Це ж потрібно було після «Зоря» — «Динамо» подивитися частину другого тайму в матчі «Евертон» — «Ліверпуль». На тлі мерсисайдського дербі «наші» грали в інший різновид спорту.
Звісно, що кияни пропустили дурня на початку від Русина. Той-таки рикошет зіграв ключову роль в епізоді. Перед забитим голом асистувати «мужикам» хотів Олександр Сирота, але й тут у нього не вийшло. Другий гол це абсолютний провал. Чи скоро Андрієвський знову вийде в старті «Динамо» після такої млявості в цьому епізоді? Бущана розстріляли і йому це не сподобалося. Емоційний спіч від Георгія після другого пропущеного гола бачили всі. Третій гол у ворота підопічних Луческу — це привіт від Бражка, якого відправили до «Зорі», а не залишили для конкуренції із Сидорчуком. Забарного після того підкату досі не можуть знайти.
Але яка вина самих футболістів «Динамо»?
Так, до них можна закидати щось про емоційний стан і неналежне ставлення до гри. Забагато роздартованості було в діях та словах гравців у синьому. Але ж тренери чудово розуміють, які гравці в них є в обоймі. Знають про них усе від кількості спроб дріблінгу до пікової швидкості з м’ячем.
У ситуації війни, коли легіонери поїхали найкраща академія країни (динамівська) мала показати свої плоди і продемонструвати всім, як потрібно працювати з молоддю. Але ж ні. Шулянського (вінгера) та Вікентія Волошина віддали в «Олександрію», Бражка, Русина, Вантуха скинули в «Зорю», Назар Волошин у Вернидуба в «Кривбасі», ну, хоча б Діалло повернули…
Але ж і з цими футболістами ніхто не працював відповідним чином. В академії «Динамо» вони грають в один футбол, в молодіжці Костюк їх намагається навчити чомусь сучасному, але вже важко, а потім, як карта ляже. Коли був турнір резервістів, то в Мороза вони грали у знайомий їм з академії бий-біжи, а коли першість до 21 року прикрили, то розбрелися в клуби УПЛ. Ось так і виходить, що готує пан Іщенко (головний у академії «Динамо») гравців для клубів типу «Колоса», «Інгульця», «Олександрії», а в кращому випадку для «Зорі» чи «Дніпра-1», але ніяк не для «Динамо».
Системного підходу до виховання гравців немає. Проблема футбольної освіти та сама ж що і проблема просто освіти в Україні. Є якісь застаріли шаблони за яким працюють вже десятки років і на цей гнилий фундамент просто додають щось нове та свіженьке. Але основа під цим новим там свіженьким ось ось трісне…
Ребров у свій час зробив колосальну роботу, коли привіз іспанців із Більбао до Києва. Ігор Михайлович Суркіс каже, що якісь там іспанці залишились у академії так що все нормально, ви просто нічого не розумієте. Знову ж від них ми чуємо розмови про обкладинку, а не про сам зміст. З приходом Хацкевича змінилось усе, але дехто досі не може це усвідомити.
Якщо Ребров знову погодиться прийти до «Динамо» і почати все з нуля, то пам’ятника поруч зі стадіоном біля Лобановського буде недостатньо. Це неймовірний шар роботи, а в такі часи змінювати всю вертикаль клубу та запрошувати освідчених людей із Європи та навчати своїх буде ще важче.
Нам розповідали про те, що «Динамо» змінює філософію та робить ставку на молодь, але давайте розберемося. Назвіть, будь ласка, футболіста з академії «Динамо», якого саме підводили до основи, а не він через травму лідера потрапив до основи й там закріпився. Я може згадати лише Циганкова, якого Ребров підводив поступово до основи, при живому Ярмоленку. Відтоді суцільний рандом.
Давайте пройдемся по складу:
- Бущан — сидів у дублі бог зна скільки й навіть після відходу Шовковскього був третім чи четвертим на воротарську позицію.
- Дубінчак — на нього звернули увагу тільки після продажу Миколенка й усвідомлення того, що нікого більше й нема.
- Сирота — не був основним навіть у молодіжці, але травми захисників «Динамо» пробили йому шлях і в дорослий футбол.
- Забарний — якби не травми Бурди та Попова не було б ніякого Забарного минулого року, а може й зараз.
- Шапаренко — мав великий шанс за Хацкевича/Михайличенка гнити в дублі та піти в оренди до клубів УПЛ, але прийшов Луческу.
- Ванат — талановитий нападник, але не гравець основи для клубу, який має намір успішно грати в єврокубках.
Знову ж претензій до гравців нуль. Вони грають так, як їх вчили, а вчили по різному. Як у звичайних школах/універах, де все залежить від викладача.
Дуже сумно, що зараз дивлячись на талановитих гравців, які є в «Динамо» мрієш щоби вони якомога швидше втекли з цієї золотої клітки до Європи. Циганкову в листопаді вже 25 років — це вже не про молодий та перспективний, це вже про вирішення завдань тут і зараз, а щодо цього сумніви.
Сумно, адже матеріал є, його збирають з усієї країни. А ось майстрів, що вміють працювати з цим матеріалом немає. Зате є свої динамівські серця, з «лучшим в мире образованием и вкусным мороженным».
Владислав Омельченко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар