Колишній головний тренер «Олександрії» Юрій Гура підбив підсумки 22-го туру чемпіонату України, матчі якого відбулися минулого вікенду.
Юрій Гура. Фото — fc-sheriff.com— Двоє з групи лідерів, київське «Динамо» та житомирське «Полісся», у своїх домашніх матчах втратили очки, яких, цілком можливо, не вистачить на фініші для здобуття кращого підсумкового місця. Динамівці програли «Карпатам» — 0:1, а поліщуки розійшлися миром із «Вересом» — 1:1. Як ви відреагували на ці несподівані результати?
— Із подивом. Чесно кажучи, такого я взагалі не припускав. Адже був упевнений, що і «Динамо», і «Полісся» в цьому турі здобудуть перемогу. Але вийшло зовсім не так, як гадалося. У чому вбачається причина? Мені здається, що київська та житомирська команди недооцінили своїх суперників.
Що стосується столичного матчу, то «Карпати» мали особливий настрій, тим паче що перед цим вони виграли у двох поєдинках поспіль. Отже, мотивація у львів’ян була високою. Видно, що в їхній грі вже є якийсь малюнок, і грали вони з більшим прагненням до перемоги, ніж «Динамо».
Якщо ж говорити про «Верес», то він боровся з житомирською командою, виходячи зі свого турнірного становища. Рівняни перебували за крок від зони перехідних матчів, і це змушувало їх дбати про результат. У виїзному матчі з такою командою, як «Полісся», одне набране очко — це, безумовно, досягнення.
— На відміну від «Динамо» та «Полісся», дует лідерів — «Шахтар» і ЛНЗ — дружно записали до свого активу перемоги з однаковим рахунком 3:0. Яка перемога вас більше здивувала — «гірників» на умовно домашній арені у Львові над «Рухом» чи черкащан у виїзному матчі над «Кривбасом»?
— Звісно ж, ЛНЗ у Кривому Розі. Я чомусь думав, що буде бойова гра з невеликою кількістю голів. Хоча б тому, що на тренерських містках обох команд стоять фахівці, підопічні яких не надто розкриваються — Патрік ван Леувен і Віталій Пономарьов. А тут вийшло так, що багато голів — і всі в одні ворота. Повторюся: я цього не очікував.
— Останнім часом дедалі частіше доводиться переконуватися в тому, що тренерська майстерність Віталія Пономарьова дозволяє його командам демонструвати стабільну гру та результати.
— Так і є. У Пономарьова зараз хороша команда, і футбол у її виконанні цікавий і змістовний. Не те, що було раніше.
— Увага вболівальників у минулому турі була також прикута до матчу в Ковалівці, де зустрічалися «Колос» і «Металіст 1925». Чи можна вважати «суху» нічию позитивним результатом для амбітної харківської команди, яка бореться за одну з почесних позицій у чемпіонаті?
— Ні, звісно. Адже «Металіст 1925» ставить перед собою серйозні завдання. Саме тому вважав, що харків’яни зуміють взяти максимум очок, але… Якщо говорити про саму гру, то в ній зійшлися дві цікаві команди. Звідси й результат. Це той випадок, коли можна сказати: «Ніхто не хотів помирати». (Сміється).
— Нічийний результат, але з рахунком 3:3, був зафіксований у Кропивницькому, де зустрічалися «містяни» — «Полтава» та «Олександрія». Як вважаєте, які метаморфози допомогли полтавцям урятувати одне очко в зустрічі, перший тайм якої завершився на користь гостей із перевагою у два м’ячі?
— Після матчу сам головний тренер олександрійців Володимир Шаран сказав, що команда розбалансована і їй важко виявляти всі необхідні якості. Раніше за нього якщо «Олександрія» забивала один м’яч, то можна було вважати, що це вже перемога. А тепер — інакше.
Чесно кажучи, я навіть не думав, що за рахунку 3:0 на користь гостей усе може настільки змінитися. Олександрійська команда мала солідну гольову перевагу, гра давалася їй легко. Навіть коли полтавець Дорошенко забив м’яч «у роздягальню» і рахунок став 3:1, я все одно був переконаний, що «Олександрія» візьме свої три очки. Однак цього не сталося. Що це було — збіг обставин, фарт чи розслабленість футболістів команди гостей, які, можливо, відчули впевненість і недооцінили суперника? Не знаю. Але пропустити за дванадцять хвилин два м’ячі в розпал другого тайму… Це справді якась метаморфоза.
— Аналогічний рахунок був і в поєдинку «Оболонь» — «Зоря». Що скажете про цю дуель?
— Взагалі-то я думав, що «Зоря» «пивоварів» обіграє. Адже за майстерністю та наявністю легіонерів луганська команда ніби виглядала в цій парі сильнішою. Тож навіть важко сказати, чого саме команді Віктора Скрипника не вистачило. Мабуть, упевненості та наполегливості.
«Зоря» натрапила на серйозний спротив з боку «Оболоні». Київська команда непогано виглядала і зуміла врятуватися наприкінці матчу, звівши його внічию. Слід сказати, що «Оболонь» на своєму полі нерідко підносить сюрпризи. «Пивовари» — молодці. Граючи без легіонерів, вони б’ються і набирають очки. Варто їм отримати в незіграному матчі з «Олександрією» три пункти — і вони перемістяться до «десятки».
— Цікаво було спостерігати і за матчем двох дебютантів Прем’єр-ліги — «Епіцентра» та «Кудрівки», адже на момент очної зустрічі обидва перебували в зоні перехідних ігор. Перемога кам’янчан завдяки одному голу є закономірним підсумком?
— Гра була нічийною. Однак усе змінила помилка кудрівчанина Морозка. Він втратив м’яч на підступах до воріт, після чого і стався гол. Дай іспанському легіонеру Рохасу разів десять так пробити — і він, можливо, не заб’є. А так забив — і визначив долю матчу. Можна сказати, що гра була до гола.
Хоча якщо оцінювати «Кудрівку», то за грою вона ніби домінувала, виглядала симпатичніше. Однак, попри чисельну перевагу, коли починаючи з 56-ї хвилини вона отримала можливість грати в більшості, здобути дивіденди все ж не вдалося. У цій ситуації дивує вчинок того ж Рохаса. Забивши м’яч і знаючи, що в тебе вже є одна жовта картка, не слід знімати з себе на радощах футболку. Необхідно тримати свої емоції в руках. Тим паче що до виходу на заміну готувалися кам’янчани Супряга з Ковальцем. Виходить, з одного боку Рохас «витягнув» свою команду, а з іншого — підвів. Адже понад 35 хвилин «Епіцентр» змушений був думати про те, як уберегти переможний рахунок і не пропустити.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
