Війна...! А що далі?!

Написання даного блогу навіяно, в основному,  темою "Все по настоящему..."

Як і в кожного з вболівальників ДК, в мене час від часу виникало відчуття дивного де жавю після кожного матчу рідної команди та особливого успішного виступу. З самих різних "достовірних та об′єктивних джерел" на Динамо лився бруд, смакувались невдачі та нагніталася обстановка.

Кожен забитий гол ставився під сумнів чи списувався на випадковість, поведінка вболівальників (будь-які заворушення серед шанувльників українського футболу) безапеляційно визнавалася кримінальною та мало не вказаною керівництвом київського клубу, інтерв′ю з футболістами ДК зображали гравців клубу неврівноваженими та недолугими, м′яко кажучи... І все це тривало досить тривалий час, маленька перерва у цьому інформаційному потоці була зроблена для смакування перемоги ШД в КУЄФА, та й тоді були помітні зверхні погляди, мовляв, а що ви так нічого і не виграєте в найближчий час.

Ось така інформаційна атака перманентно діяла на нерви гравцям ДК, адміністрації і, звісно, нам пересічним вболівальникам, тим самим створюючи міф про "народну команду" України, але, чомусь, з латиноамериканським обличчям (хоча це не так важливо в еру інформаційних технологій та глобалізації). Видно не давали спокою керівництву ШД заслужені довгими роками та кропіткою працею лаври Динамо, адже як так? гроші є, влада є, улюблена забавка у вигляді футбольного клубу є, а все рівно любить народ Динамо.

І забувши народну мудрість "Силою милий не будеш" понесли "світочі" журналістики в народні маси казку про "східноєвропейську Барселону". Але на місці каталонців я б позивався до суду за таке приниження славного імені, адже як можна списувати на випадковість гол від голкіпера Палопа у компенсований час і при цьому бути мегаграндом. З метою популяризацію та залучення широких мас до вболівання були витрачені десятки мільйонів валюти на коцерти, безкоштовні квитки на матчі чи мінімальна ціна за рахунок дотацій з бюджету РЛА, навіть тематика національною збірної була задіяна (думаю всі пам′ятають скандал з ціною на квитки збірної та хто був "винен"). Але всі заходи не давали потрібного результату... Мабуть саме тому, не витримавши нервової напруги єдина звивина віддала команду "фас"... І почалась війна, без компромісів, без права на помилку, без полонених...

Звичайно, що свою частку "електорату" Шахтар в народі знайшов і досить значну (проте чим команда привабила своїх вболівальників це вже інше питання), але особисто для мене подібна корпоративна політика є неприйнятною та неприпустимою. І нехай навколо точаться дискусії Чи відповідати і ЯК відповідати на інформаційну війну проти Динамо, для себе я визначився, що в жодному разі не варто опускатися до рівня суперника ("не спорте з ідіотом, інакше ви опуститесь до його рівня, де він задушить вас досвідом" (с). Так, нехай це звучить старомодно, нехай це неймовірно складно, але це потрібно, тому що честь і гідність не купиш ні за які гроші (навідміну від трофеїв), саме такі риси Динамо привабили мене в свій час (звичайно окрім яскравої гри команди) при виборі команди на все життя!  Я зможу пробачити ДК все: бліду, невиразну гру, відсутність трофеїв, але не пробачу моральне "падіння". Звичайно, я доросла людина і усвідомлюю, що абсолютно чесних людей не буває, у кожного свої скелети в шафі, але тим не менше...

Керівництво клубу можно звинувачувати багато в чому, але в питаннях інформаційної політики стосовно конкурентів я підтримую на всі 100 %. Як на мене, краще бути бідним, благородним дворянином, аніж зажерливим, готовим на компроміс із власною совістю нуворишем. Знаю, що мене можна критикувати нещадно в цій позиціїї, але ж це власна справа кожного, і відповідно до своїх переконань та якостей кожен обирає сам як йому чинити і за який клуб вболівати.

Тож на сьогодні ДК кинуто виклик і ми забов′язані його прийняти! Але вести дану війну ми маємо своїми методами: на кожне слово критики відповідати забитим м′ячем, на звинувачення "суркусвсекупив" яскравої грою, досягненнями на євроарені, достойними вихованцями власної футбольної академії. Такий шлях є важчим, на футболістів і на всіх лягає величезний вантаж відповідальності, але вірю, що разом ми це зможемо зробити!

За великим рахунком, Динамо стало заручником ситуації, з нетиповою поведінкою в олігархічно-бюрократичному суспільстві, тому що та інформаційна війна, що спрямована проти нашого улюбленого клубу це лише одна з граней боротьби, що точиться в українському суспільстві, боротьби за вплив, владу, ресурси та... людські душі. Так, саме за наші з вами душі, за нашу свідомість, за бажання перетворити нас на слухняну біомасу, що, на жаль, досить успішно воходить у тих, хто цим займається... В силу роботи (юридичного спрямування) мені відомі кричущі факти з "фронтів" даної війни, що  складаються у досить невтішну картину...

Але...

Але не све втрачено, я вірю в силу духу українського народу, вірю в перемогу здорового глузду і в те, що нам по силам змінити навколишній світ, головне почати правильно, почати з себе, зберегти власну гідність та здатність до самостійного мислення. І перемога кожного з нас над самим собою стане вкладом в протистоянні за славне ім′я київського Динамо!

Разом до перемоги!!!

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости