Екс-футболіст донецького «Шахтаря Олександр Сопко розповів, що думає про перспективи призначення головним тренером його колишнього клубу нинішнього наставника.Дніпра-1 » Ігоря Йовічевіча.
Олександр Сопко— Думаю, що Йовичевіч на сьогодні — це найоптимальніша кандидатура для «Шахтаря», з двох причин.
Перша — він тренер, який працював в України, інтегрований в український футбол, знає його слабкі та сильні сторони, знає рівень команд, футболістів, відповідно, бачить резерви кожного клубу.
Друга причина - він ментально нарівні, можливо, з Луческу готовий працювати в нинішніх екстремальних умовах. По-перше, тому, що він також десь пережив війну в 90-х, у колишній Югославії. По-друге — Йовичевіч вивчив мову, йому простіше розуміти футболістів, донести їм свої думки, він усвідомлює ступінь нинішніх труднощів і, напевно, готовий переживати їх разом з командою, зі країною і йти до кінця.
Ну і третя причина — Йовичевіч таки потребує зміни вагової категорії, бо амбіції вже давно змушують його вийти на новий рівень складнощів, потенціалу та перевірити себе в топ-клубі. Все разом робить кандидатуру Йовічевіча оптимальною. Єдиний момент — це юридично-етичне питання, які у нього прописані стосунки в контракті з «Дніпром-1», плюс він там зробив хорошу роботу, у команди з'явилися перспективи, у тренера хороші відносини з футболістами, його люблять уболівальники. Відповідно, кинути своє дітище йому напевно буде непросто, як і будь-якому тренеру.
— Наскільки легко Йовичевічу у разі призначення працюватиме без легіонерів, тим більше, що все йде до того, що чемпіонат так чи інакше, але максимально проходитиме на території України, а значить, як уже зазначив раніше Сергій Палкін, розраховувати максимально доведеться на українських футболістів?
— Я не пам'ятаю якийсь клуб, в якому він працював, щоб Йовічевіч ставив умови роботи з легіонерами, з дорогими гравцями, зірками. Він завжди відштовхувався від системності в роботі, від командної гри, від виконання структури гри, її організації.
В першу чергу їм завжди пред'являлися вимоги до дисципліни, до виконання функцій, незалежно від того, легіонер ти або місцевий гравець. Звідси і приходив результат, у нього були команди, які грали в сучасний футбол. Зразки цього сучасного футболу ми побачили в «Дніпрі-1» - збалансованість, контроль м'яча, гра з високим пресингом, при необхідності також оборонна, в'язка, але при цьому дуже інтенсивна, з великою кількістю єдиноборств, руху і, одночасно, правильних тактичних схем.
Тому, можливо, тут Йовичевіч і дасть якраз «Шахтареві» те, чого команді не вистачало і чого не змогли дати попередні тренери — більше гри без м'яча, більше інтенсивності, більше швидкості, як з м'ячем, так і без м'яча. І найголовніше — більше боротьби, як у чужих воріт, так у центрі поля та у своїх. Ну і поліпшення рівня гри один в один. На мій погляд, це той резерв, який «Шахтар» може реалізувати і за допомогою наших українських футболістів.
— Не буде навіть у цій ситуації Йовичевіч відчувати додатковий тиск, адже при всіх його зазначених плюсах поки що він як тренер з нашими клубами нічого особливо серйозного не досяг, якщо не вважати третє місце в нинішньому незакінченому сезоні, де дніпряни реально претендували? Тим більше, що, незважаючи на всі складнощі нинішнього періоду, максимальні завдання перед «Шахтарем» все одно ставитимуться.
— Будь-який тренер, який працює без тиску, приречений на певну деградацію. Цей тиск, навпаки, має його якось стимулювати. Адже всі розуміють, що той футбол, який зараз буде в Україні, нагадуватиме свого роду птицю з підрізаними крилами — можеш злетіти, можеш не злетіти, можеш полетіти недалеко. Ніхто нічого спрогнозувати не може, ми вперше у своїй історії потрапляємо в таку ситуацію.
Тому я не думаю, що тиск уболівальників чи керівництва буде зведений до принципу: «Дай результат і все». Думаю, що воно великим буде в плані постановки гри — буде щось нове на відміну від попередніх періодів, чи будуть елементи справжнього якісного пресингу, чи буде те, до чого звівся сучасний футбол— вмінню контролювати м'яч і вмінню пресингувати.
Так, на жаль футбол став у більшою мірою схематичним, передбачуваним акцент більше робиться на надійність. Але якщо займатися тільки контролем м'яча, то шансів на успіх не буде, а ось пресингом займаються зараз всі провідні клуби, сповідують провідні чемпіонати. І якщо у своїй грі «Шахтар» зробить крок у розвитку в цей бік, то думаю, що навіть результат, якщо він не буде ідеальний, все одно піде на друге місце. Знову ж— тиск на Йовичевича буде в тому, що він може дати команді в плані нової гри, нових принципів. У разі успіху в цьому напрямі навіть не найкращий результат відійде на другий план.
Євген Савчук
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар