Це футбол?

Пам’ятаєте у Шевченко: «Я не нездужаю, нівроку, а щось такеє бачить око. І серце жде чогось. Болить…» Це він мабуть писав про футбол в нашому чемпіонаті, яке носить незрозумілу, але, кажуть, красиву назву Favbet Ліга.

Якби ж вчора зразу після гри Динамо з Олександрією не став дивитись гру МЮ з Ліверпулем, то мабуть би такого поста б не написав.

Але ж друзі, як можна коментувати убогість? Убогість думки, убогість тактики, убогість стратегії, убогість гри… Для того, щоб дивитись наш чемпіонат, щоб люди ходили на стадіон в першу чергу необхідно під страхом розстрілу заборонити провайдерам інтернету транслювати чемпіонати футбольних топ-країн, а показувати, допустимо, чемпіонат Ефіопії чи Антарктиди, в крайньому випадку. Тому, що після перегляду матчів АПЛ, Ла Ліги, Бундесліги та й французького і італійського чемпіонатів дивить те, що ми називаємо футболом УПЛ, можуть тільки ті болільники, для яких футбол залишився останньою радістю або безбашенні фанати, яким необхідно випустити молодецький пар. Здається цікавіше обговорювати тему бійки двох президентів ФФУ (нинішнього й колишнього) та насолоджуватись сексуальними фото Ірини Морозюк і її еротичними розповідями, ніж дивитись український футбол у всій його красі...

Бо що говорити про вчорашню гру? Вигадувати щось про тренерський задумок, якого майже не видно на полі або чехвостити гравців, які нібито не зрозуміли тренерську думку, лаяти арбітра, який показав незрозумілий гірчичник Циганкову, або його вихваляти за те, що не злякався Павелко і не призначив пенальті в ворота киян за підкат ззаду Попова.

Єдине чим запам’ятається ця гра – це красивий гол Миколенко, який здається впіймав кураж після гри в збірній і перестав навішувати м’ячі в карний майданчик на голову дядька з прізвищем Авось. Та все ж Віталій, якого в команді звуть Коля, і вчора, і в грі за збірну часто помилявся в захисті і дозволяв себе пройти. Наприклад, як підказує статистика, його п’ять разів обігрували португальці, а вчора декілька разів оставляв з носом Лучкевич…

Гармаш, який вміє читати краще, ніж 90% прийшовших на зустріч з командою вболівальників (по словам капітана команди Сидорчука), вчора знову здивував своєю впертою грою без гри. В що вчора грав Денис, хто скаже? Так само й що він прочитав, бо вміти читати й прочитати хоча Тореадорів з Васюківки, не кажучи вже про зачитаного Ден Брауна, це суть дві різні речі.

Між вміти читати й прочитати - велика різниця. Так як й між дивитись телевізор й думати біля телевізора. Ніхто не зробив для дебілізації українців більше, ніж Вечірний квартал. Різним соловйовым та кисельовим з РосТВ далеко до них. До тих пір поки ми будемо дивитись той самий квартал, а не Діскавері, то ми будемо отримувати 73% голосів за будь кого, хто скаже "Я дам вам" замість "Будемо працювати". Теж саме й з футболом. То тих пір поки нас будуть годувати шоу типа вечірний футбол, профутбол й різними плітками, а не вчити "чому " й "як", до тих пір ми будемо дивитись не футбол, а квазіфутбол й бити один одно як блогами й коментарями, так і фізично, як дикуни, що з'їли Кука...

А що сказати про Соля? Єдине що необхідно відмітити, це його старання. Так він дуже старався, але всі його дії чомусь не співпадали по фазам з діями команди.

Мені здається, що Шаран вчора якимось чином здогадався як буде грати Динамо й відмовився від автобуса. Олександрійці намагалися накривати динамівців високим пресингом, що часто них виходило. Так, олександрійці нарвались на дивовижну контратаку Миколенко, але все ж не здавались і не здавались поки були сили. Динамо повністю заволоділо ініціативою десь тільки після 60-ої хвилини. Але й тоді місцяни намагались хоч щось зробити. І могли зрівняти рахунок. Слава богу, що пронесло.

Мені здається, що Динамо явно, як свіжого повітря, не вистачає творчості в атаці. Причому творчості не типу «віддай Циганкову - він розбереться», а креативу від тренера, заздалегідь прорахованого, обговореного і прийнятого до виконання. Кожний гравець повинен знати де він має находитись і що робити в тому чи іншому випадку. Це повинні втовмачити в голову кожному гравцю тренери. Але ж цього немає. Й бігають хтозна де той же Соль з Гармашем, а де Пена знає лише одне – свою ліву ногу. Тому й читає вміла команда гру Динамо як відкриту книгу. Динамо перемагає поки не за рахунок заздалегідь розробленого плану, як це робила команда Лобановського, а за рахунок індивідуальних якостей гравців та завдяки їх кращій фізичній підготовці .

Все досить, а то Остапа понесе…

З повагою,
Скіф.

P.S. Єдиний промінь світла в безмежній темряві нашого футболу – наша збірна...

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости