У четвер подивився матчі наших команд у ЕК. Виявилось, що не такий страшний чорт, як його малюють. Наши суперники теж, більше чім ім"я, нічого не показали. Але, якщо Полісся та НЛЗ показали швидкість та бажання, то Динамо більше ходило пішки та вирішувало дуже важки задачи - кому ж віддати пас. Гравець приймае м"яча, просувае його кілька метрів, потім зупиняеться і кілька секунд дивиться, кому віддати м"яч, знаходить, нахіляеться щоби попасть по м"ячу і подае.
А суперник вже зрозумів куди полетить м"яч і вже перекривае цю зону. Чому гравці Полісся та ЛНЗ дають пас не глядя, а наши гравці навить зряче не можуть подати в ноги. Тут вже мова не про швидкість переміщення, а про швидкість мислення. Коли команда доходить до штрафної, зупиняеться і починае вивчати обставини, суперник може не квапитися і спокійно перекривати всі підходи. Пономаренко майже два тайми на голодному пайку, вийшов Буя - з"явився Матвій. Я розумію, що е молоді хлопці, але ж е і багато досвідченних гравців, яки мають бачити поле потилицею, чому в них не получаеться, куди ділося їхне вміння. Тож може е запитання і до тренерського штабу. Чому ми досі захищаемося не вмінням, а кількістью? На двох- трьох нападників, прибігае 6-8 гравців і, замість порядку, створюють хаос. Получаеться - "у семі няньок дитя без глазу". Чому створюеться така паніка, чому куча народу, а підстраховки нема? Одні питання!Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
