Історія з поєдинком «Металіст» — «Карпати» 2008 року, який органами ФФУ охарактеризовано як проведений без належної спортивної боротьби (простіше кажучи, «договірняк»), дійшла до високих швейцарських футбольних законників. І, здавалося б, у ній мусили б уже поставити крапку. Але...
Все ніби йшло до логічного завершення. Три інстанції ФФУ (комісія чесної гри, контрольно-дисциплінарний комітет і апеляційний комітет), як ніби не змовляючись, визнали матч договірним. Честь своїх мундирів на вівтар справедливості поклали голова комісії чесної гри, генерал-майор СБУ Кочетов і голова КДК, полковник МВС Решко.
Але ні з того ні з сього «Металіст» попросив у Спортивного суду в Лозанні відстрочки розгляду справи до грудня 2012 року. Мовляв, імідж України після винесення рішення може серйозно постраждати. Ну хто може уявити, що Ярославського хвилює думка про країну в контексті Євро?! Єдине, що його турбує, — власна доля. Втім, як і Суркіса.
Взагалі-то, спостерігаючи збоку, розумієш, що дана історія для когось може закінчитися дуже навіть сумно. Але сьогодні в згаданій справі невідомо чого більше — логічного чи комічного. Про це багато вже писалося і говорилося. Генерал Кочетов, видавши сам собі масу повноважень, таємно вів відеозапис допиту футболіста на території іншої країни. А борець за чистоту футболу полковник Решко додав гостроти і драматургії, раптово згадавши, як сам брав участь у «договірняках».
Що ми маємо сьогодні? Свідчення того, що ворогуючі сторони конфлікту «знайшли порозуміння». Цей висновок напрошується сам по собі, виходячи з вістей із таборів сторін. Пригадується, як ще рік тому офіційні особи, причетні до конфлікту, не підбираючи слів і виразів, виливали один на одного кілограми образ.
«Григорій Суркіс просто сам себе тицьнув обличчям у бруд», — атакував власник «Металіста» Ярославський президента ФФУ. «Це розправа, замовник якої добре відомий»... «Григорій Суркіс, власник «Динамо», створив чистий корупційний клан», «Бай-бай, Гришо», — продовжував кумир харківських уболівальників.
Суркіс був небагатослівний, лише одного: разу заявивши: «Я йому (Ярославському) ніколи не подам руки і зроблю вигляд, що я його не знаю», — тим самим, здавалося б, поховавши всі можливі шляхи до взаєморозуміння.
І тут несподівано, без будь-яких видимих причин, президент «Металіста» зробив реверанс у бік супротивника: «З Григорієм я зустрічався, ми на шляху до вирішення всіх наших проблем». Це: була, очевидно, точка відліку переговорів ворогуючих сторін. Підтвердженням чому стали дії ФФУ. Федерація підтримала клопотання «Металіста» про перенесення строків розгляду справи про «договірняк» у Лозанні. Можна припустити, що відомості, які просочилися в ЗМІ, лише вершина айсбергу. Йде хитра гра. Вчорашні закляті супротивники сьогодні виступають одним фронтом у боротьбі за «імідж України»?!
Очевидно, сторони процесу зрозуміли: якщо швейцарське спортивне правосуддя визначить, що «договірняк» справді був, то всі учасники конфлікту від того програють. Все питання в тому, хто більше постраждає, хто менше. А отже, всі увійдуть в історію як причетні до найбільшого скандалу в українському футболі після «шубного».
Хоч як би пасьянс зі слуханням справи розклався, Суркісу напевно пригадають, з чиїх вуст уперше злетіла фраза про договірний характер зустрічі «Металіст» — «Карпати», і чому він її два роки зберігав у таємниці. Напевно, подібний факт не залишиться без уваги швейцарських суддів, які викликали главу ФФУ свідком у справі, і обов'язково запитають, чому той мовчав. Але навряд чи на це почують якусь зрозумілу відповідь. Президенту федерації варто було бити у дзвони з приводу матчу ще 2008-го, а він дав хід справі лише за два роки!
Суркісу сьогодні дуже не з руки бути причетним до темних справ, враховуючи наявність серйозної опозиції в країні до глави федерації. Ряди його прихильників зменшуються. Про що свідчать перипетії на останньому Конгресі ФФУ.
Якщо в суді вирішать, що «договірняка» не було, то невелика ціна тим структурам федерації (Комісії, КДК та АК), які винесли несправедливий вирок. Це буде означати, що футбольного правосуддя в Україні просто не існує. А отже — з'явиться ще одна пляма на мундирі патрона українського футболу. І він уже замислиться, як краще вчинити: або самому піти у відставку, або дочекатися закінчення Євро, коли його «підуть».
Якщо ж будуть прийняті санкції до клубів, а вони можуть бути дуже жорсткі — від зняття очок до позбавлення «Металіста» медалей та переведення команд до нижчої ліги — то можна не сумніватися, що опала вболівальників очільникові ФФУ буде забезпечена. Таким чином, при будь-якому вердикті Лозанни неприємності у Суркіса будуть — або великі, або дуже великі.
Ось тут-то фігуранти справи і зметикували, що опинилися в глухому куті, і вирішили домовлятися, як разом вибиратися з ситуації, що склалася. Але про які домовленості може йти мова? Про що домовлятися?! Про новий, вже кабінетний «договірняк»? У зв'язку з цим не виключено, що ми станемо свідками ще одного скандалу в українському футболі під назвою «договірняк про договірняк».
Источник: "Український футбол"
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
