Я хочу сьогодні розповісти про прості істини. Знаєте, я б дійсно не відмовився працювати для Динамо в відділі селекції. Однак, так як пропозицій не надходить, то значить мені треба ще багато над собою працювати. Працювати, щоб довести мою здатність обґрунтовано розповідати про прості істини. Футбол гра дуже проста.
І коли розповідають про те, що в Динамо криза, що саме через це клуб вимушений купувати задешево, то я ж тут не сперечаюсь. Питання не в тому за скільки купувати. Питання лише в тому, кого купувати. Раніше Динамо випрацювали стратегію дорогих покупок. Коли купували таких гравців, як Ленс, Беланда, Мбокані, Драгович. Тут все досить просто. Ти береш 10 млн євро і купуєш якісного гравця. На той момент за такі гроші дійсно можна було придбати сильних гравців. Зараз ціни пішли вгору. І за такі гроші вже не придбаєш такої якості. Я розумію, що ми не можемо не те щоб дозволити собі шлях МанСіті і ПСЖ, а не можемо собі дозволити придбання вартісних гравців як раніше. Тому це шлях еволюції. Треба вчитись жити по новому. Жити по новому – вчитись купувати якісно і недорого. Це вміння вижимати максимум із своєї школи. Це новий шлях. Треба вчитись.Я хочу просто поговорити про Швейцарію. Така собі маленька країна. І футбольні команди тут далеко не розкошують. Бюджети у клубів маленькі, зарплати не такі і великі. Та успіхи команд в трансферах заслуговують на увагу. Я хочу поговорити про ті команди, які близькі до нас. У них ми або купували гравців, або грали проти них із перемінним успіхом. Та після ігор залишався слід. Такий слід, що цієї зими ще один гравець із цієї країни міг переїхати в Київ. Все ж яка б криза у нас не була, а наш бюджет більший, наші зарплати вищі, наші амбіції, історія також значно вищі. Та рівень роботи швейцарських команд заслуговує на увагу і повагу. Це те, де ми повинні навчатись.
Одним із найгучніших трансферів цієї зими, я не буду брати топ рівень трансферів МанСіті, Арсенала, Барселони і Ліверпуля, став перехід гравця Базеля Мануеля Аканжи в Дортмунд. За грошима цей трансфер посів 13 місце серед усіх трансферів зими. 21,5 млн євро отримав Базель. Чи перший це такий трансфер для них? Рік тому був проданий Бріль Емболо, а перед ним Ель Нені, Дерліс Гонсалез, Моххамед Салах, Александр Драгович. Що спільного у цих трансферів? Це вміння вижимати максимум із своєї школи і вміння знаходити гравців. Мануель Аканджи був придбаний влітку 2015 року за 700 тис у команди другої швейцарської ліги. У віці 20 років. Ель Нені був придбаний у команди єгипетської ліги, взятий вільним агентом у ті ж самі 20 років. Як і Мухамед Салах, якого взяли за 2,5, так значно дорожче, але у ті ж 20 років. Драговича і Гонсалєза взяли також за 1 млн і за 3 млн відповідно у ті ж самі 19-20 років. І вже через 2-3 роки, а Гонсалез через рік, були продані із величезним наваром. Ясно, що далеко не всі гравці, які в цей період були взяті за такими схемами, вистрелили. Це помилки селекції. Але, коли береш гравців за 700 тисяч, а продаєш за 21,5 вже через 2,5 роки – приклад, який варто наслідувати.
Можна було б сказати про те, що Базель йде унікальним шляхом, що в них працює геніальний селекціонер, який вміє так знаходити. Та от приклад Янг Бойз. Ця команди вчиться. Так, вона вчиться у Базеля. Я в цьому впевнений. Вони вчяться купувати гравців у скромніших швейцарських команд у віці 18-20 років, вчяться шукати таланти в молодіжних командах клубів із провідних чемпіонатів і на інших континентах. Вчяться максимально використовувати власну школу. Так, ця команда скромніша і має менший бюджет за Базель. Відповідно і результати в єврокубках скромніші. І трансфери не такі потужні. Але, ця команда працює від сласних можливостей. Саме тому в минулому році був проданий власний вихованець в Лейпциг, воротар Мвого, і на сьогодні найгучніший трансфер – Деніс Закарія в Мьонхенгладбах за 12 млн євро. Закарію ж взяли влітку 2015 року у віці 18 років за 700 тисяч в Серветті. Якщо подивитись на сьогоднішній склад, то легко побачити перспективу. Легко побачити те, в якому направленні працює команда. Головні активи, як на мене, - Кевін Мбабу, Касім Нуху, Джибриль Соу, Роджер Ассалє і Жан Нсаме. Вдалий виступ цих хлопців дозволив більшості отримати виклик в національні збірні саме цієї осені. Їх трансферна вартість зростає і вже є попит на гравців. Безумовно вони будуть досить вдало продані, можливо вже влітку.
