Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу можливого майбутнього відомого українського півзахисника Євгена Коноплянки.
несенюк
-
14
Микола Несенюк: «Тепер Ротань як порядна людина просто зобов’язаний запросили Коноплянку до «Олександрії»
-
28
Микола Несенюк: «Чому Кучер не обурювався, коли арбітри регулярно призначали пенальті, висосані з пальця Красникова?»
Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу претензій головного тренера «Дніпра-1» Олександра Кучера щодо суддівства в матчі його команді против полтавської «Ворскли» (1:2) в 28-му турі чемпионату України.
«А пакупал ти єйо па савєцкім законам?
Ця фраза із класичної кінокомедії згадалася мені після того, як тренер “Дніпра-1” публічно обурився діями арбітра на матчі його команди проти “Ворскли”. Шановний Олександр Кучер заявив, що арбітр знищив всю роботу його команди впродовж сезону. Щоправда не уточнив яку саме роботу.
Дійсно, на грі з “Ворсклою” арбітр цілком професійно “придушив” “Дніпро-1”. Причому формально до жодної із “помилок” арбітра претензій бути не може. А славнозвісний VAR лише допоміг йому це зробити. Кому цікаво, можете подивитись відео, оперативно змонтоване працівниками “Дніпра” і люб’язно викладене для загального перегляду.
Та повернемось до тренера Кучера та його претензій. Як на мене він виглядав при цьому точно як “таваріщ Саахов” із згаданого кінофільму, який, коли пириперло, вимагав щоб за спробу купити наречену його судили “па нашим савєцкім законам”, на що отримав відповідь, винесену у заголовок.
Цікаво, чому справедливий Кучер не обурювався публічно коли арбітри регулярно призначали на користь його команди одинадцятиметрові, висосані з пальця Красникова? (Євген Красников — спортивний директор „Дніпра-1“, — прим.ред.) Навпаки — коли його про це публічно запитували, тренер “Дніпра-1” стверджував, що все було правильно. Не казав Олександр Кучер про те, що якби не ті пенальті, його команда боролася би тепер не з “Шахтарем” за перше-друге місце, а з “Кривбасом” та “Ворсклою” за п’яте-шосте.
Який висновок? Як на мене, наші об’єктивні, неупереджені та непідкупні футбольні арбітри діяли у повній відповідності до наших же футбольних законів. Яких саме? Запитайте у Олександра Кучера. Він знає. І не лише він», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
-
53
Микола Несенюк: «Ми змінились назавжди. І лише хамство гравців та тренерів «Шахтаря» залишилось таким самим»
Відомий журналіст Микола Несенюк — про характерну рису, причетну гравцям на тренерам донецького «Шахтаря».
-
Тенденція одначе, — казав герой старого анекдоту після того як четвертий олень, кинутий ним у море, потонув услід за першими трьома. Це ж саме сталося вчора з футбольною командою ФК «Львів», яка вже вчетверте (!!!) зникла з футбольної мапи України не залишивши по собі нічого окрім записів у протоколах матчів та рядків у турнірних таблицях.
-
Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу використання системи відеодопомоги арбітрам VAR у чемпіонаті України.
«Трохи здивували повідомлення про готовність українських футбольних клубів та інших небайдужих громадян здійснити масову закупівлю пересувних станцій системи VAR (відеоасистентів рефері) аби забезпечити більш об’єктивне суддівство футбольних матчів.
Коштує це задоволення недешево, а коли додати вартість обслуговування цих диво-машин, то складаються досить круглі суми. Виходить, що під час війни, коли люди віддають останнє або не останнє для придбання зброї та іншого обладнання нашої армії, конче необхідно витратити купу грошей на VAR.
Що ж таке сталося у нашому футболі, що йому вже не вижити без того VARу? Нічого особливого — футбольні арбітри знову пустилися берега витворюючи на очах публіки дива заради того, аби „допомогти“ кільком командам здобути очки, які ті не здатні виграти у нормальній спортивній боротьбі.
З десяток років тому почув від одного із власників українських пивзаводів простий рецепт виготовлення якісного пива. Для доброго пива, за словами того пивовара, потрібні лише дві речі — ячмінь і совість. Приблизно те ж саме можна сказати і про наш футбол. Ну навіщо прикриватися якимись „технічними проблемами“ коли арбітри відверто „тягнуть“ до перших місць кілька всім відомих команд вищої та першої ліги, власники яких прагнуть будь-що „випалніть задачу“. Це видно без усякого VARу! Регулярні одинадцятиметрові на користь претендента на чемпіонство вже навіть не смішні! І до чого тут VAR коли арбітр настирливо шукає і знаходить приводи „допомогти“?
