Минулого тижня ЗМІ, порадівши клубному успіху Андрія Луніна, продовжили обговорювати підсумки 33-го чемпіонату України, але левову частку уваги все ж таки приділили підготовці нашої збірної до Євро-2024, яке стартує незабаром.
А початок нового тижня подарував нам ще один приємний факт — у понеділок головний тренер національної команди Сергій Ребров відзначив свій 50-річний ювілей!
Вітальними заголовками та привітаннями на адресу іменинника від ранку майоріли більшість футбольних видань, зокрема й офіційний сайт київського «Динамо», в якому 9-критний чемпіон України Ребров провів, безсумнівно, найкращі роки своєї активної кар’єри і з яким виграв свої перші титули вже як тренер.
Нині ж він узяв на себе відповідальність за відтворення піраміди збірних України, безпосередньо керуючи підготовкою нашої головної команди до чемпіонату Європи 2024 року. До слова, у символічному тренерському топі цього турніру Сергій Станіславович — один із наймолодших наставників (7-й із 24-х).
Фінальну частину Євро цього разу, як відомо, приймає Німеччина, контрольним поєдинком із представниками якої підопічні Реброва і відкривають у понеділок вирішальний етап тренувальних зборів.
УПЛ: цікаві цифри і факти
Тим часом у неділю сформувався остаточний пул команд української Прем’єр-ліги на сезон-2024/25: «Оболонь» і «Верес» відстояли свою прописку в еліті, перемігши, відповідно, третю та четверту команди Першої ліги — «Лівий берег» (1:0, 1:1) і «Епіцентр» (1:1, 3:1).
На думку преси — все по справі. «Оболонь» змусила шанувальників злегка понервувати, але взяла своє на досвіді, перевершивши «лелек» насамперед у силовій боротьбі. «Верес» же і зовсім нокаутував суперника в матчі-відповіді, ще до перерви відправивши в його ворота три м’ячі.
Поєдинок у Рівному став досить ефектним акордом під завісу чергового клубного сезону. Все-таки голи — це те, що прикрашає футбол. А як зазначають ЗМІ, підбиваючи підсумки турніру УПЛ, з результативністю в ній знову було досить скупо.
«Загальна результативність чемпіонату залишилася практично на тому ж рівні, що й минулого сезону. Команди загалом забили 597 голів проти 587 — у сезоні-2022/2023. Середня результативність чемпіонату-2023/2024 становила 2,488 гола за матч проти 2,445 рік тому», — наводить статистику Sportarena.com (27.05.24) .
Характерний штрих: найпопулярніший рахунок турніру УПЛ — 1:0. Такі цифри на табло фіксувалися 49 разів (20,5 відсотка матчів). При цьому лише дві команди забивали в середньому понад два м’ячі за гру — це «Динамо» (72 голи в 30-ти матчах), чий молодий форвард Владислав Ванат із 14 точними ударами виграв суперечку бомбардирів, і «Шахтар» (63).
«Не дивно, що в топ-10 найкращих бомбардирів можна побачити ще двох представників „Динамо“ (Віталія Буяльського та Андрія Ярмоленка), а в топ-20, окрім них, фігурують ще двоє (Назар Волошин і Володимир Бражко), — справедливо підмічає сайт „Террикон“.
До речі, Ванат — поза конкуренцією також за середнім показником за матч (0.52 голи). З найкращими європейськими показниками це не порівняєш, але в Україні ніхто більше не зміг подолати позначку 0.50» (Terrikon.com, 28.05.24) .
Ім’я Ваната, тим часом, фігурує ще в кількох рейтингах. Зокрема, динамівець на пару з гірником Олександром Зубковим став найкращим асистентом чемпіонату. За системою «гол плюс пас» у Ваната вийшло 14+7 — непоганий ККД як для 27-ми зіграних матчів.
Крім того, 22-річний Владислав став ще й лідером сезону за вирішальними голами, які принесли його команді перемоги.
«Форвард „Динамо“ забив 6 переможних м’ячів і цим фактично приніс своїй команді 18 очок. На три пункти відстали від Ваната лідери атак „Шахтаря“ та „Дніпра-1“ Данило Сікан та Олександр Філіппов», — читаємо на сайті Sport.ua (29.05.24).
З огляду на те, що і рік тому Ванат, який тоді тільки набирав досвід на дорослому рівні, показав досить результативну гру (12 м’ячів), можемо стверджувати, що в «Динамо» виріс черговий забивний форвард. Підтвердження чому — його виклик до головної команди країни для підготовки до Євро-2024.
Таким чином, слід віддати належне систематичній роботі клубної Академії киян, вихованці якої 2024 року ще й повернули собі титул чемпіонів країни серед 19-річних.
Так, журналіст Сергій Тищенко, який минулого тижня детально розібрав успіх підопічних Ігоря Костюка, цього разу акцентував увагу на тому, що позиція висунутого форварда довгий час була дуже актуальною для основи столичного клубу. Але тепер, вважає він, цю проблему, судячи з усього, знято.
«Школа „Динамо“ виростила двох володарів „Золотого м’яча“ — Олега Блохіна та Андрія Шевченка. Важливо, щоб ці традиції продовжувалися», — пише Тищенко (Dynamo.kiev.ua, 28.05.24).
«Зараз Владислав Ванат став найкращим бомбардиром чемпіонату України. Дуже добре, що він цього сезону виграв цей титул. Причому виграв із великим відривом. Я розумію, що показники не найвищі. Якби реалізував свої моменти, то було б більше голів. Упевнений, що наступного сезону так і буде» (Dynamo.kiev.ua, 28.05.24) .
Ще одна цікава і показова викладка щодо сезону пов’язана з тим, як змінилися турнірні показники команд за два роки. «Шахтар», припустимо, залишився на своєму рівні, набравши 72 очки (рік тому було 71). «Зоря» і «Дніпро-1» явно провалилися, недорахувавшись порівняно з попереднім сезоном відповідно 32 і 15 очок. Натомість найбільший приріст показали «Рух» (+17), «Кривбас» (+16) і «Динамо» (+9).
Журналіст сайту Sport.uа Юрій Ляховецький, який відповідає за статистику, звертає увагу також на ті команди, тренери яких найкраще використовували заміни. Загалом на рахунку «джокерів» 100 забитих м’ячів.
«Найчастіше вражали ворота суперників резервісти „Шахтаря“ — 14 голів, ЛНЗ, „Полісся“ — по 12 та „Руху“ — 10. Найкращимибомбардирами чемпіонату серед джокерів стали Ілля Квасниця („Рух“) та Владислав Наумець (ЛНЗ) — по 4 м’ячі» (Sport.ua, 29.05.24) .
А журналіст газети «Вболівальник» Роман Славенко підкреслює, що цього сезону було зафіксовано дуже велику кількість тренерських відставок:
«В 11-ти із 16-ти клубів, а в деяких і по кілька разів за чемпіонат, змінилися керманичі команд. Цікавий феномен нашого футболу, який заслуговує на окрему розмову в майбутньому» (Bolel-ik.com.ua, 29.05.24).
Не всім командам тренерські рокіровки пішли на користь. Приміром, «Металіст 1925» із Віктором Скрипником несподівано вилетів до Першої ліги, довго чекав на першу перемогу «Колос» з Олександром Поздєєвим... Та здебільшого керівники клубів вгадали із заміною тренера впродовж сезону.
Тут доречно навести слова екс-делегата УЄФА та колишнього технічного директора Федерації футболу України Костянтина Віхрова, який зазначає, що друга половина чемпіонату вийшла виразнішою та цікавішою, ніж перша:
«Окремі команди стали демонструвати сучасну гру, грати широко, без зайвої „метушні“ м’яча, намагалися грати в пас і менше покладатися на індивідуалізм, завершувати атаки ударом по воротах суперника, — цитує Віхрова Footboom1.com (29.05.24).
Було помітно, що під час відбору м’яча гравці менше стали фолити, намагалися більше грати на перехоплення. Стала переважати гра в один-два дотики, використовувалися діагоналі. Хочеться сподіватися, що наші тренери й надалі намагатимуться наслідувати найкращі стандарти сучасного футболу, що тиск за результат не змусить зійти з обраного шляху„ (Footboom1.com, 29.05.24).
ЗМІ відзначають той факт, що після приходу Марино Пушича перестав втрачати очки і "Шахтар“, і „Полісся“ із Сергієм Шищенком пережило кризу, фінішувавши в зоні єврокубків, ЛНЗ із Олегом Дулубом дістався 7-ї підсумкової позиції, із приходом Желько Любеновича ледь не втримався в УПЛ і „Минай“...
Але при цьому найпоказовіший приклад — робота Олександра Шовковського з „Динамо“. Не випадково сама ліга чотири рази (!) визнавала його найкращим тренером місяця і, цілком можливо, визнає таким вп’яте — за підсумками травня (результати голосування буде оголошено 4 червня).
„Шовковський поки що намацує свою гру, свій стиль. Звісно, він відрізняється від стилю Луческу, але цей перехід настільки м’який, що йому можна поаплодувати, — віддає належне Шовковському футбольний менеджер В’ячеслав Заховайло, — Команда стала грати більш збалансовано, у неї було більше вдалих матчів“... (1927.kiev.ua, 30.05.24).
Або ось ще штрих до бекграунду тренера „біло-синіх“ — від експертів сайту „Трибуна“, які вважають, що роботу Шовковського можна було б визнати практично ідеальною (якби не кілька нюансів — надто гостра тактика в грі проти „Вереса“ і ротація воротарів на матч проти ЛНЗ).
„Шовковський виявився дуже грамотним та мудрим тренером. Головна якість Олександра — здатність оцінювати актуальну ситуацію. Він постійно знаходив правильні рішення, аналізуючи вхідні дані: розбирав суперників та їхні слабкі сторони (показові перемоги над "Кривбасом“ і „Рухом“), вдавався до прагматизму, коли випадали креативні лідери, чи навпаки вмів зарядити команду на агресивну атакувальну гру (перемоги над „Металістом 1925“/„Минаєм“ або спроби врятувати чемпіонський матч із „Шахтарем“ у другому таймі), — зазначає „Трибуна“. (26.05.24).
Окрема історія — розкриття гравців. Кабаєв, якого за Луческу не критикував хіба що ледачий, доріс до резервного списку збірної на Євро, у дорослому футболі не погано дебютував Міхавко, різноманітніше почав діяти Бражко, у топову форму повернувся Шапаренко» (Ua.трибуна.com, 26.05.24) .
Загалом, керівництво «Динамо» в листопаді минулого року з тренером точно не помилилося. Також важливо, що сам Шовковський явно відчуває себе у своїй тарілці і знає, що робити далі.
Підбиваючи підсумки сезону, наставник киян опублікував на своїй сторінці у «Фейсбук» пост, який отримав широкий відгук у ЗМІ.
«Вважаю, що ми досить не погано провели весняний етап чемпіонату, і нам не вистачило зовсім трохи, щоб досягти своєї мети. Але я бачу потенціал у своїй команді. Я бачу індивідуальне зростання кожного гравця... Вони стають кращими самі за себе. А це значний аргумент, який вселяє надію на успіх у нашому найближчому футбольному майбутньому», — цитує динамівського тренера Хspоrt.ua.
«Очолювати „Динамо“ — величезний виклик для мене, як для молодого тренера. Можу сказати з рукою на серці: найбільше футбольне бажання для мене — завжди перемагати! Тому я хочу наголосити: наше завдання наступного сезону — повернення золотих медалей до Києва» (Хspоrt.ua, 30.05.2024).
Збірна України: думки про потенціал
Тим часом національна збірна України розпочала підготовку до чемпіонату Європи, який пройде на полях Німеччини з 14 червня по 14 липня.
Цей турнір очолюватиме сторінки ЗМІ найближчим часом. Тож не дивно, що преса уважно моніторить навіть найнезначніші новини з табору команди Сергія Реброва, але, звісно, насамперед звертає увагу на ключові моменти та персоналії.
Отже, 28 травня гравці збірної України Володимир Бражко, Юхим Конопля, Микола Матвієнко та Георгій Судаков від імені команди поспілкувалися з уболівальниками і провели автограф-сесію, а наступного дня наша делегація взяла курс на Герцогенаурах, де почала тренувальний збір.
Звісно, не обійшлося без обговорення кадрового вибору Сергія Реброва, у попередньому списку якого значаться 26 футболістів (ще шість — у резервному). Щодо деяких позицій і гравців у журналістів виникли запитання.
Кілька джерел акцентували увагу на тому, що в основній обоймі не знайшлося місця динамівцю Віталію Буяльському. Зокрема, цієї теми торкнувся журналіст Ігор Циганик.
Утім, подібні заяви навряд чи слід вважати спробою оцінити вибір Реброва з критичних позицій. Швидше за все, це просто думки вголос того чи іншого автора або звичайні припущення з розряду «а може бути...».
І такий емоційний фон з’являється напередодні будь-якого великого турніру, тому ставитися до нього необхідно з розумінням і неабиякою часткою поблажливості.
«Звичайно, це все здогадки. Ніхто з нас не знає, як краще тренеру. Ніхто не знає, як відбувається тренувальний процес... Перед Ребровим стоїть завдання-мінімум — вийти з групи. Він не буде навмисно стріляти собі в ногу, обравши не тих футболістів», — більш виважено уточнює автор «Трибуни» Олексій Нікітін (Ua.tribuna.com, 31.05.24).
Адже за великим рахунком для всіх очевидно: Сергій Ребров зібрав практично оптимальний склад під свої ігрові схеми, і зараз наша команда має міцний кістяк, являючи собою цінний сплав досвіду і молодості.
У збірної України, як визнає преса, є три класних воротарі. Динамівець Георгій Бущан неодноразово доводив, що на нього можна покластися в будь-який момент. Анатолій Трубін провів повноцінний сезон у «Бенфіці». А Андрій Лунін відзначався за «Реал» не тільки в Прімері, а й у Лізі чемпіонів, яку Королівський клуб укотре виграв, взявши гору у фіналі над «Боруссією» Дортмунд. Нехай і без Луніна, який прихворів, у вирішальному матчі.
Але внесок українця в тріумф «Реала» воістину вагомий: на його рахунку 8 поєдинків, 38 сейвів, яскравий перформанс у грі проти «Лейпцига», виграна серія пенальті проти «МанСіті»... Загалом, цілком слушно перший номер мадридців Тібо Куртуа сказав, що 15-та перемога Королівського клубу в головному євротурнірі — це значною мірою заслуга Луніна.
Далі: крім класних воротарів, у збірної України, як погоджуються ЗМІ, є досить зіграна і хороша за підбором виконавців лінія оборони.
Праворуч — різнопланові Юхим Конопля («Шахтар») і Олександр Тимчик («Динамо»). Зліва поза конкуренцією встигає, судячи з усього, відновитися від недавньої травми Віталій Миколенко з англійського «Евертона».
У центрі виділяється один із головних талантів АПЛ — незворушний і дуже розважливий Ілля Забарний, який складає пару з гірником Миколою Матвієнком. До речі, нещодавно 21-річного вихованця «Динамо» визнали найкращим гравцем «Борнмута» в сезоні-2023/24, а авторитетний сайт «Трансфермаркт» оцінив його в 42 млн євро (хоча в реальності «Борнмут» може виручити за нього набагато більше).
Ось що говорить із цього приводу сам Ілля Забарний, який уже в таборі збірної дав велике інтерв’ю офіційному Ютуб-каналу УАФ:
«Я чув, що в 90 мільйонів оцінюють. Можливо... Але я насамперед хочу почати стабільно грати. Це один сезон тільки... Звісно, у мене є свої цілі. Куди я хочу — я знаю, але розумію, що потрібна стабільність. І якщо ця стабільність буде — думаю, і для „Борнмута“ це буде добре, і для мене в першу чергу, і для „Динамо“ також» (Ukrfootball.ua, 31.05.24) .
Повертаючись же до кандидатури ще одного екс-динамівця Миколенка, ЗМІ небезпідставно висловлювали занепокоєння щодо термінів відновлення Віталія, який теж провів чудовий сезон. Але останні звістки явно підбадьорили нашу публіку.
«Слава Богу, все йде за планом. Наш медичний штаб сказав, що динаміка позитивна, дуже радий цьому. Сподіваюся, що найближчим часом буду тренуватися в основній групі», — наводить слова самого Миколенка сайт Football24.ua (31.05.24) .
Що стосується варіантів у середині поля, тут у Реброва варіацій теж достатньо. На підміну/заміну обом нашим опорникам-ветеранам Тарасу Степаненку та Сергію Сидорчуку в «Динамо» вже виріс Володимир Бражко, який відмінно проявив себе і у відбірковому матчі плей-оф з Боснією і Герцеговиною.
«Володимир — молодий хлопець, міцний, непоганий. Кілька ігор, що я бачив, він зіграв дуже здорово, на рівні. У нього є задатки, є дані. У Бражка є все, щоб грати великий футбол у хорошій команді», — характеризує футболіста легендарний форвард Максим Шацьких (Footballgazeta.com, 28.05.24).
Відмінну форму навесні демонстрував і лідер гірників Георгій Судаков. Щодо Олександра Зінченка, який втратив місце в основі лондонського «Арсеналу», то клас цього футболіста все ж сумнівів не викликає — не випадково, за новими даними, до нього вже прицінюється «Баварія». До того ж у Реброва і на його позицію є альтернатива.
«Той самий Микола Шапаренко протягом весни лише прогресував та, безсумнівно, став найкращим гравцем „Динамо“, — сміливо стверджує Дмитро Ватрас, який, мабуть, ґрунтовніше за інших вивчив кадровий потенціал „синьо-жовтих“ (Ua.тгіЬцпа.сом, 31.05.24) .
Ну і, нарешті, досить грізним видається основний варіант нашої лінії атаки: вінгери і центрфорвард.
„Михайло Мудрик, Віктор Циганков та Артем Довбик підходять до Євро майже на піку, — наполягає той самий Вартас, представник письменницької спільноти «Трибуни». — Циганков з кожним матчем «Жирони» діяв дедалі динамічніше, а Мічел допомагав, не форсуючи його повернення. Тож тепер Віктор максимально близький до оптимального стану, це не може не тішити.
Схожа ситуація й у Мудрика. Період квітня-травня — один із найкращих за час його кар’єри в «Челсі». Як у плані ігрової практики, так і в плані якості перформансів. Щодо Артема Довбика слова будуть зайвими — він багато награв за «Жирону» в останніх матчах, коли успішно полював за трофеєм Пічічі“ (Ua.tribuna.сом, 31.05.24) .
Не забуває журналіст і про Романа Яремчука з Русланом Малиновським, які провели неоднозначний сезон, відповідно, у „Валенсії“ та „Дженоа“, але періодично демонстрували свої найкращі якості. Ну і, само собою, ні в кого немає сумнівів у тому, що Ребров серйозно розраховує на досвід, клас і лідерські якості динамівця Андрія Ярмоленка.
Висновок же такий: можливо, у нас і є деякі проблеми з глибиною складу, але загалом потенціал команди видається досить серйозним, щоб принаймні виходити з групи. Тим паче, що у Реброва ще є час і три контрольні поєдинки, щоб команда налагодила комбінаційні зв’язки та зловила ігровий ритм.
ЄВРО-2024 — уже не просто турнір...
Перший із намічених у рамках підготовки до Євро спарингів відбудеться вже в понеділок — у Нюрнберзі, де нашу команду проекзаменує збірна Німеччини. Суперник дуже серйозний. Бундестім — найтитулованіша збірна Європи, яка цього літа на рідних полях планує відродити переможні традиції, що дещо похитнулися останнім часом.
Утім, це — потім, починаючи з середини червня. А поки що тренери всіх команд, проводячи тренувальні матчі, переслідують дещо інші цілі.
„Цілком можливо, що обидва тренери експериментуватимуть зі складом“, — читаємо на сайті Sport.ua (01.06.24).
І без цього точно не обійтися. Преса нагадує, що наставник німецької команди Юліан Нагельсманн не зможе задіяти учасників нещодавнього фіналу Ліги чемпіонів — Тоні Крооса, Антоніо Рюдігера (обидва — „Реал“), а також Ніко Шлоттербека і Нікласа Фюллькруга (обидва — „Боруссія“ Дортмунд).
У нас точно не буде Андрія Луніна, який поповнить розташування збірної вже після гри з Німеччиною, і, як слід очікувати, Ребров побереже Віталія Миколенка з Георгієм Судаковим, які тільки в неділю розпочали тренування в загальній групі.
Природно, преса досить багато уваги приділяє попереднім зустрічам України з Німеччиною. Їх загалом було дев’ять: у п’яти верх брав бундестім, чотири завершилися внічию.
Цікаво, що в складі „синьо-жовтих“ є чимало гравців, які забивали у ворота Німеччини.
„У 2020-му Україна двічі програла Німеччині в Лізі націй (1:2 та 1:3) за керівництва нею Андрія Шевченка. По голу в цих зустрічах забили Руслан Малиновський та Роман Яремчук, — нагадує сайт «Футбольний клуб» .— Один гол значиться і в активі капітана синьо-жовтих Андрія Ярмоленка. Саме він відкрив рахунок у першому спарингу української та німецької національних команд, який відбувся 11 листопада 2011 року і був присвячений відкриттю реконструйованого до Євро-2012 «Олімпійського» (3:3).
Нарешті, з товариського матчу з бундестімом у Бремені в червні 2023-го розпочалася каденція у збірній України нинішнього її наставника Сергія Реброва. Що цікаво, закінчився він також із рахунком 3:3, а два голи в активі Віктора Циганкова (плюс автогол захисника німців Рюдігера)«(Footclub.com.ua, 02.06.24).
І, само собою, підвищену увагу напередодні гри в Нюрнберзі здобула передматчева пресконференція Сергія Реброва, який насамперед віддав належне супернику:
"Німецька збірна має нового тренера. На мою думку, команда стала більш дисциплінованою, має хороших виконавців і в захисті, і в атаці. Порівняно з нашим минулим матчем Німеччина додала, показує результат. На жаль, вона завтра не зможе використати гравців із "Реалу» та дортмундської «Борусії». Однак у німців є широкий вибір гравців на кожну позицію“ (Uaf.ua, 02.06.24).
Звичайно ж преса звернула увагу, що Ребров утримався від прямої відповіді на запитання щодо цілей збірної України на Євро-2024. Тренер вважав за краще акцентувати увагу на тому, що зараз головне — підвести команду до турніру в хорошому стані.
„Ми дуже раді представляти Україну на такому турнірі. Усі зможуть побачити наш прапор на Євро. Україна прагне приєднатися до європейської сім’ї, тому важливо бути тут разом із найкращими командами континенту. У нас перша гра на Євро — з Румунією, ми повинні зосередитися на підготовці до неї, а далі подивимося“ (Football.ua, 02.06.24).
Крім того, Сергій Станіславович наголосив на важливому моменті: усе, що робить зараз команда, вона робить насамперед для тих, хто стоїть на захисті України.
„Потрапляння на Євро — дуже важливий крок для нас. Те, що ми зробили, справді важливо для нашого народу і країни. Я вважаю, що в Німеччині футбол — номер один. Раніше так було і в Україні. Але зараз ми повинні думати про інші речі“ (Іspоrt.ua, 02.06.24).
Слід зауважити, що в аналогічному контексті під час минулого тижня висловився і президент УАФ Андрій Шевченко, який дав ексклюзивне інтерв’ю найавторитетнішому французькому виданню L’Equipe Magazine, з текстом якого ознайомив своїх читачів все той же „Футбольный клуб“ :
„Футбол — головний вид спорту в Україні, навколо нього завжди панувала особлива атмосфера. Протягом усієї доби Незалежності збірна була приводом для національної єдності. А сьогодні — й поготів! Солдати на фронті дивилися матчі плей-офф проти Боснії-Герцеговини та Ісландії на своїх телефонах, планшетах і комп’ютерах. Я отримав від них безліч повідомлень, емоційних відео-прямо з передової“ (29.05.24).
„Так, для українського футболу важливо брати участь у вирішальному етапі представницьких змагань. Але ще важливіше, щоб великий спортивний форум став трибуною, звідки ми зможемо говорити про Україну, доносити світу наші меседжі“ (Footclub.com.ua, 29.05.24).
Висловлювання екс-партнерів по динамівському клубу і збірній, а нині — її головного тренера і президента УАФ вкотре підкреслюють, наскільки важливу роль відіграє футбол у житті країни, яка змушена вже котрий рік боротися за свою свободу проти північно-східної орди.
І складно не погодитися з Шевченком: сам факт того, що Україна, незважаючи на війну, продовжує проводити чемпіонат — це вже велика наша перемога!
І будь-який міжнародний успіх — чи то приз найкращого бомбардира Ла Ліги, який здобув Артем Довбик, чи то тріумф у Лізі чемпіонів Андрія Луніна — це такі самі наші перемоги, джерело позитивних емоцій, свого роду віддушина.
Тому і Євро-2024 для України в даній ситуації — це значно більше, ніж найбільший офіційний міжнародний турнір. А наша національна збірна — вже не просто футбольна команда...
Інші аспекти футбольного життя
Пристрілка для Ротаня. До свого першого контрольного матчу цими днями готується й олімпійська збірна України. 31 травня команда Руслана Ротаня взяла курс на Марсель, де візьме участь у традиційному турнірі Tournoi Maurice Revello (вікова категорія U-23).
Участь у ньому візьмуть 10 збірних, розбитих на дві групи. На першому етапі підопічні Ротаня протистоятимуть Індонезії (4 червня), Італії (6-те), Панамі (8-ме) і Японії (10-те). Крім того, у регламенті прописано стиковий матч за підсумкове місце з кимось із представників іншої групи (Франція, Кот-д’Івуар, Мексика, Південна Корея і Саудівська Аравія).
До Марселя вирушили 26 футболістів із 14-ти наших клубів. Кістяк цієї варіації олімпійської збірної, з відомих причин, склали підопічні Ротаня з „Олександрії“ — 6 гравців.
При цьому всі розуміють, що в підсумкову заявку на Ігри в Парижі буде внесено дещо інший набір виконавців. До неї напевно потрапить і хтось із гравців команди Реброва, повернуться в обойму кандидати, які заліковують мікротравми, як і гравці, які потребують перепочинку після напруженого сезону. Плюс кожна збірна зможе заявити до трьох виконавців незалежно від їхнього року народження...
Говорячи про значущість цього турніру, достатньо зазначити, що на турнірі Олімпіади футбол України буде представлений уперше. Що вже свідчить про історичність моменту. Звідси й відповідний інтерес до нього і з боку ЗМІ.
„Перебуваючи в четвертому кошику, наша команда отримала в опоненти по групі В Аргентину, Марокко та третю команду Азії, якою виявився Ірак. Свої матчі попереднього етапу синьо-жовті проведуть 24-го, 27-го й 30-го липня“, — нагадує сайт УАФ (Uaf.ua, 31.05.24).
Але поки що все ж таки загальний фокус уваги буде прикутий до виступів національної збірної України, остаточна заявка якої на Євро-2024 визначиться дещо пізніше.
„Як повідомляє пресслужба Української асоціації футболу, наставник «синьо-жовтих» визначиться зі складом гравців для участі в чемпіонаті Європи 7 червня“, — передає інформагентство „Укрінформ“ (02.06.24).
Гуманітарна місія „Динамо“. У пресі вже неодноразово згадувалося про те, що футбольні клуби та інституції України ведуть активну гуманітарну та волонтерську діяльність, намагаючись за можливості підтримувати ЗСУ і тих, хто постраждав від війни.
І в цьому напрямку тон традиційно задає київське „Динамо“. Так, 31 травня для дітей військовослужбовців, які перебувають у полоні або зникли безвісти, столичний клуб організував незабутній захід.
Для 50-ти хлопчиків і дівчаток було проведено екскурсію на стадіоні „Динамо“. А на базі ДЮФШ „Динамо“ на них чекав сюрприз — не тільки подарунки, а й матч за участю зірок естради і спорту, в якому гостям протистояли, зокрема, титуловані динамівці Артем Кравець та Євген Хачеріді.
„Увесь світ знає, що Україна зараз переживає дуже складні часи. Але попри драматичні події такі світлі заходи є надихаючими та мотивуючими саме для дітей, які емоційно найбільше переживають повномасштабне російське вторгнення“, — звернувся до учасників пам’ятної події представник прес-служби Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов (Fcdynamo.com).
„Дітям наших полонених та зниклих безвісти захисників, звісно, потрібна підтримка. Можливість познайомитися із зірковим спортом особисто, зіграти матч зі справжніми зірками — це те, що і відволікає від неприємних буднів, мотивує і надихає. Упевнений, це буде важлива подія в житті цих юних українців“, — цитує Юсова офіційний сайт „Динамо“ (31.05.24).
Окремо хочу подякувати і ФК „Динамо“ (Київ), і громадській організації „Об’єднані спортом“ за таку ініціативу та можливість для дітей наших оборонців. Робимо все, щоб відновити і зберегти психіку юних українців, відволікти увагу і показати, що попереду є майбутнє, і це майбутнє — в мирній та успішній Україні. Ми всі тримаємося разом у цей складний час» (Fcdynamo.com, 31.05.24).
Віктор ЖУРАВЛЬОВ
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