Про інтерес Динамо до Касіма Нуху ми знаємо. Він дійсно мав місце. Чому трансфер не відбувся? За хлопця запросили 10 млн євро. Класична схема роботи. Коли нікому не відомий молодий, 20-ти річний, гравець другої команди Мальорки, 3 ліга Іспанії, потрапив на олівець селекціонерам Янг Бойз. Спочатку був рік оренди. І лише влітку 2017 гравець отримав повноцінний контракт. За скільки придбаний цей ганець? За копійки. За останні пів року трансферна вартість зросла в 4 рази. І зараз вже є пристойний попит на Нуху. Його ціна зростатиме. Не здивуюсь , якщо влітку трансферний рекорд буде побитий.
Це ж саме стосується і Кевіна Мбабу, якого у 21 взяли в оренду з другої команди Ньюкасла, а влітку 2017 підписали повноцінний контракт. Так само за копійки, так само трансферна вартість зросла в 4 рази. Так само на 22-х річного швейцарця є попит. І так само він буде проданий за хороші гроші.
Соу, Нсаме, Ассалє… Ціла плеяда гравців, які придбанні за відносно невеликі гроші у 19-22 роки. Це все справжня селекція. Так само в команді зараз поступово починають заграватись 19-ти річні Джордан Лотомба і Педро Тейшера. Їх знайшли у слабших швейцарських командах і придбали за копійки. Це стратегія розвитку.
Скажу чесно, що придбання Ротаня, Шабанова і Самбрано особисто в мене не викликає великих позитивних емоцій саме через те, що я не бачу стратегії розвитку. Ні, я розумію, що це готові гравці, кожен із своєю історією. Та 36, 26 і 28 років – такий вік, вік гравців, на яких вже не заробиш сильно. Особливо це стосується Ротаня і Самбрано. Бо Шабанова ще можна встигнути розкрутити і продати вигідно. Ще можна підняти його рівень і отримати перспективу. Вірогідності мало, але вона є.
Чому я не задоволений трансферною політикою Динамо? Саме через те, що бачу прості істини від Янг Бойз і Базеля, і десятків інших команд. Вони працюють активно, агресивно, шукають по всьому світу, шукають усюди. Вони знаходять молоді таланти, дійсно таланти за невеликі кошти, дають їм шанси і доводять до певного рівня. Доводять дуже швидко, за пів року, за рік. А другий рік вже працює на трансферну вартість. Гравці починають віддавати. Це глобальна стратегія розвитку команд, які ведуть боротьбу за чемпіонство, мають амбіції і хочуть заробляти, бо не мають серед власників арабських шейхів. Я не бачу роботи від Динамо, такої роботи. Це говорить про рівень селекції і відсутність стратегії розвитку. На сьогодні ми виключно намагаємось робити ставку на власну молодь, а от трансферні покупки не працюють на перспективу, на фінансовий профіт, на зростання дохідності. Треба не соромитись і вчитись.
Дякую за увагу!
1. Вважаю, що Динамо впринципі не дивиться таких гравців, як Мбабу та інші наведені Вами (сумніваюся, що селекціонери взагалі колись звертали увагу на дубль Ньюкаслу...).
2. На мій погляд, клуб не вміє працювати з гравцями, які прийшли до клубу молодими і перспективними або просто перспективним, але не визнаними широким ЗАГАЛОМ готовими гравцями (чомусь на думку приходить Бельгузаані, Фаркаш тощо). Я не думаю, що хтось би зараз говорив про Мбабу, якби його півроку маринували у дублі Янг Бойз. Той же Алібеков, чому його не випускати в іграх, які вже виграні, або у кубкових матчах? Це ж стосується Алана Ауссі, якого теж можно було б трішечки підпускати до старту. Я розумію, що він дуже молодий, однак усі памятають у скільки заграв Руні...
3. Чомусь у більшості легіонерів, які до нас приходять, різко зникає бажання грати і розвиватися? Тут необхідно робити глибокий аналіз причин. Можливо, як один з варіантів, підписувати контракти, у яких значна дохідна частина залежить від голів, матчів, гольових передачь и тд.
4. Чому перспективні, гравці, які приходять до нас не готовими до основи, і як наслідок не грають в основі, за час перебування у клубі "просто розвалюються", наче вони взагалі не тринуються? Чому у інших клубах гравці завжди у тонусі, коли вони потрібні?
5. Для реалізації "швейцарського трансферного вектору" необхідна стратегія (план дій). Сумніваюся, що у Динамо вона є. Взяти хоча б формування складу. Чи є у клубі, з огляду на ліміт лігіонерів, план на які позиції бажаніше ставити вітчизняних гравців, а на які купувати легіонерів? Сумніваюся. У той же час, не розумію сенсу купівлі Кадара, Сомбрано, Пантіча. На мою думку, вбачається тенденція невеликої кількості хороших українських гравців атакувального плану, при наявності достатньо якісних гравців захисного плану. У зв'язку з цим, доцільніше, на мій поглад, формувати позиції воротаря, центральних захисників, опорника (чистого, оборонного) з українських гравців, а гравців атакувального плану купувати з інших країн (безумовно даючи шанси таким талановитим гравцям як Циганков та Шапаренко). Сумініваюся, що у Динамо є аналогічна стратегія (не обов'язкова така як і моя, хоча б якась із цього питання).
А які, на Ваш погляд, причини неспроможності Динамо реалізаці, вказаного Вами трансферного вектору?
Динамо раз 10 лет выстреливает на трансфере, гордимся этим, чем. Цены на трансфер на порядок взвинтились, а они гордятся что продали Ярмолу за 25, посмотрите на кротов, они Барсе Чигринского втюхали, а бразильцев на порядок динамовских игроков продают и куда в топ команды.
Закрылось окно и что кого купили, да ни кого, сори Вербича, а остальных на халяву.
Не вам, к счастью, ребята решать как нужно и что для это делать. Мы зрители. Нам нравиться увиденное или нет. А все остальное, Лобановский, раз Вы его упомянули, назвал дилетанством. Играло бы Динамо, скажем в Италии, поверьте, вы бы писали бы тоже самое, т.к. «страна советов» в умах на генетическом уровне. Таковы люди, нам присуще думать, сто дескать я бы сделал лучше. Вот и вся соль.
+ автору за труд, не более.
Но и стоит, разумеется, признать очень слабой работу селекционного отдела... Хотя и в данном случае можно предположить, что сурок, чаще чем хотелось бы, суёт свой носик не в свою норку и вносит свои «гениальные» коррективы в работу селекционеров... «Хитрый как муха» хозяин промышляет этим уже очень давно, видимо... Ну и успехи ж на табле...)))
И да!.. Украина - это не Швейцария... Увы... Особенно сейчас...
во-вторых и Шепелев и Беседин абсолютно заурядны c точки зрения задатков. А Миколенко и Циганкову ещё нужно показать свой уровень в ЛЧ.
стоит только посмотреть на работу с мячом Беседина и на неумение отбираться мяч Шепелева.
Сейчас у всех уже на службе есть аналитические программы вроде Инстата и никто в здравом уме не купит игроков с такими характеристиками, если точно таких же в бывшей Югославии можно взять за копейки или бесплатно.
Да, ИМС действительно главный селекционер, потому что хочет утверждать каждый трансфер, считая себя лучшим менеджером. Вот начиная с этого момента и появляются все проблемы. Потому что акционер должен нанимать менеджмент, ставить ему задачи, формировать бюджет и контролировать их выполнение. А в ДК все смешивается в кучу. Игроки ходят к президенту минуя тренера, он им что-то обещает и т.д.
То же самое и в селекции. Трансферы бывают:
1. Президент кому-то что-то пообещал в казино - все бросаем, берем этого игрока. И тренера нагибаем, чтобы он играл. Ибо сам ИМС пообещал
2. "Закрываем позицию" - пример Самбрано, далеко ходить не надо. Главное бесплатно.
3. "Закрываем позицию №2" - похер кто, как он играет, главное, что 10-15% на карман тренеру/селекционеру
4. "Карпатский марадона" - балаши, фаркаши и прочая шваль. см. "Закрываем позицию №2" только с поправкой на 16-19 лет.
Поэтому говорить о стратегии Базеля или ЯБ бессмысленно.Вот наша стратегия, именно для этого все эти "динамовские сердца" здесь. Потому что ни в одном другом клубе они нахер не нужны.
Але жодою мірою сказане не стосується Вашої оцінки роботи селекційної служби. На жаль, це рівень минулих 90-х минулого століття...
С Яшкиными и Чернатами Динамо было в начале 6 десятка рейтинга УЕФА, сейчас- в середине 3-го десятка. И состав стоил раза в 3 меньше.
Т.е вопрос "гравці розкривались, показували якісну гру" спорный, насколько качественную игру показывал клуб тогда.
Уже в последующие годы в нашей команде появлялись очень приличные иностранцы. Чем Драгович хуже Гавранчича, Беланда - Черната, Ленс - Пеева? Вполне сопоставимый уровень. Но не достаточный, чтобы быть заметными (как команда) в Европе. Локальные победы, которые забываются уже в следующем сезоне.
Чтобы оставить след подобный Динамо образцов 75, 86, 99 гг., нужны игроки гораздо более высокого уровня. На таких у Суркиса элементарно нет денег, и в Украине таких перестали "производить" уже давно. Даже наша "самая яркая звезда", Андрей Ярмоленко, по европейским меркам просто неплохой игрок и не более.
Но я, собственно, не о конкретных футболистах. Просто сейчас Динамо не в состоянии стабильно привлекать потенциальных звезд. Да, может повезти, но это будут единичные случаи. Всех более-менее перспективных держат "на карандаше" с подростковых лет. Западные клубы могут предложить этим детям (и их родителям) более привлекательные и перспективные условия.
А стосовно талановитої молоді, то на дитячому рівні Динамо працює досить якісно. Я веду мову про селекцію в першу команду на рівні гравців 19-20 років. Умови у Динамо як на дитячому рівні, так і на рівні першої команди цілковито відповідають всім світовим нормам команд топ рівня.
Якщо Хацкевич влітку покине свій пост(теоритично), то ми потім знову почуємо мантру про будову команди і ставку на власну молодь.
І що ви думаєте?! Пішов Ребров - і іспанська школа нам уже не потрібна, з Бошем і ко ми просто не продовжили контракт, ось так от стратегія.
Про вміння робити гроші і вчасно замінювати гравців - дуже слушна річ, котра чомусь тут ігнорується, але є одне але - наші амбіції. Тобто, щоб вигідно продати-купити гравців повинна бути якась стержнева основа, тобто та сама школа футболу(іспанська чи італійська), чи певні гравці, навколо яких можна будувати команду. Просто завезти купу зелених гравців завжди можна, але результати прийдуть ой як не скоро.
У нас цього, певен, не буде. Коли в нас був Ярмоленко на піку своєї форми, ми могли побудувати команду навколо нього, але не змогли, в результаті Андрій на своїх плечах тягнув всю нашу атаку.
Здавалось би криза і брак фінансів змусить наше керівництво провести якісний аудит абсолютно всіх служб клубу(того дармоїда, щоб був редактором нашого оф. сайту, і часто ганьбив нас- викинули на смітник, наприклад; або ж розвиток Динамо в соц.мережах чи в youtube сегменті), але в нас все дуже повільно і боязко. Певен, коли у нас знову будуть чималі фінанси - ми знову наступатимемо на ті самі граблі).
Вас тут чимало людей не розуміє, на превеликий жаль.
По стержню, то стержень зараз формується. Це молодь наша. Вони вже доводять свою здатність стати основою конструкції нового Динамо. Вже зараз легко побачити і тих, хто в основній групі, і тих, хто через 2-4 роки прийде їм на зміну.
Робота Реброва селичезна. Сергій Станіславович зробив колосальний вклад у те, що ми вже зараз маємо. Хацкевич запросив хорвата Вендлера, який один з авторів унікальної моделі розвитку юнацьких команд. Він дійсно один із авторів. І зараз в юнацьких командах вже працюють його іноземні помічники. Динамо змінило іспанку на німецький прагматизм. Всі ж ми знаємо, що саме Німеччина на юнацькому рівні зараз найуспішніша. І це в тому числі завдяки роботі Вендлера там. Тепер він в Динамо. Побачимо, що з цього вийде.