Петраков і Малиновський. Міфи і реальність.

Ну що ж, конфлікт досяг апогею. Малиновський поза заявкою на матчі відбору. Вболівальники та експерти, журналісти і блогери - всі ламають списи, доводячи, хто ж винуватий в цій ситуйовині.

"Більшовики на Шуріку" (так, ті самі, яким все недогода, ті самі, які тішилися виконаному УАФ кидку Шевченка через.

.. бедро) звичайно ж на боці Петракова. Ну а як же ж інакше? Той, хто змінив "недотренера" автоматично правий у будь-якій ситуації.

Шевченко наїхав на Миколенка - дідівщина, самоствердження, піар і т.п. Петраков чмирить Караваєва - правильно робить, молодець, щирий, відвертий.

Ну та Бог з ними, з більшовиками. Блог розрахований на homo sapiens.

Так от. Постараюсь оперувати фактами. Міфи і реальність. Або де правда?

1. Тренер завжди правий. Справді, для дисципліни в команді слово тренера має бути незаперечним. Дехто наводить приклад з колективом на підприємстві. Начальніка всєгда прав - девіз жополизів і плазунів. Керівник не має бути самодуром. Але все ж тренер - головніший, йому вирішувати. Відповідає за результат. Якщо тренер не матиме авторитету, команди не буде.

Висновок 1. Петраков має викликати/не викликати, ставити в основу/залишати в запасі будь-якого гравця. Не зважаючи на його попередні заслуги.

2. Малиновський повинен вибачитися, щоб повернутися в Збірну України

Маячня. Малиновський нікому нічого не повинен. По-перше, це його особиста справа, грати за збірну чи ні. По-друге, хто вважає, що Руслан має вибачатися, визначіться: він має грати за Збірну чи ні, потрібен збірній чи ні?

Висновок 2. Рішення - за Малиновським.

3. Збірна обійдеться без Малиновського. Є ким замінити.

Звичайно, якось обійдеться. Може й 2-е місце займе (хоча малоймовірно).

А от чи є ким замінити найкращого нашого легіонера, найкращого асистента Серії А? Навряд чи...

Висновок 3. Якщо в грі Петракова Малиновський зайвий, то немає сенсу його викликати. Конфлікт вичерпано.

4. Щирий і відвертий Петраков і образливий демарш Малиновського.

Ось тут саме цікаве. Давайте розбиратися разом.

1. Молодь, яка грала під керівництвом Петракова в один голос каже, що він чесний, прямий і відвертий. Списати на бажання сподобатись, юнацьким максималізм, чи все ж вони кажуть правду? Схильний до останнього. Отже, залишаються два варіанти: Петраков каже правду, або в нього був занадто хитрий план позбутися Малиновського таким чином, щоб винним в очах громадськості виявився сам Руслан.

2. Згадаймо демарш Малиновського в Бельгії, коли його відмовлялись продавати до Аталанти. Так що прецедент був...

Головний висновок. Не хочеться займати чиюсь позицію в цьому конфлікті, оскільки поважаю як тренера Петракова (якому щиро вдячний за ЧС-2019), так і футболіста Малиновського, якому вдячний за відбір на ЧЄ-2020.

Чи то Малиновський після виходу на заміну в Казахстані був впевнений, що вийде в основі на Францію, а потім образився? Чи то хитрий план Петракова позбутися Руслана? (див. п.1 розділу 4)

Не стільки важливо, хто винен у конфлікті, як важливо, як цей конфлікт відіб'ється на Збірній. Якій, звичайно, і Малиновський, і Петраков, і всі адекватні вболівальники, бажають тільки успіху.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости