Писать комментарии
и сообщения, а также вести блог
Ставить прогнозы
и выигрывать
Быть участником
фан-зоны
Особисто я у азартні ігри не граю з вересня 1966 року. Тоді я програв однокласнику Сашку Петровському 18 копійок в «чіку», після чого дав собі слово ніколи не грати на гроші, якого дотримуюсь досі. Але ж куди ти подінешся від тих азартних ігор коли вони лізуть в очі з кожної шпарини у вигляді реклами! Особливо у спорті, де процвітають букмекери, щоб вони були здорові.
Відомий журналіст Микола Несенюк висловився за підсумками суддівства у позавчорашньому матчі 17-го туру чемпіонату України між «Дніпром-1» та київським «Динамо» (0:1).
Є у житті неписані закони, які хоч ніде і ніким не затверджені, але діють не менш невблаганно ніж закон Архімеда, закон Ньютона, закони Бойля-Маріотта, Гей-Люсакка та інші.
Відомий журналіст Микола Несенюк у своєму Facebook написав про деякі нюанси історії Олімпіад.
Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу поновлення чемпіонату України-2022/23 після зимової паузи.
Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводи річниці з початку війни РФ проти України.
«Досить тремтіти!
Ви ще не забули квітня минулого року? Того самого, коли практично всі українці почувши про дату 9 травня завмирали чи то від страху, чи то від лютої ненависті. Були певні, що на „дєнь пабєди“ агресори вчинять щось страшне. Неймовірно страшне. Не вчинили.
Тоді ми стали наповнюватися тим самим страхом із лютою ненавистю напередодні 24 серпня — дня нашої Незалежності. Пригадую як за два дні до того лікарка рівенської клінікі, переконувала мене пройти курс лікування саме у Рівному, бо у Києві „буде щось страшне“. І це все повторювалося напередодні хоч трохи помітної календарної дати.
Тепер всі чекають 24 лютого із тими самими страхом та лютою ненавистю. Знову чекають від ворога у цей день чогось страшного і жахливого.
А може досі? За цей рік ми і не помітили, що страшне і жахливе діється навколо нас щодня і щохвилини. Просто зачіпає це не всіх одразу. Ми насправді вже звикли жити в умовах війни, коли ніхто не застрахований від раптової смерті в момент чергового ворожого обстрілу. Іноземці бояться до нас їхати навіть на кілька днів, а ми живемо собі практично нормальним життям, призвичаюючись до незручностей, які принесла війна. Тому що знаємо, що наші незручності — це ніщо у порівнянні із тим, що відбувається на фронті, де наші герої захищають нас ціною власного життя.
Вони не бояться — у них немає іншого виходу ніж битися і перемагати. То чого тоді боятися нам? Навіщо цілодобово прислухатися до того, чим черговий раз вибздиться їхнє х*йло або його підх*йловники? Навіщо обговорювати це і коментувати? Невже не ясно, що ворога не треба слухати. Ворога не треба боятися. Ворога треба вибивати!», — написав Несенюк на своїй сторінці в мережі Facebook.
Відомий журналіст Микола Несенюк висловився на тему відсутності у збірній України тренерського штабу в ситуації, коли до старту відбуркового циклу Євро-2024 залишається вітора місяці.
Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу чергового масованого ракетного удара чмошної недокраїни під назвою «росія» по Україні.
«Комусь не пощастить...Так я думаю щораз, коли чую сигнал повітряної тривоги, що сповіщає про чергову „масовану атаку“ ворожими ракетами української території.
Вже майже забувся шок, пережитий після першого такого удару в жовтні минулого року. За день до того світило сонце, охоронець щойно відкритого після кількамісячної перерви магазину „адідас“ із захватом ділився радістю від того, як ми „довбанули по кримському мосту“...
А сьогодні в центрі столиці лунають вибухи і в метро оголошують, що „поїзд далі не їде“. Потім був шок від того, що в домі пропали світло, тепло та вода... Потім збиралися ємності для води, відшукувалися теплі речі та акумулятори...
Тепер це все — буденність! Чергового „масованого удару“ очікуєш як дощу чи снігу, знаючи що за два тижні він знову повториться. Знаєш що може статися і намагаєшся бути до цього готовим. А ще... А ще думаєш про те, що сьогодні комусь не пощастить. Хтось не доживе до завершення чергового ракетного обстрілу опинившись у невдалий час у невдалому місці. Знаєш, що нема на це ради...
І бажання після цього лише одне — щоб вони усі здохли!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Відомий журналіст Микола Несенюк у своєму Facebook написав про одну колишню та одну нинішню «зірку».
Відомий журналіст Микола Несенюк торкнувся теми того, що останнім часом вітччізняні тренери під час публічного спілкування перейшли на українську мову.
«Було це у грудні 2009-го на прес-конференції напередодні матчу Ліги чемпіонів між „Динамо“ та „Барселоною“ у Києві. Подивитися на прославленого Хосепа Гвардіолу набилася повна зала журналістів та іншої публіки.
Тренер каталонської команди відповідав на запитання журналістів каталонською мовою, що викликало обурення „української“ частини публіки. Бо ж запрошений український перекладач каталонською не володів, а вимагати від славетного Гвардіоли аби той перейшов з рідної каталонської на „общєпонятную“ іспанську „обурені“ журналісти якось не насмілилися.
Врешті всі якось порозумілися. А Гвардіола згодом став тренером німецької „Баварії“, а тепер очолює англійський „Манчестер Сіті“.
Потім я щораз згадував про той епізод коли черговий український тренер виступав на прес-конференції „Гвардіолою навпаки“, розмовляючи не рідною українською, а самі знаєте якою. Все змінилося рік тому — наші тренери враз згадали рідну мову.
І це допомогло! Російськомовний в побуті тренер Олександр Петраков після того як став тренером національної команди України, почав говорити на прес-конференціях рідною мовою і досяг успіху — після завершення роботи з національної командою України його запросили очолити національну команду Вірменії. Звісно, це не „Манчестер Сіті“, але ж і Петраков — не Гвардіола. Головне, що рецепт успіху правильний!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
