Известный журналист Николай Несенюк посвятил пост матчу сборной Украины против Нидерландов (2:3).
Николай Несенюк (фото: facebook.com)«Українські любителі футболу вже півдня радіють поразці нашої національної команди від Нідерландів у першій грі на Євро-2020-21. Написане вище не можна перекласти на англійську, французьку чи ту ж фламандську, якою говорять у Нідерландах. Тому що в усіх нормальних країнах ця фраза вважалася би безглуздою. Бо не можна радіти поразці! Це так само очевидно, як і те, що на похоронах слід плакати, а на весіллі — танцювати, а не навпаки! У нас же все нормально!
Коли так, то слід пояснити, чому саме ми радіємо. А радіємо ми тому, що наші футболісти цілком могли програти не 2:3, а щонайменше 0:5. Бо лише у першій половині гри суперник мав сім (!!!) стовідсоткових моментів аби забити. Але нідерландці або не влучали у ворота, або влучали у нашого воротаря. Таке у футболі трапляється. Кожен, хто грав у цю гру, підтвердить, що часом м’яч не лізе у ворота, а часом навпаки — залітає усе, що летить. Саме так залетіли два наших голи, окрім яких українці практично нічого не створили. А суперники просто перевели кількість моментів у якість і за які-небудь п’ять хвилин після того, як пропустили два, забили третій.
Не буду переповідати гру чи аналізувати її — це є кому робити. Я про інше, про те, чому ті нідерландці настільки краще за наших грають у футбол, що ми тішимося тому, що їм програли? Чому у нас немає футболістів такого рівня? Ми ніби не голодні і не голі-босі. Наша футбольна асоціація має купу комітетів, які працюють не за безплатно і мали би забезпечити виховання висококласних футболістів. Врешті, у нас є великий тренер сучасності Андрій Шевченко!
Чого не вистачає? Може Шевченку бракує іноземних асистентів? Чому у нас немає кого випустити на заміну, окрім сивого бразильця, який ледь ноги пересуває? А де ж вихованці численних футбольних шкіл? Чому у 1988 році, коли футбольна федерація працювала на громадських засадах, ми тих нідерландців обіграли у першому матчі Євро-1988, а тепер тішимося, що пропустили лише тричі? Навряд чи ті ж Олег Протасов, Олексій Михайличенко чи Анатолій Дем’яненко, які тоді перемагали Нідерланди, а нині плідно трудяться у національній футбольній асоціації, мали кращі умови для тренувань аніж нинішні гравці збірної. А про гроші, які нині мають футболісти, згадані майстри тоді і не мріяли...
Як на мене, причина одна — тоді ми ще не вміли радіти поразкам наших футболістів. Тепер вміємо. І точно ще матимемо таку нагоду у найближчі тижні! Хотілося б, звісно, щоб це сталося якомога пізніше...» — написал Несенюк в Facebook.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Читать все комментарии (43)