Колишній гравець збірної України Олег Шелаєв поділився своїми враженнями від матчу-відповіді плей-офф Ліги націй за право виступати в Дивізіоні «А» Бельгія — Україна (3:0). Нагадаємо, за сумою двох зустрічей (3:1, 0:3) українська національна команда поступилася в цьому протистоянні.
Олег Шелаєв— На цей поєдинок була ідея — втримати свої ворота недоторканними, і під це, відповідно, обрано схему, — заува жив Шелаєв, − Але в такому разі потрібно розуміти — витримаємо, чи ні — це лише питання часу. Ще до перерви бельгійці мали реальні гольові моменти, і добре, що вони не забивали. Однак, коли у ворота Луніна влетів перший м’яч, збірна Бельгії отримала потрібний імпульс — додалася енергія, кураж, і це все тоді, коли наша оборона навпаки почала поступово втрачати сили.
— Стартовий склад «синьо-жовтих» був красномовний — усі в автобус!
— Так, вийшли грати в п’ять захисників, і сподівалися пропустити якомога менше, а попереду спробувати зловити бельгійців у контратаці. З огляду на те, що в центрі вийшли такі футболісти, як Калюжний і Ярмолюк, розраховувати на швидкісні прориви було важко, адже для того, щоб розігнати як треба атаку, необхідно було б пробігти з усіх ніг 50−60 метрів... Важливим, навіть критично важливим, було питання фізичної готовності збірної України до повторного поєдинку, бо якщо швидко настає втома, втрачається концентрація, важко тоді втриматися від грубих помилок.
— Що у стартовому складі національної команди роблять Сваток і Ярмолюк — футболісти, рівень гри яких ще, чи вже, не відповідає вимогам таких матчів, як зі збірною Бельгії?
— Це ми маємо глянути, а яка була альтернатива. Міг би Судаков на позиції Ярмолюка зіграти, чи є в нас третій центрбек якийсь, крім Сватка? Сваток із перших хвилин був відповідальний за Лукаку, і спочатку дуже непогано його опікував, однак потім, коли втратив сили, все пішло не так.
— Забарний, на мою думку, провів не найкращий свій матч — після кількох відвертих ляпів Іллі доводилося за голову хапатися...
— Думаю, що на його грі позначилося неповноцінне відновлення. «Фізика» підвела, і виникла якась енергетична порожнеча.
— Що скажете про голи у ворота збірної України?
— Коли у твій будиночок цілеспрямовано б’ють кувалдою, і ти думаєш, що якось вдасться витримати, то такого не буває, бо тріщина обов’язково з’явиться. З лівого флангу оборону нашої команди методично проламував Доку, і на 70-й хвилині таки проламав. Усе логічно. Плюс, цього разу тренер збірної Бельгії зробив дуже вдалі і своєчасні заміни. Після цього ми стали ходити по тонкій грані...
— Лукаку зіграв на звичному високому рівні?
— Для нього, і для Доку, такий футбол дуже зручний. Не треба відходити в оборону, не треба шукати м’яч по всьому полю, витрачаючи енергію. Уся концентрація — виключно на атаку, на завершення. Ось вам і результат.
— Це тренерська поразка?
— Як завжди — у таких поразках звинувачують насамперед тренера. Але, не треба забувати, що тренерські ідеї на полі втілюють футболісти. Іноді саме гравці витягують не дуже вдалі поєдинки, рятують результат. Уявімо, що цей матч закінчився з рахунком 0:1. Думаю, що в такому б випадку більшість говорила б, мовляв, так було дуже важко, захищалися героїчно, але відстояли-таки потрібне...
Найгірше з того, що я побачив, — збірна України не змогла перебудуватися за рахунку 0:2. І навіть не заміни були головним, а саме здатність змінити гру — відсунути її від своїх воріт, узяти м’яч під свій контроль хоча б на якийсь відсоток більше. Ніхто не думав, що ми ще й третій гол пропустимо в основний час. Не виключаю, що план був такий: дотерпіти до екстра-таймів, зробити заміни (той самий вихід Ярмоленка, Довбика та Яремчука, скоріш за все, планувався на додатковий час), і відсунути суперника від воріт Луніна. Але не так сталося...
— Лунін рятував збірну України як міг?
— Хіба що тільки до третього голу є питання. Здалося, що удар Лукаку в дальній кут можна було б потягнути.
— Чи можна вважати підсумок протистояння з Бельгією катастрофою?
— До цих матчів усі вважали, що збірна Бельгії — фаворит. Після першого поєдинку, коли українці створили диво і подарували нам надію, майже всі почали думати, що ми однозначно здатні взяти путівку до Дивізіону «А» Ліги націй. Нас підвів ефект завищеного очікування. Після успіху в Мурсії ми зрозуміли, що здатні на щось значне й варті цього, але після 0:3 у Генку стало очевидно — у Дивізіоні «А», куди ми так хотіли, витримувати й переживати таке доведеться в кожному матчі, у кожному таймі. Там на нас чекали такі ж опоненти, як Бельгія, і навіть сильніші.
Найголовніше: збірна України не впала донизу і не піднялася догори, а рухалася по прямій, отримавши право витягти щасливий квиток до еліти, однак, цього разу не вийшло. Зрештою пам’ятайте, що поєдинок ми програли збірній Бельгії з рахунком 3:4, і це не катастрофа!
Олег Семенченко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар