Головний тренер юнацької збірної України U-19 Дмитро Михайленко підбив підсумки виступу своїх підопічних у кваліфікаційному раунді відбору до чемпіонату Європи. Юнацька збірна України (футболісти не старші 2006 року народження) завершила кваліфікаційний раунд Євро-2025 (U-19) не так, як хотілося. У суперництві з командами Казахстану, Словенії та Нідерландів синьо-жовті посіли четверте місце, що автоматично викреслило їх із числа претендентів на путівку до елітного раунду. Чому так вийшло й як у майбутньому не потрапляти в подібні ситуації, офіційному сайту УАФ розповів керманич збірної Дмитро Михайленко.
Дмитро Михайленко— Пане Дмитре, чим ви поясните негативний результат команди у кваліфікаційному раунді Євро-2025 (U-19)?
— Тут точно не одна причина. Глибокий аналіз попереду, а зараз я хотів би зупинитися на наступних моментах: треба проаналізувати, чи все я як тренер зробив правильно, коли формував команду, чи всі найкращі футболісти опинилися на борту. Можливо, я когось і проґавив, хоча час був, і наче всіх гравців ми переглядали.
Також у нас у країні існує проблема, що в нас невисокий рівень команд U-19, де виступає більшість наших хлопців. Той рівень, який є на міжнародній арені, — він нам не підходить, там усе значно швидше. Потрібно зрозуміти, як нашим футболістам прогресувати. Багато хто вже третій сезон виступає за колективи U-19. Не думаю, що в Європі виконавці так довго грають за юнацькі команди. Зазвичай рік-два — і йде перехід на наступний рівень. І якщо спочатку є прогрес, оскільки футболіст протистоїть старшим опонентам, то за три роки той самий виконавець грає проти молодших хлопців, тому зростання, на яке від нього очікують, або припиняється, або критично сповільнюється. Виконавці, які виступають уже в дорослому футболі, виглядають упевненішими за тих, хто, як і раніше, грає в юнацьких клубних змаганнях.
Ще один момент, на який я хотів би звернути увагу, — кадрові проблеми. Буквально в останній день перед від’їздом до Нідерландів довелося вносити зміни до списку гравців, оскільки травм зазнали Богдан Редушко та Богдан Будко. Ті самі проблеми були і в Геннадія Сінчука, але він зміг, наскільки це можливо, оговтатися від пошкодження до другої гри.
І не можу не відзначити той факт, що в нас майже половина складу — із футболістів «Динамо» та «Шахтаря». Для них поєдинок проти Казахстану (перший на турнірі) став шостою грою, яку вони проводили за два дні на третій або за три на четвертий, і все це з тривалими переїздами. Тому свіжості десь забракло.
Вважаю, що ці причини стали основними. Яка з них більшою мірою, яка меншою — це буде зрозуміло, знову ж таки, після поглибленого аналізу. І треба буде зрозуміти, як у майбутньому уникати таких проблем.
— Ми всіх перебили за ударами. За три матчі Україна завдала по воротах противників 37 ударів, але забила лише один гол, та й той — із пенальті…
— Думаю, це пов’язано з тими самими причинами, про які я казав вище. У суперників рівень опору був вищим, вони діяли у вищому темпі, ніж це відбувається в першості України протягом усього сезону. Є такі поняття, як ігри під тиском, ігри високого напруження. І хто як із цим дає собі раду, найчастіше видно за підсумковим результатом.
— Чи були гравці, які вас відверто розчарували?
— Скажу так: були футболісти, які зіграли нижче своїх можливостей. Були й ті, хто, як мені здається, знітилися під тягарем відповідальності. Але були й ті, хто в тяжкій ситуації розкрився й проявив себе з хорошого боку. На кого як вплинув тиск.
— Суперники вас чимось здивували?
— Усі опоненти були добре організовані. Можливо, здивували Нідерланди своєю інтенсивністю. Вони вправно підлаштовуються під ту чи іншу ситуацію, класно виходять з оборони. У команди висока тактична грамотність. Навіть наші футболісти про це говорили після гри. Але тут слід зазначити, що всі нідерландські гравці виступають у дорослому футболі.
— Який підсумок для себе винесете із цього виступу команди?
— Безперечно, є величезне розчарування. Я чекав не такого. Ми налаштовували хлопців зовсім на інший результат, але є сувора реальність. Як тренер я вважаю, що нашим футболістам потрібно ставити серйозніші цілі, давати їм серйозніші виклики. Якщо є талант, а він є у багатьох наших гравців, необхідно виходити із зони комфорту. Коли в національній першості ти виграєш через раз із різницею в п’ять м’ячів і коли в тебе після гри ще є запас заряду батарейок на 50%, то про яке зростання може йтися?
Потрібно, щоб тренер, я не говорю конкретно про себе, мав обойму футболістів, що виступають на рівні, який можна порівняти з рівнем міжнародних змагань. Як показує практика, у таких турнірах, як, наприклад, кваліфікація Євро, на перший план виходить не майстерність, а вміння боротися та терпіти.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Читати всі коментарі (1)