Що цікаво — про необхідність VARу найбільше волають саме ті команди, яким регулярно надається суддівська „допомога“. Всі про це знають і спроби перевести стрілки з безсовісних арбітрів на недосконалість техніки переконують хіба що тих самих арбітрів та замовників їхньої „допомоги“. Здавалося, що може бути простіше аніж просто судити по совісті? Але ж так судити „нє інтєрєсна“. Інакше не лізли би всіма правдами і непраажами до числа тих арбітрів їхні діти і навіть онуки!
Чи можна з цим боротися і чи може допомогти VAR? На жаль, ні. Той, хто вклав у футбольну команду, скажімо, сто мільйонів, спокійно додасть до цієї суми ще пару мільйонів „на арбітрів“. Для надійності! Щоб інвестиції не пропали! І це проблема не лише нашого футболу. У світовому футболі на найвищому рівні все те ж саме, лише „працюють“ арбітри цього рівня набагато більш майстерно і витончено, не те що наші. Тому й не беруть наших туди.
Нічого, наші не пропадуть. Минулої осені почув від одного із молодих арбітрів що судити український футбол стає „нє інтєрєсна“, Що зусилля, витрачені на те, щоб потрапити у згадані арбітри, вже майже неможливо належним чином „відбити“. Здається, що становище на очах змінюється. У нашому футболі знову завелися гроші, яких вистачить і на VAR, і на арбітрів, які тепер „допомагатимуть“ кому треба не „вручну“, а за допомогою дуже дорогої апаратури.
А що із совістю? Колись бригадир на авторемонтному заводі казав мені малому, що на місці совісті вже давно виросло щось інше на три букви. Я тоді йому не повірив. Не знав, що три букви — це VAR!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
-
Відомий журналіст Микола Несенюк — про одну з проблем чемпіонату України при нинішньому складі його учасників.
-
Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу боротьби серед аутсайдерів поточного чемпіонату України.
-
Головним поєдинком не лише 24 туру, а всього поточного чемпіонату України з футболу, стане, як на мене, гра між «Дніпром-1» та «Металістом», що відбудеться сьогодні.
-
Відомий журналіст Микола Несенюк — про останні голи нападника «Дніпра-1» Артема Довбика.
«Складні часи нині у „Дніпра“, того що „1“. З одного боку команда вперше за багато років претендує на титул чемпіона України, з іншого — за рівнем гри „Дніпро-1“, що вже другий рік базується в районі українсько-словацького кордону, не настільки переважає решту учасників змагань.
Саме тому у „Дніпрі-1“, схоже, увімкнули „режим Мессі“. Згадайте як організатори останнього Кубку світу тягнули за вуха до титулу команду Аргентини — п’ять останніх матчів цієї команди починалися з одинадцятиметрових на її користь, які забивав Ліонель Мессі. Ну як тут не стати чемпіоном?
Щось подібне сталося із „Дніпром-1“, який після поразки від „Зорі“ втратив потенційне лідерство у чемпіонаті України. У двох наступних іграх арбітри настійливо шукали і врешті знаходили момент аби призначити одинадцятиметровий на користь „Дніпра“, які реалізував Артем Довбик. Цей потужний форвард останнім часом, перепрошую за каламбур, вже задовбався забивати ці пенальті чи не у кожній грі.
І все було би добре, якби „режиму Мессі“, увімкнутому нашими арбітрами для Довбика, не заважав такий самий режим, увімкнутий для „Шахтаря“, який теж вже не здатний обіграти „Колос“ без одинадцятиметрового, із розряду тих, які треба дуже добре шукати.
Не подумайте що я маю щось проти наших кришталево чистих арбітрів, чи не менш кришталевих менеджерів „Дніпра-1“ чи „Шахтаря“. Навпаки — я тішуся з арбітрів, які вийшли на найвищий рівень, вигадуючи пенальті для Довбика не гірше аніж найкращі арбітри світу вигадували пенальті для Мессі.
Таким чином половина справи зроблена — залишилось лише аби Довбик грав як Мессі. Із цим, як виглядає, будуть певні проблеми — це вам не одинадцятиметрові придумувати!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
-
Гадаю, що немає серед нас таких, хто не бачив би старих гастрономів часів СССР, приватизованих колись «трудовими колективами», а тепер напіврозвалентх, перетворених на «розливайки» та розібраних на шматки не дуже успішними арендаторами. Колись, на початку дев’яностих, продавцям, товарознавцям, вантажникам, бухгалтерам, комірникам, прибиральницям, сторожам та іншим співробітникам цихтгастроноива була надана можливість самим розпоряджатися торговим закладом, торгувати і отримувати прибуток. Але практично ні у кого з цього нічого не вийшло.
