Захисник київського «Динамо» Олександр Караваєв в інтерв’ю Dynamo.kiev.ua розповів, як він провів зимову відпустку, та поділився очікуваннями від другої частини поточного сезону.
Олександр Караваєв. Фото — Ю. Юр’єв— Вітаю тебе зі святами та з виходом з відпустки, яка цього разу була дуже-дуже короткою. Набагато коротшою, ніж зазвичай. Чи вистачило цього часу — два тижні з невеликим, щоб відпочити?
— В принципі, вистачило. Так, трохи незвично, бо до цього постійно відпустка тривала місяць і пару днів. Ми вчора з дружиною їхали і вона каже: «Це вже завтра ти їдеш на збори і так довго тебе не буде». Незвично. Зазвичай ми до Нового року якось відпочивали, потім зустрічали Новий рік, проводили час із родиною. А після Нового року було днів 10, щоб разом просто відпочити, поробити якісь справи. А тут пару днів січня, і вже все — виїжджаємо.
Так, трішки незвично, але відпочити встигаєш. На це загалом вистачає десь двох тижнів. Якщо більше, то ти вже не знаєш, що робити, хочеться побігати, якісь вправи поробити. Тобто більше двох тижнів сидіти просто так ти не хочеш.
— А в емоційному плані вистачило часу перезавантажитись?
— Емоційно завжди часу не вистачає, бо ти хочеш бути з сім’єю постійно. Але коли довго відпочиваєшь, десь місяць скажімо, то вже хочеться працювати. Тобто краще віпочивати частіше та короткими відрізками, ніж отримати одну велику паузу.
— А загалом де відпочивав?
— З родиною в Україні, поїхали на Західну Україну. Я давно мріяв і хотів поїхати саме на захід, подивитись саме наш цей пейзаж, колорит, гори. Бо дружина в тому році була там з дітьми, сказала, що їй дуже сподобалося, і хотіла, щоб я теж там побував. Раніше ніяк не вдавалося, все часу не вистачало, а зараз вдалося нарешті, і ми поїхали в гори.
— Для себе, напевно, ти зробив якісь висновки з виступів «Динамо» в першій половині сезону? Вони вийшли дуже неоднозначними з точки зору різниці в результатах команди на внутрішній арені та в Лізі Європи. Чому так вийшло?
— Важко так просто відповісти. Коли ти виходиш на матч чемпіонату України, то розумієш, що тут кожен бал на вагу золота, тому що давно вже «Динамо» не здобувало чемпіонства, і дуже хочеться повернути до Києва золоті медалі.
А коли їдеш грати в єврокубках, ти розумієш, що там ще важче. Так, ти і там хочеш також вигравати та набирати бали. Але аналізуєш та десь проводиш якісь паралелі в тому сенсі, що коли наши суперники в Лізі Європи їдуть на виїзний матч проти «Динамо» в Гамбург, то вони за дві-три годинки перелетіли до міста проведення зустрічі і все — готуються до матчу. А ти дуже довго дістаєшся того ж Гамбурга. І це, так чи інакше, дається взнаки. Буває, пишуть, що ми користуємось «відмазками», робимо акцент на переїздах, але ні: це просто як аналіз того, що не зовсім рівні умови у двох команд.
Матч у четвер. В своїх чемпіонатах ми та наш суперник грали в один день начебто, але у нас на відновленя на два дні менше, ніж у команди-суперника. І, звісно, це дуже впливає.
Це можна порівняти з ситуацією, коли на зборах перший контрольний матч ти граєш против команди, для якої цей спаринг вже останній на зборах. Вона вже підготовлена, у неї вже за тиждень чемпіонат, а ти, начебто, хочеш і можеш, але в тебе не виходить. Бо ти ще не готовий. А суперники просто швидше, сильніші і виносливіші. І ти не розумієш як так, адже проти нас грає команда середнього рівня.
— До речі, з приводу логістики. Підхід, завдяки якому ви на шляху до місця проведення міжнародного матчу робили зупинку на один день в Любліні, виправдав себе?
— Так. Так трішки краще. Більше часу з’являється на відновлення. Бо коли ти їдеш вночі потягом, потім рано вранці встаєш (навіть, не рано вранці, а ще вночі проходиш контроль на кордоні), потім приїжджаєш, їдеш годину чи півтори до аеропорту, потім ще летиш дві-три години, то після цього тобі навіть дня не вистачить, щоб відновитись. Бо це дуже велике навантаження на організм.
— Цього разу незвичною буде і підготовка на зборах, вона буде перемежуватися з двома останніми матчами в Лізі Європи. На жаль, ці зустрічі вже не будуть мати турнірного значення. Як справи з мотивацією на ці поєдинки?
— Наша мотивація в цих матчах буде в тому, щоб тримати імідж клубу, адже це в будь-якому випадку офіційні матчі. До того ж і наши суперники будуть вмотивованими, бо в них ще є якісь турнірні завдання.
Не буде такого, що ми будемо виходити на поле з думками, що це вже не потрібні нам матчі або якісь товариські — ні, це офіційні матчі, де на нас будуть дивитися у всій Європі. І тому треба все одно тримати свою марку, свій рівень і навіть в цих матчах показати, що попередні результати в Лізі Європи були для нас чорною полосою, в яку не хочеться повертатися. Тож хочеться вже поскоріше нові єврокубки, щоб показати свій інший рівень.
— От ти сказав про імідж клубу, про про бренд. А ти зі сторони бачиш, для молодих динамівців це щось значить?
— Так, звісно, вони це все розуміють. Просто, може, ще не так глибоко це сприймають. А, може, навпаки, це дуже сильно на них давить, бо це такий собі тягар: ти не просто граєш в якомусь клубі, ти граєш в найзнаменитішому клубі нашої країни і від тебе вболівальники, експерти та всі інші чекають на позитивні результати. І не тільки на такі результати, а ще й на видовищну гру. Тому ти повинен відповідати цим очікуванням. І коли всі тебе «хейтять» за погану гру чи за погані результати, то треба не тільки справлятися з усім цим негативом, а ще й налаштовуватись на матч, щоб потім показати кращі результати та гру. Звісно, від цього десь є хвилювання.
Але такого, що має місце якась байдужість, то цього точно нема. Я бачу, що всі хлопці в нашій команді професіонали своєї справи та максималісти — вони хочуть в кожному матчі досягати максимального результату. Цих хлопців не було б в «Динамо», якщо б їм було байдуже.
Олександр ПОПОВ
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар