Коли щось намагаєшся творити, коли щось, ну, хоч трохи, починає удаватись, то цікаво і придивитися – а що ж вийшло. Цікаво і до інших прислухатись – а яка ж їх думка. Творчість моя у літературі починалася з авторської пісні російською мовою, потім я вже більше писав українською, потім з’явилися і просто вірші, і віршований гумор, і проза, і афоризми.
Черкаський журналіст Анатолій Саух, що редакторував тоді одну з наших обласних газет і саме там побачили світ кілька моїх усмішок, свого часу висловив про ці твори думку, що мені запам’яталась. І думка була така:
– У цих усмішках зверху ніби гумор, а коли придивитись углиб, то усе це... більше схоже на притчу.
З часом переглядаючи власні жартівливі пісні я і сам починав помічати – пісня ніби за формою і змістом жартівлива, а по суті… можна сказати... філософська. І у ній не скільки гумору, скільки роздумів про пережите. Бо у віршованих рядках хоч трохи віддзеркалений той нелегкий досвід, який змогли набути за плином тривожних літ і кожен з нас, і всі ми разом. Два подібних вірша (пісенного плану!) і були надруковані нещодавно (хоч написані і досить давно...) у альманасі «Скіфія-2019-Весна» (Канів, видавництво «Склянка часу»). Усі ми – і поодинці, і гуртом – прагнемо до щастя. Отож завжди актуальна тема – щаслива путь... Політичні орієнтири щодо цього – дуже змінилися! Хоча сама тема не стала менш актуальною. Про це і вірш, приведений нижче.
Пісенька про щасливу путь
Нас вела у далеч – логіка залізна!
І вела – до щастя! А не до біди…
Ми з тобою, друже, йшли до комунізму –
І питали Маркса… як туди дійти!
Де іржава бляха, там літає муха!
А нам ще покажуть, де ж – щаслива путь!
А коли, козаче, ти розвісиш вуха,
То лапшу гарячу – зразу ж… покладуть!
І усе ми знали – точно! Не приблизно…
Високо над шляхом піднімався пил.
Ми з тобою, друже, йшли до комунізму –
Та на цій дорозі… нам забракло сил!
Тільки пережити випало немало
І кому казати – рад ти чи не рад?!
Ми до комунізму не дошкандибали
І тепер з нас, друже, кожен – демократ!
Де іржава бляха, там літає муха!
А нам ще покажуть, де ж – щаслива путь!
А коли, козаче, ти розвісиш вуха,
То лапшу гарячу – зразу ж… покладуть!
Наступна тема – ще більш актуальна. І не менш філософська. І теж пов’язана з деякими політичними аспектами. І приведене нижче це творіння, як і будь-яку пісню жартівливу, не слід сприймати буквально. Зокрема як заклик до вживання високоградусних напоїв. Бо подібні напої слід вживати в міру. І тільки в міру.
Бо і мова йде не скільки про напої, скільки про історичний і політичний досвід. Наш досвід. Про те, що, енергійно змахнувши шаблею, не всі проблеми удається вирішити! Бува, що діючи так, можна проблеми тільки загострити.
Пісенька про самогонний апарат
Хоч і навколо вир подій...
Хоч і гримить перебудова!
А вижить зміг зелений змій,
В часи тривожні Горбачова.
Ну, а який же результат?!
Коли навкруг такі напасті,
То самогонний апарат
Не дасть чоловікам пропасти!
Хоч хтось «імперією зла»
Назвав країну ту зухвало,
Яка ж там партія була,
Що всім і всюди керувала!
Ну, а який же результат?!
Бо хтось зітхає безнадійно,
Що самогонний апарат
Працює краще... ніж партійний!
І хоч у нас одні штани –
Давно поношені і звичні... –
Які ж ми все-таки пани,
Які ж ми всі демократичні!
Ну, а який же результат?!
Як пити в міру і по трохи,
То самогонний апарат
Переживе усі епохи!
Отож згадавши роки, що минули, чому б і не пожартувати, чому б і не пофілософствувати над власним гірким досвілом! Може, тоді легше буде і шукати, і знаходити власну путь. Щасливу путь.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
