Реєстрація, після якої ви зможете:

Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог

Ставити прогнози
та вигравати

Бути членом
фан-зони

Зареєструватися Це займе 30 секунд, ми перевіряли
Вхід

Колонка Олександра Липенка. Той, хто випередив час

2025-01-06 09:50 З Валерієм Васильовичем Лобановським був близько знайомий і постійно контактував з ним протягом багатьох років. Брав ... Колонка Олександра Липенка. Той, хто випередив час

З Валерієм Васильовичем Лобановським був близько знайомий і постійно контактував з ним протягом багатьох років. Брав у нього інтерв’ю, писав про нього. Часто бував у Васильовича в гостях. І всі ті зустрічі були для мене великою подією.

Валерій Лобановський

Свого часу я з величезним задоволенням спостерігав за його грою на лівому фланзі атаки київського «Динамо». Як і багато хто, був у захваті, коли Лобановський віртуозно виконував з кутового «сухий лист». І, звичайно ж, він засмучував воротарів суперника. Сам часто забивав фантастичні м’ячі, а багато разів після його подач ударом головою ворота ефектно в стрибку вражав партнер і однодумець Олег Базилевич.

Обидва вони 17 жовтня 1961 року разом із партнерами вперше стали чемпіонами колишнього СРСР. Тоді кияни перервали 25-річну чемпіонську гегемонію московських клубів.

На жаль, 13 травня 2002 року геніального тренера не стало — у віці 63 роки, 4 місяці та 7 днів. Він пішов у вічність, як справжній воїн, на бойовому посту, після матчу чемпіонату України в Запоріжжі, де його «Динамо» грало проти місцевого «Металурга». Лобановського зі стадіону до лікарні відвезла карета «швидкої допомоги»...

Мріяв про професію шофера, а став видатним тренером

Наш герой з’явився на світ 6 січня 1939 року в Києві. У дитинстві Валерік хотів стати водієм, надто вже любив іграшкові автомобілі. Його батьки вважали, що після закінчення школи їхній син обере технічну професію, стане інженером. До цього все йшло, десятирічку він закінчив зі срібною медаллю.

Однак зазначимо, що з 13 років Лобановський захопився футболом і став тренуватися в ДЮСШ, потім продовжив підготовку у футбольній школі молоді. А ще він твердо вирішив здобути вищу освіту. У підсумку талановитий юнак зумів поєднати футбол із навчанням у серйозному виші — Київському політехнічному інституті.

На гру неординарного форварда увагу звернули тренери київського «Динамо». І 1957 року він став гравцем дублюючого складу знаменитого клубу. Він одразу сподобався вболівальникам, які 29 травня 1959 року побачили його дебют у складі «основи» в матчі проти ЦСКА.

За «Динамо» Лобановський зіграв 144 матчі, забив 42 м’ячі. У 1960 році став срібним призером чемпіонату. Про «золотий» тріумф-1961 ми вже згадували.

Два сезони (1965−1966) грав в одеському «Чорноморці» і протягом двох чемпіонатів (1967−1968) виступав у донецькому «Шахтарі».

На тренерській роботі

Рано завершивши кар’єру гравця (29 років), Лобановський перейшов на тренерські «хліби». І нова його діяльність виявилася тріумфальною.

Спочатку очолював «Дніпро» (1968−1972). І вже за рік створив команду націлену на лідерство. І вивів її до Вищої ліги.

Потім молодий тренер повернувся до Києва й очолив рідне «Динамо». Своїх підопічних він привів до восьми перемог у чемпіонатах колишнього СРСР. Під його керівництвом кияни шість разів вигравали Кубок.

У чемпіонатах України підопічні Валерія Васильовича ставали п’ятикратними золотими медалістами і тричі перемагали в кубкових турнірах.

Три динамівці, які в різні періоди тренувалися в Лобановського, ставали найкращими футболістами Європи — володарями «Золотого м’яча» паризького видання France Football: Олег Блохін (1975), Ігор Бєланов (1986) та Андрій Шевченко (2004).

Вагомих досягнень досягло «Динамо» (Київ) і на європейській арені. Двічі у 1975 та 1986 роках команда ставала володарем Кубка кубків. Суперкубок УЄФА кияни виграли 1975 року.

Валерій Лобановський залишив помітний слід, працюючи зі збірною СРСР (1975−1976, 1982−1983, 1986−1990). Команда стала віце-чемпіоном Європи-1988. У тому складі виступало 11 київських динамівців.

Бронзових медалей Олімпіади 1976 року в Монреалі (Канада) удостоєні 10 підопічних Лобановського, який очолював олімпійську збірну Союзу.

У ролі наставника головної команди країни Валерій Васильович провів 77 матчів (42 перемоги, 19 нічиїх, 16 поразок).

Також наш знаменитий земляк тренував національні команди Об’єднаних Арабських Еміратів (1990−1993) і Кувейту (1994−1996).

З кувейтськими футболістами він здобув «бронзу» на Азіатських іграх-1994 і виграв Кубок Перської затоки (1996).

Із січня 1998 року до грудня 2001-го Лобановський стояв біля керма збірної України.

Метр про професію

«Бути тренером значно складніше, ніж бути гравцем. На полі в центрі уваги футболіста тільки м’яч. Із тренерської лави ти керуєш командою».

«Тренер має вчитися все життя. Якщо припиняєш цей процес — значить перестав бути тренером».

«Тренери, безумовно, досконало повинні розбиратися у футбольній справі. Але це один бік медалі. Інший — тренер зобов’язаний добре розуміти душі гравців».

«З перших днів роботи я твердо засвоїв для себе — тренер повинен завжди пам’ятати, не забувати ні на хвилину, що працює з людьми, які роблять його тренером».

Ще трохи знаменитих цитат видатного наставника, деякі з них багато хто знає напам’ять.

Намагатися скопіювати якийсь ідеал — заняття марне. Випередження — ось єдиний сенс роботи.

Гра забувається, а результат назавжди залишиться в історії. Сенс футболу в результаті.

Футбол, перш за все, творчий процес. А те, що він пов’язаний із грошима, було зрозуміло всім, крім радянської системи, яка хотіла отримувати високі результати, нічого не вкладаючи. Не буває так.

Будь-яка тактика хороша, якщо вона приводить до бажаної мети.

Серед найкращих тренерів світу

У 1986 році згідно з опитуванням «World Soccer» Валерій Лобановський був названий другим тренером у світі. Він володар ордена ФІФА «За заслуги» (2003). Він володар Рубінового ордена УЄФА «За заслуги».

У січні 2017 року УЄФА опублікував список 10 найвидатніших тренерів Європи, до нього включили Лобановського.

Нещодавно популярне видання «FourFourTwo» представило свою версію 100 найкращих тренерів в історії світового футболу. На високому 10-му місці в цьому престижному рейтингу — Валерій Лобановський.

Наполегливість, стійкість духу, сталість поглядів, прагнення до вдосконалення, зовнішня замкненість і відкрита всьому світові душа — все це він, неординарний гравець, тренер від Бога, кумир уболівальників — Валерій Васильович Лобановський.

Він багато років вірою і правдою служив футболу. І ще довго ми будемо міряти наш футбол за Лобановським — Героєм України!

Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости

06.01.2025, 09:50

Еще на эту тему

RSS
Новини
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть