Всі емоції залишились у вчорашньому дні. Після першого тайму їх було дійсно дуже багато. Бо коли дивишся футбол і бачиш повну імпотенцію, пробачте за грубість, деяких товаришів в Динамо, то виникають величезні претензії до тренерського штабу. Та другий тайм все змінив. Можна подумати, що вся справа у вдалих замінах.
Мол там посиділи, поговорили і вийшли, налаштувались і здобули перемогу. Насправді окрім замін багато чого ще змінилось. Саме тому для мене була важлива конференція після матчу. Дуже хотілось послухати Олександра Хацкевича.
Чи чув Хацкевич тренера сербів? Чи розуміє він причини програшу Янг Бойз? Ні. Він після матчу сказав, що не очікував високого пресингу, не очікував щільної гри у центрі. Він випустив склад для того, щоб грати другим номером, у контр атаки. Швидкий Кравець – була саме така задумка. Та от не задача. Серби віддали ініціативу, щільно накрили центр і не давали захисникам спокійно виходити в атаку. Саме через це Динамо вимушено було грати навісами на Кравця, який банально не вміє чіплятись за м’яч. Більше того. Вони підловили Динамо на обрізах і двічі забило нам. Забили за рахунок швидких контр атак. Єдиний позитив першого тайму – два моменти, які створив Циганков. А так, велика подяка Ковалю за врятовані ворота після удару по ним від Кадара.
Вважаю, що перший тайм – повний провал тренерського штабу. Це елементарна відсутність тактичної гнучкості. Суперника не вивчили, не проаналізували власні помилки у попередніх матчах. І це тренери Динамо… нулі! Пробачте, та я вимушено критикую бездарну роботу Хацкевича і Ко по підготовці до матчу.
На щастя в перерві щось щьолкнуло. Не все втрачено. Все ж здогадались як перебудуватись. Травма Циганкова також допомогла. Як результат відбулась перша головна зміна – переведення Гармаша в центр поля. Це його природне місце. Він вміє вести боротьбу. І у другому таймі він заробив величезну кількість фолів, виграв всі підбори, віддав декілька ключових передач. А Буяльский, який не підходить на позицію бокса, хоча і грав з права, та він дуже часто грав під нападниками в центрі. Це його природна стихія. Тут він може проявити техніку, удар, включатись активніше в атакувальну зону в штрафному майданчику. І вихід пари Мораєс і Бєсєдін. Обидва різнопланові гравці, та Бєс вміє вигризати боротьбу, накривати суперника, чіплятись за м’ячі. Тоді як Мораєс вміє також чіплятись, чіплятись обличчям до воріт і розвивати атаки.
Захист Партізану банально не зумів тримати обох форвардів, які вміють зачепитись. Тому саме Гармаш, Буяльский, Бєсєдін і Мораєс склали ударну силу, якій не знайшли протидію. Так само, як і Піваріч, який гарно виконував ті стандарти, які заробляли форварди. Та чи навчить цей матч чомусь наш тренерський штаб? Чи зрозуміють вони, що Буяльскому не місце у зоні опорника? Чи побачать, що на цій позиції треба використовувати Гармаша і Шепелєва? Чи зрозуміють, що Кравець – не гравець для цієї схеми Динамо? Прогноз давати не буду. Просто сподіваюсь, що так. Та досвід цього сезону нажаль говорить абсолютно про інше.
Дякую за увагу!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости