Відомий футбольний експерт Олександр Сопко поділився своєю думкою щодо трансферу півзахисника «Шахтаря» Артема Бондаренка до саудівського «Аль-Ахлі».
Олександр Сопко— Наскільки своєчасним виявився цей трансфер? Чи можна його, з футбольної точки зору, назвати кроком уперед для Бондаренка, чи, з огляду на репутацію близькосхідного футболу, це, скоріше, вигідна фінансова угода для самого гравця та для «Шахтаря»?
— — Бондаренко — хлопець, який має певні здібності, але й певні недоліки, що не дають йому можливості розвиватися далі в нашому футболі, у нашому середовищі, на рівні нашого чемпіонату. Це досить хитрий у футбольному сенсі гравець, і це дуже ефективно в районі чужого штрафного майданчика, але при цьому він абсолютно марний гравець у плані оборони, у плані пресингу і, найголовніше, у плані швидкісного руху. І ось цей глухий кут, у якому опинилися і він, і команда, вимагав виходу.
Для того, щоб гравець розвивався, або щоб не втратити його як актив, я думаю, зроблено цей крок. Гадаю, він мав відбутися ще раніше, рік-два тому. Але якщо зараз є фінансово вигідна пропозиція, то, на мою думку, ідеальний вихід для всіх — це зміна обстановки, зміна команди, зміна чемпіонату.
Для Бондаренка це виклик; можливо, у цій команді його гру будуватимуть, спираючись на його сильні якості та сильні сторони, і він зможе зробити крок вперед у своєму розвитку. А для «Шахтаря» в цій ситуації, коли футболіст зупинився у своєму розвитку і є вже більше гравцем ротації, а не лідером команди, то, звичайно, ідеальний варіант — продати його за прийнятні для клубу гроші. Тому, я думаю, найправильніший, звичайно, вихід — це трансфер футболіста.
Це дасть можливість, можливо, звернути увагу на інших українських футболістів, які грають у збірній U-21, а може, вони навіть ще й в інших клубах України виступають. Адже все-таки громадянство має неабияке значення в нашому чемпіонаті. Перед іншими футболістами відкриються двері, у них з’явиться шанс.
— Ви відзначили недоліки Бондаренка, пов’язані з його оборонною грою. Проте в чемпіонаті Саудівської Аравії грає багато європейських футбольних зірок, головною з яких, безперечно, є Кріштіану Роналду. Наскільки, з огляду на сказане вами, буде складно Бондаренку, враховуючи його позицію на полі, діяти саме проти таких зірок?
— Чемпіонат — це не тільки Роналду, там і десяток-півтора зірок. Там досить багато гравців, рівень яких не вищий за рівень Бондаренка. Саме Бондаренко у найкращій формі — це не той, хто виходить на поле, розслабляється і просто тиняється по полю. А той, хто шукає м’яч, шукає продовження атаки, не лише відіграє назад, а й виконує великий обсяг роботи, бере на себе ініціативу біля чужих воріт.
Якщо він діятиме так, то в цьому чемпіонаті зможе проявити себе дуже добре. Якщо йому не вдасться там закріпитися, проявити себе, значить, усі ці дифірамби, усі ці компліменти, усі ці надії, які були пов’язані з ним, — вони просто виявляться мильною бульбашкою, яка ще раз підтвердить рівень наших футболістів.
Настає якийсь момент певного виклику, але вік ще дозволяє йому зробити крок уперед. Я думаю, для нього це виклик — вийти на новий рівень. Нехай не зрівняється з Роналду, але подивитися, спробувати грати на цьому рівні, набути якогось нового досвіду, знайти нових партнерів — це теж іноді стимулює й штовхає футболістів уперед.
— Бондаренко тривалий час вважався одним із найталановитіших вихованців «Шахтаря». Що завадило Артему повністю розкритися в донецькій команді?
— Я вже назвав основні причини. Сучасний футбол — це не лише гра з м’ячем, спокійно: на тебе грають, а ти захотів, подивився вперед, віддав пас, пішов у обведення. Не захотів — віддав, відіграв у один дотик і знову стоїш. Сучасний футбол — це праця, праця, праця. Великий обсяг бігової роботи, швидкісної роботи, багато єдиноборств, багато пресингу.
Саме та робота, яка невидима для вболівальника, її бачить лише тренер, бачить фахівець. Скільки ти зробив швидкісних ривків, вриваючись у штрафний майданчик, скільки разів пішов на відбір і відібрав м’яч, не дав пройти себе, скільки разів зіграв у перехопленнях, скільки разів підстрахував партнера на фланзі, у захисті або під час пресингу.
Зараз уже немає таких «чистих» футболістів, які грають на вільних м’ячах. Вони можуть зіграти один матч і провалити десять. І говорити, що він талановитий… Хтось може бачити в ньому потенціал, але розкрити його, стоячи на футбольному полі, неможливо.
Те, що Бондаренко вважався талановитим гравцем, — це були матчі, де він вдало завершував атаки, де на фланзі міг привернути до себе кількох гравців і віддати гостру передачу. У нього є якість, коли він не перебуває під пресингом, коли на нього не тисне суперник. Він не поспішає відіграти м’яч одним дотиком, він прийме, подивиться, спробує знайти гостру комбінацію. Але повільність, академізм гальмували його гру. Багато таких талановитих футболістів у нас. З подачі агентів, журналістів, у коментарях уболівальників. Усі вони захоплюються маленькими цуценятами. Які класні, якими вони виростуть.
А потім виростає лінива, нецікава доросла собака. Так і ми в дитинстві захоплюємося рішеннями футбольних дітей. Здається, він буде талановитим. Але цього замало. Задатки — це 10% успіху. Решта — це робота.
На якомусь етапі Бондаренку не вистачило чи то віри в себе. Чи то змусити себе перебудуватися. Чи то в нього не було схильності до такої роботи.
Я б сказав, що він був перспективним у дитинстві. Він, можливо, ще й залишається перспективним. Але це не той талант, який навіть із Судаковим порівнювати не можна. Насамперед через характер.
— Вболівальники «Аль-Ахлі» вже сприйняли цей трансфер вкрай негативно. І самому Артему доведеться докласти чималих зусиль, щоб стати «своїм» для місцевих фанатів. Чи здатний він взагалі впоратися з таким тиском у цій ситуації, особливо з огляду на східний темперамент як людей, так і футбольних уболівальників?
— Фанати й уболівальники — люди емоційні. Іноді їхні емоції беруть гору набагато раніше, ніж здоровий глузд, побачене, факти. Достатньо йому вдало зіграти одну-дві гри. Навіть не цілу гру, а, можливо, якісь фрагменти, показати не найвищий пілотаж, але успішні дії — і картина одразу зміниться.
Немає прямих, об’єктивних причин, щоб не брати його до команди. Я навіть не знаю, чому вболівальники проти. Тому для нього навіть буде приємніше перетягнути на свій бік вболівальників, фанатів, ніж навпаки.
Буває, приїжджає футболіст як зірка, перед ним усі червоні доріжки, в аеропорту зустрічають. Його зустрічають 50 фотокореспондентів із прапорами, футболками, уболівальниками. А потім проходить 2−3−5 матчів — і повне розчарування, обструкція тощо. Артем починає саме зі зручної позиції. До нього така недовіра, до нього прохолодне ставлення. Тому гірше не буде. А ось краще може бути.
— Чи відіграло роль те, що «Аль-Ахлі» тренує Маріно Пушич, якого Бондренко добре знає?
— Я думаю, що так. Інакше навряд чи хтось звернув би увагу на наш чемпіонат. Незважаючи на активність агентів, ринок знаходиться далеко за межами Європи. Я думаю, що Пушич — це вирішальний фактор у цьому виборі.
— Як цей трансфер позначиться на позиції Бондаренка у збірній України?
— Він так і позначиться. Якщо він там заграє й отримає хороші відгуки в пресі, за ним стежитимуть і побачать, що він постійно грає, то, звісно, він буде бойовою одиницею збірної. І з огляду на те, що в нас у збірній сьогодні є зірки, а завтра вони взагалі зникають, то я думаю, що на нього цілком можна розраховувати.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
