Свято весни і краси - ...усміхнувшись!

Так, повіяло весною... Бо вже і весна! І це змушує замислитися, бо і хотілося б свято весни і краси зустріти – ну, хоч трохи... усміхнувшись! Хоч і проблем цілком вистачає... Хоч і гострота цих проблем поки що не зменшується. Починаєш гортати написане і... о диво... довго шукати загалом і не доводиться.

Тема краси?! О, це завжди актуально... І напередодні свята. І у більш прозаїчні моменти.

До речі - про красу...

Підкажуть серце й інтелект

Ще й так схвильовано і дзвінко –

Хоч це не пристрасті… об’єкт…

Але ж… ну, дуже гарна жінка!

У мить, коли гіркі досади –

Краса ця… може врятувати.

Нелегко вижити і у спокійні часи, і коли, так би мовити… завирувало! Жіноча турбота – це ж… неабиякий факт! Хоча і вона, як і будь-що у світі, є усе ж чимось неоднозначним.

Берегти

Казала Миша – з болем в серці!

Казала не без гіркоти:

– Миша – сама убережеться!

Кота?! Потрібно берегти...

Та і самі жінки потребують уваги. Що усе ж спостерігається не завжди. Та і це зрозуміла річ – зайві нервування… надмірні перевантаження – і фізичні, і моральні… Та і епоха, що нам випала… усе ж непроста!

Такий ловелас

Завжди, бач, у кипінні справ.

А дійсність – гостра, ніби лезо.

Прагматик… чорт би його взяв!

Кіндрат?! Звик мислити тверезо…

То ж і кума: – Оце якраз…

І далі, ніби й не сердито:

– Такий ви, куме, ловелас…

Якщо вам – хоч сто грам налити!

Живемо у стрімкі і непередбачувані літа. Коли саме креатив і може і вирішити існуючі проблеми, і врятувати від їх найбільш болючих аспектів. А креатив у жіночому виконанні – ну, що ви... ще й досі по-справжньому не оцінений!

Щодо... придбати

А це таки бентежить душу,

Хоч і поглянуть мимохіть.

Проблеми є… і давні дуже –

І треба з ними щось робить!

Бо добре зна – і що, і звідки…

То ж і розпитує Лаврін:

– Вас не беруть усе ж, сусідко –

Ну, консультантом… у кабмін?!

Коли хвилюється, Килина –

Ніби тоненьке деревце…

– Та, може, я і справді ж… міна –

Кабміну все ж навіщо це?!

Лаврін спокійно і без крику

Слова, де щира правда вся:

– Талант у вас… ще й превеликий –

Щодо… придбати порося!

А хоч, бува, і вистачає хмар, та сонечко – усе ж з’являється… Аби заспокоїти і зігріти. А особливо у… переповнені сонцем весняні дні! А вони вже настають.

То це - не сварка...

Терпіння… Крапельку – терпіння!

Бо і не все у нас… о’кей.

Бува, доходять до кипіння

Найспокійніші між людей!

Рознервувавшись мовить Ліда,

Бо стільки вражень і сум’ять:

– Ти ж чуєш… сваряться сусіди!

О Боже… як вони кричать…

І крик, і вереск, і образи…

І слів роз’ятрений потік…

Та і такі квітучі фрази,

Що хоч записуй у словник!

Але ж упевнено Микита

Слова… ну, може, трохи злі:

– Коли ще й посуд не побитий,

То це – не сварка взагалі…

А чоловіки – аж ніяк не ангели… І жінки це усвідомлюють. Особливо коли подивляться на цю животрепетну проблему – абсолютно тверезим поглядом!

Що ж зробиш

Спитайте файну даму... дерезу!

То й скаже вам: – Ну, це таке кіно...

Цап гроші програє у козино,

Та витратив би краще... на Козу!

І згодяться усі не без журби:

– Що ж зробиш, як такі вони... цапи!

Бо і зрозуміти таку трепетну істоту, як сучасна жінка... ну, це ж не всім під силу! Тут глибокі психологічні знання потрібні. А звідки ж вони візьмуться?! Коли чоловіки бувають і украй засмиканими, і ущент перевтомленими.

Не розуміють

Коза і мовить: – Ме-ке-ке!

Та, друзі, що ж воно таке?!

І додала не без журби:

– Які ж зануди… ці цапи!

Вони ж… це б їм сто соту клізму…

Не розуміють фемінізму!

А жінки – надзвичайно ефективна сила, що сприяє нелегкому суспільному поступу! І чоловіки завжди готові їм допомогти у цьому.

Аби вовків...

Оце таке стрімке есе –

Потужне, мов цитата…

Цап хоч травичку і гризе,

А все ж… звик пильнувати.

Хіба ж не викличуть сльозу

Ті сумніви, яких немало.

– Кого куруємо?!

– Козу…

Аби вовків не зобиджала!

Та і взагалі свято весни і краси слід зустрічати – усміхнувшись! Що ми, власне кажучи, і намагаємось робити.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости