Так, повіяло весною... Бо вже і весна! І це змушує замислитися, бо і хотілося б свято весни і краси зустріти – ну, хоч трохи... усміхнувшись! Хоч і проблем цілком вистачає... Хоч і гострота цих проблем поки що не зменшується. Починаєш гортати написане і... о диво... довго шукати загалом і не доводиться.
Тема краси?! О, це завжди актуально... І напередодні свята. І у більш прозаїчні моменти.До речі - про красу...
Підкажуть серце й інтелект
Ще й так схвильовано і дзвінко –
Хоч це не пристрасті… об’єкт…
Але ж… ну, дуже гарна жінка!
У мить, коли гіркі досади –
Краса ця… може врятувати.
Нелегко вижити і у спокійні часи, і коли, так би мовити… завирувало! Жіноча турбота – це ж… неабиякий факт! Хоча і вона, як і будь-що у світі, є усе ж чимось неоднозначним.
Берегти
Казала Миша – з болем в серці!
Казала не без гіркоти:
– Миша – сама убережеться!
Кота?! Потрібно берегти...
Та і самі жінки потребують уваги. Що усе ж спостерігається не завжди. Та і це зрозуміла річ – зайві нервування… надмірні перевантаження – і фізичні, і моральні… Та і епоха, що нам випала… усе ж непроста!
Такий ловелас
Завжди, бач, у кипінні справ.
А дійсність – гостра, ніби лезо.
Прагматик… чорт би його взяв!
Кіндрат?! Звик мислити тверезо…
То ж і кума: – Оце якраз…
І далі, ніби й не сердито:
– Такий ви, куме, ловелас…
Якщо вам – хоч сто грам налити!
Живемо у стрімкі і непередбачувані літа. Коли саме креатив і може і вирішити існуючі проблеми, і врятувати від їх найбільш болючих аспектів. А креатив у жіночому виконанні – ну, що ви... ще й досі по-справжньому не оцінений!
Щодо... придбати
А це таки бентежить душу,
Хоч і поглянуть мимохіть.
Проблеми є… і давні дуже –
І треба з ними щось робить!
Бо добре зна – і що, і звідки…
То ж і розпитує Лаврін:
– Вас не беруть усе ж, сусідко –
Ну, консультантом… у кабмін?!
Коли хвилюється, Килина –
Ніби тоненьке деревце…
– Та, може, я і справді ж… міна –
Кабміну все ж навіщо це?!
Лаврін спокійно і без крику
Слова, де щира правда вся:
– Талант у вас… ще й превеликий –
Щодо… придбати порося!
А хоч, бува, і вистачає хмар, та сонечко – усе ж з’являється… Аби заспокоїти і зігріти. А особливо у… переповнені сонцем весняні дні! А вони вже настають.
То це - не сварка...
Терпіння… Крапельку – терпіння!
Бо і не все у нас… о’кей.
Бува, доходять до кипіння
Найспокійніші між людей!
Рознервувавшись мовить Ліда,
Бо стільки вражень і сум’ять:
– Ти ж чуєш… сваряться сусіди!
О Боже… як вони кричать…
І крик, і вереск, і образи…
І слів роз’ятрений потік…
Та і такі квітучі фрази,
Що хоч записуй у словник!
Але ж упевнено Микита
Слова… ну, може, трохи злі:
– Коли ще й посуд не побитий,
То це – не сварка взагалі…
А чоловіки – аж ніяк не ангели… І жінки це усвідомлюють. Особливо коли подивляться на цю животрепетну проблему – абсолютно тверезим поглядом!
Що ж зробиш
Спитайте файну даму... дерезу!
То й скаже вам: – Ну, це таке кіно...
Цап гроші програє у козино,
Та витратив би краще... на Козу!
І згодяться усі не без журби:
– Що ж зробиш, як такі вони... цапи!
Бо і зрозуміти таку трепетну істоту, як сучасна жінка... ну, це ж не всім під силу! Тут глибокі психологічні знання потрібні. А звідки ж вони візьмуться?! Коли чоловіки бувають і украй засмиканими, і ущент перевтомленими.
Не розуміють
Коза і мовить: – Ме-ке-ке!
Та, друзі, що ж воно таке?!
І додала не без журби:
– Які ж зануди… ці цапи!
Вони ж… це б їм сто соту клізму…
Не розуміють фемінізму!
А жінки – надзвичайно ефективна сила, що сприяє нелегкому суспільному поступу! І чоловіки завжди готові їм допомогти у цьому.
Аби вовків...
Оце таке стрімке есе –
Потужне, мов цитата…
Цап хоч травичку і гризе,
А все ж… звик пильнувати.
Хіба ж не викличуть сльозу
Ті сумніви, яких немало.
– Кого куруємо?!
– Козу…
Аби вовків не зобиджала!
Та і взагалі свято весни і краси слід зустрічати – усміхнувшись! Що ми, власне кажучи, і намагаємось робити.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
