонські вершини київські футболісти теж увійшли до цього кола. Їхні шаржовані зображення потрапляли на сторінки газет, журналів, щорічних календарів-довідників з футболу, виходили навіть окремі гумористичні видання.

Переважну частину наведених шаржів створив Анатолій Арутюнянц – провідний український майстер цього жанру. Серія шаржів 1969 р. "Вітязі Динамо" – робота художника М.Балишака. Епіграми писали поети Л.Горіловський (ЛГ), Л.Сашко (ЛС), Н.Фірсель (НФ).

На деяких малюнках зображено славетного тренера Віктора Маслова.

Одразу після двох поспіль золотих сезонів 1966-1967 рр. (а був ще і третій, 1968 р.) з’явилася віршована присвята "Динамівцям Києва":

На другий рік не залишайсь ніколи –

Це правило ми знаємо із школи.

А в школі Маслова – свої закони

(Хай будуть чинні і надалі):

Тож "другорічниками" стали чемпіони,

Та ще й дістали золоті медалі.

(с) НФ

Ще один шарж на Віктора Маслова:

Відомо скрізь мистецтво ваше,

Що силу й волю всім дає.

І недарма в народі кажуть:

Наш Маслов каші не псує,

Противнику ж – заварить кашу.

(с) ЛГ

"Тренерський штаб" Маслова, до якого також входили Віктор Терентьєв і Михайло Коман.

Основними воротарями Динамо в ті роки були справжні майстри своєї справи Віктор Банніков та Євген Рудаков.

Колись були рови і стіни,

Підйомний міст, червлений щит.

Тепер чергують тут позмінно

Два стражі київських воріт.

Чи Віктору, а чи Євгену

Довірить тренер честь таку,

Усі ми знаєм достеменно:

Ворота будуть на замку!

(с)ЛГ

Віктор Банніков

Євген Рудаков

Міцний захист київського Динамо часів Маслова. Сергій Круликовський, Вадим Соснихін, Володимир Левченко

Троє, мов закути в крицю,

Відбивають вал атак...

Бог, як кажуть, любить трійцю.

Не ручуся. Може, й так.

Не вникаю в божу справу...

Богатирську ж цю заставу –

В силі, мудрості, красі –

На Вкраїні люблять всі!

(с) ЛГ

Персонально Вадим Соснихін

Ще деякі гравці захисту. Володимир Щегольков, один з небагатьох тоді в команді заслужених майстрів спорту.

Леонід Островський – гроза ворожих форвардів, гравець збірної СРСР. На шаржі його зобразили з п’єсою "Гроза" однофамільця, драматурга Олександра Островського.

Василь Турянчик – уславлений "хвильоріз" попереду лінії оборони.

Декілька років Турянчик був капітаном команди.

Динамівський прапороносець,

Хоробрий, мудрий капітан.

Мов скеля, всі удари зносить,

А сам штурмує, як таран.

(с)ЛГ

Свого часу саме Василю Турянчику належав рекорд по кількості зіграних матчей за київське Динамо – 308 ігор. Пізніше рекордсменом за цим показником став Олег Блохін.

Комплімент придумано не нами,

Так колись казали у "Динамо":

– У мандрівку не їздіть без чемоданчика,

А на поле не виходьте без Турянчика.

(с)ЛС

Попередник Василя на капітанському містку – знаменитий півзахісник Андрій Біба. У 1966 році його визнали кращим футболістом СРСР.

Партнер Біби у півзахисті – Йожеф Сабо. Однією з його переваг був потужний удар з далекої відстані.

Ще один шарж на Йожефа Сабо.

Б’є з штрафного, з ходу, з льоту

Всім воротарям на зло.

Як ударить по воротах –

Враз потрапить на табло!

(с)ЛГ

Незамінним гравцем київського півзахисту був Федір Медвідь. На шаржі його зображено вбраним у ведмеже хутро.

Інший шарж натякає на "подвійне серце" Федора Медвідя, відомого фізичною витривалістю.

У Медвідя – чудова вдача лева –

Зупинить кожного і скрізь проб’є затор.

І витривалість в Федора сталева,

Бо в грудях – і "Динамо", і мотор.

(с)ЛГ

Ще у зовсім юному віці став улюбленцем киян півзахисник Володимир Мунтян, гравець високотехнічний і креативний, який не раз був диригентом динамівських атак.

У 1969 році Володимира Мунтяна назвали кращим футболістом СРСР.

Хоч він з молодших у родині –

Який ривок! Який удар!

Цей всюдисущий Володимир –

Усього поля володар!

(с)ЛГ

Атакуючий півзахисник Динамо і збірної СРСР Віктор Серебряников.

Прізвище Серебряникова надавало привід для каламбурів.

І щитом, і списом володіє,

Всюди вміло і сміливо діє.

І отож немарно кажуть люди:

– Там, де Срібло – там і злото буде!

(с)ЛГ

У лінії нападу світове визнання здобув штатний динамівський "канонір" Анатолій Бишовець.

Захоплення Бишовця індивідуальними діями спричиняло суперечки серед тренерів та уболівальників, але принесло команді чимало важливих голів.

Завше в русі, завше в праці,

До воріт бере розгін.

В павутинні комбінацій

Хоч кого заплута він!

(с)ЛГ

Талановитим форвардом був Валерій Поркуян, який, зокрема, чудово грав головою.

Як завгодно забива,

Кажуть всі про нього:

– Поркуян – це голова,

А не тільки ноги!

(с)ЛГ

Зірковий час Поркуяна припав на чемпіонат світу 1966 року в Англії. Поїхавши туди в останню мить, він відзначився 4 голами – найбільше у збірної СРСР!

Нападника Віталія Хмельницького, з огляду на прізвище, не раз зображали з гетьманською булавою.

На всіх стадіонах Віталія Хмельницького добре знали як "Хмеля".

Де він взявсь? Ривок. Удар

Під саменьку стелю –

І співає воротар:

"Ой, хмелю, мій хмелю".

(с)ЛГ

Ще один відомий форвард – Анатолій Пузач – у вересні 1967 р. блискуче проявив себе у першому в історії київського Динамо матчі Кубку європейських чемпіонів проти Селтіка (Глазго), чинного володаря трофею. Його швидкий гол (вже на третій хвилині) сприяв сенсаційній гостьовій перемозі українського клубу та підсумковій поразці шотландців.

(Через надто великий обсяг блогу мушу зупинитися, тож далі буде).