Мені дуже імпонує, що тема можливого залучення легіонерів до лав національної збірної викликала таку широку дискусію.
На мою думку, це ознака демократії, та прагнення до здорового суспільства, коли йде дискусія на рахунок важливих питань, або питань, які не мають однозначно бачення. Кожна людина може висловити свою думку.
Скільки вже було написано і проговорено, що все відразу не пригадаєш. Навіть, дехто вирішив чіплятися до визначення слів. Кожному своє.Насправді, все дуже просто. Є величезний міф, що провідні команди Світу не займаються так званою натуралізацією. Дійсно в Німеччині, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландах майже не має натуралізованих гравців. Причина дуже проста- кількість власних висококласних гравців вистачає для національних збірних. Їм нікого не потрібно натуралізовувати, тому, що власних гравців вистачає, і не кожен власний якісний гравець може потрапити до збірної. Іншими словами, їм просто натуралізація не потрібна
Ми самі переконалися, що збірна Франції чи Іспанії дуже просто може виставити два склади без особливих проблем для гри.
Але, коли дійсно є можливість залучити на проблемну позицію гравця, який зробить команду сильніше – ніколи не виникає проблем.
В 2006 році на ЧС в Німеччині проблемною позицією в збірної Іспанії був опорник. Іспанці особливо не думали і залучили бразильця з Вільяреалу Маркуса Сену. Зовсім нещодавно в Іспанії не вистачало кваліфікованих центрфорвардів, як наслідок – залучили іншого бразильця Дієго Косту.
Збірна Італії зараз переживає не кращі часи. В команді є два «оріунді» Едер та Тіаго Мотта . Обидва бразильці. На ЧС в 2006 році виграв золоті медалі аргентинець Мауро Каморонезі.
В командах –середняках теж немає особливо натуралізованих гравців. Припустімо, в Румунії, Чехії, Словаччині, Шотландії, Угорщині, Словенії. Це не тому, що вони цього категорично не хочуть, а тому, що рівень чемпіонатів цих країн дуже низьких, і високоякісних легіонерів там просто немає. І натуралізовувати просто немає кого.
А коли є така можливість – довго думати ніхто не буде. Приклад, Болгарії, де грають / грали бразильці, чи Польщі де грав Олісадебе – наглядні.
Хорвати, для прикладу, без проблем залучили до своєї команди бразильців Саміра та Едуардо . Потрібно розуміти, що хорвати дуже національно свідомі люди, і свого часу – вони пройшли величезний тест на право на власне існування. І ця тема не мала такого розголосу.
Насправді, в складі збірної грали вже натуралізовані гравці. І нічого такого не сталося. Від того, що грали за збірну Едмар, Алієв, Мілевський, Бахарев, Серебренніков, Кормільцев, Девіч любити її менше не стали.
Я не за те, щоб кожному бажаючому видавати український паспорт. Потрібна точечне залучення гравців. Наприклад, не маю нічого проти Тайсона, який може зіграти на всіх позиціях в атаці. Це актуально, тому, що за нашими лідерами Ярмоленком та Коноплянкою на "крилах атаки" немає нікого. Тільки не потрібно розповідати, що Олег Анатольєвич в 33 вийде і всіх порве. Тайсон може зіграти і на позиції центрального атакуючого гравця, де в збірній взагалі немає нікого, в Металісті бразилець часто грав на вістрі атаки.
Можливо, Даніло Сілва, тому, що за спиною Федецького не має нікого. В центрі захисту в нас за парою Хачеріді – Ракицький особливої підтримки не має. Кучер вже почав здавати, а Пілявський майже немає ніякого досвіду.
Натуралізація – можливість теоретично стати збірної України сильнішою. Не бачу в цьому нічого страшного, особливо в руслі проблем з креативними гравцями
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости