Добрий день, друзі. Вчора був вельми задоволений черговим загоном цуцика у буду. Але була і крапля дьогтю. Виконання гімну держави гравцями і тренерським штабом маріупольців. Вбиває те, що і досі повно людей, які живуть наче в тумані. З промитими мізками впродовж 70- ти років, як доктор Комаровський (що вважає наскрізь коррумповану систему медицини останніх 70-ти років ідеальною) і моляться на ідеї великого Совка.
Вбиває те, що люди не зрозуміли, через що виникла війна і що роз'єднання по мові, регіонам, вірі, відношенню до історії і через різне розуміння того, що відбувається і має лише одні ознаки і одну характеристику з боку міжнародного права, рано чи пізно знищить Україну. Знищить гарантовано і швидко, впродовж 10-15 років, якщо ми не змінимо своє ставлення з штучного на об'єктивне, навчившись мислити глобально, в ретроспективі всієї історії а не останніх 70-ти років, коли паперова ковбаса була гостовською і смачною, а фабрика "Скороход" єдиним постачальником взуття, яке не вбивало ноги до крові. В мене була велика надія на молодь. Але останнім часом вона трохи згасла. Згасла після виборів. Молодь, яка не здатна тверезо оцінити ситуацію і діє імпульсивно, не здатна нічого змінити. Як юрист, як волонтер і як військовий, я довго сміявся, почувши від пана кандидита в Головнокомандувачі з підрозділу "Юзік" , новий спосіб припинити визвольну та захисну (тобто за усіма канонами історії і віри - праведну) війну у "новітній" спосіб "ПРОСТО ПРИПИНИТИ СТРІЛЯТИ". Відповідно до діючих в Україні законів - це злочин. Злочин - відвести війська з позицій, без об'єктивної БОЙОВОЇ потреби (наприклад оточення). Злочин - ремонт підірваного іноземними загарбниками мосту бюджетом моєї родини. Злочин - просити пробачення у народу Донбассу, якого там лишилося з третину, після виїзду двох третин на мирну территорію України і який позвав іноземні війська в суверенну країну. Злочин, надати право легалізувати підрозділи в міліцію, які вбили народного депутата Рибака і добивали по кушерям і соняхам наших поранених, відрізаючи їм вуха і голови. Але надія ще жива. Я згадую іншу молодь, ставлячи свічку в роковини Голодомору і розумію, що надія ще не вмерла остаточно. Сьодні я згадую юних патріотів, що розклеїли листівки на свято Незалежності у Донецьку, про те, що вони - Україна. Я згадую уболівальників і фанатів Зорі, схоплених песиголовцями - сепаратистами і запертих на підвал. Я згадую уболівальників Шахтаря, яким дісталось під час охорони мітингу єдності з Україною в Донецьку ломами, арматурою, резиновими кулями і ножами, через що були загинувші. У них був свій майдан. Я згадую уболівальників і фанів Чорноморця І Металіста, які не пустили руцькомірну пошесть в Південні регіони країни і їх великій ХІТ про вождя усіх ватноголових. Я згадую фанів нашого славного Динамо і братнього Дніпра, які добровольцями загинули, захищаючи всіх стомлених на дівані. Ці люди - герої. Ці люди моя велика надія на спасіння, але боже, як їх мало. Більше тих хто накачує силіконом губи, одягає завужені штані і слухає кацапський репчік. Тих хто стомився воювати сидячі на дивані і волаючі - там "наші хлопчики" гинуть. Тих хто кричить кацапську гібридку що він "громадянин миру" і його дім там, де він є. Це логіка орди, а не Європи і Світу. Логіка кочових народів і циган - безбатьченків. Не було б колись вашого пращура - українця, не було б і вас. А пращури бились за цю землю. Так ось, цим, другим, цій молоді я хочу дещо нагадати.7 жовтня 2014 року Прихильники так званої "ДНР" вбили юного українського воротаря краматорського "Авангарда" Степана Чубенка. Хлопчина зник 23 липня 2014 року на залізничному вокзалі в Донецьку, після того, як приїхав з Києва. Лише 6 жовтня було знайдено тіло Степана, яке опізнала мати. Він був воротарем футбольного клубу «Авангард» (Краматорськ), він буж так званим "житєлєм Донбасу". Бойовики катували і розстріляли його за українську позицію. Вибили зуби. Порізали тіло. Потім мертвому відтяли голову. За те що він не приховував свого ставлення до цих подій. За те що висловив їм в обличчя, хто вони є. Його здали бойовикам подорожні сусіди в потязі. За стрічку кольорів нашого прапору на рюкзаку і за декламування гімну. Чуєте? Ви, маріупольські цуцики? Чуєте, стомлені на диванах? Зробили це Погодін, Москальов і Сухомлінов. Усі троє – вже колишні бойовики батальйону "Керч". Вони засуджені в Україні заочно і перебувають в базах Інтерполу. На вимогу України і Інтерполу кацапи вимушені були щось вчиняти. В окупованому Криму спочатку арештували і тоимали в СІЗО, а потім звільнили з-під арешту бойовика самопроголошеної "ДНР" Вадима Погодіна. Саме Погодін разом з поплічниками на Донбасі впритул розстріляв школяра Степана Чубенка, ВБИВЦЯ 16-РІЧНОГО ШКОЛЯРА ЧУБЕНКА НАХАБНО ПРОКОМЕНТУВАВ ТСН СВОЄ ЗВІЛЬНЕННЯ. "Хоч час у в'язниці провів і невеликий я, але провів його непогано". Де зараз Сухомлінов – невідомо. Москальова затримали в Росії, але теж відпустили. Україна вимагала екстрадиції. Але на захист бойовика Погодіна стали навіть депутати російської "Держдуми". Ось такі люди із своїм законом ведуть проти нас війну. Люди без Закону, без честі, без моралі. Люди, з якими наш президент збирається домовлятись шляхом припинення стрільби. Іними словами, склавши зброю. Я хочу запитати у тих, хто стомився на дівані, або виїхавших звідти, чому ви шкодите своїй країні? Чому ви не такі, як цей хлопець, голкіпер Авангарду? Чому ви кричите, що там гинуть " наші хлопчики" в той час як "хлопчики" не кричать і тримають окопи, бо це їх свідомий персональний вибір? Чому ви їм заважаєте? Я спробую вам відповісти - насправді ви боїтеся, що коли "хлопчики " закінчаться, то доведеться іти в окопи вам. Не бійтесь. Дайте нам, покі ми живі, не втратити честі. А вже потім, як нас не стане - здавайте Україну. Мертві сраму не імуть. Нам тоді буде байдюже. Я ниньки бачів в Ютьюбі ролік, де сепарська молодь донбацу біля памятника чи то Гіві чи то Моторилу читає вірші про те, хто приніс їм війну і жахнувся. В них так само промиті мізки. Совок знову повернувся ( а може і не уходив звідти?). Пройшло майже 6 років. Ті діти що там лишились, під впливом пропаганди і гібрідного насадження іншої, неукраїнської волі і спотвореної історії, виросли в україноненависників. В потенційних вагнеров і пригожиних, моторол і гіві, в тих хто буде нас підривати медом і труїти рибою. Це гангренозне утворення на тілі. Краще його видалити, ніж пробуватиприживлювати. Там не лишилось майже нікого і нічого українського, крім, можливо, розвідників і людей які не можуть вийти своїм ходом бо не мають куди. Всі інші бажають кінця цій державі. Якщо ви не хочете такого майбутнього собі і своїм дітям, своєму району, області, селу - не заважайте "нашім хлопчикам" робити їх роботу. Чуєш, Володимире Олександрови...чу? І на останок - моя відповідь молодим манкуртам із Лугандону - звідки насправді прийшла війна...
Відповідь молодим манкуртам із Лугандону.
Війна пришла з кацапами на танках
Спочатку на майдані, з ЕФ ЕС БЕ,
Коли переодягнуті "Іванки"
Стріляли разом з беркутом в ТЕБЕ
А потім, ненажерлива, прокралась,
За ввічливими вбивцями у Крим
І там вона за натовпом ховалась
За жінкою, чи за її малим
І знов війні здалося крові мало
Лише десятків декілька татар
І двох військових в нас вона забрала
На свій Москвой збудований вівтар
Тоді війна іще набралась люті,
Сліпої, злої, хижої, як ТАТЬ
І стала братовбивчою, по суті,
Бо нас сусіда - брат прийшов карать
Сказав нам він, що геть ми подуріли
Що є фашизмом наш свобідний рух
І ну стріляти градами щосили
Щоб витруїти з нас "хохляцький дух"
Ішли на нас нятягши облаштунок
Двунадесят народів із орди
Неситі на убивства і грабунок
Стяжателі чужой землі й води
Євреї - реконструктори, якути,
Чеченськії манкурти і мокся
Щоб в раші всі борги свої спокути
Зібралась звідти наволоч уся
І волею гебістьского чухонця
Песиголовця званого хуйлом
Пішли вони на захід ходу сонця
Осяяні ординським се орлом
І як колись давно Олег з Резані
Відірвані від корню байстрюки
Що все життя прожили у тумані
Дороги їм вказали до Ріки
Нема за гірше гаслами промитих
Чим яничари із дітей рабів
Вони беруться від батьків убитих
Вирощуються в вірі ворогів
Позбавлені і спадщини і мови
Без роду і без племені сини
Вони несуть своїм братам по крові
Кайдани від фундатора війни
Будують на кістках свого народу
Жертовники впадаючі у гріх
І потім колом водять хороводи
З прокльонами на родичів своїх
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 11
Загрузка комментариев
